2. Кількісні і якісні характеристики предмету контракту

При визначенні кількості товару в контракті сторони повинні погодити одиницю виміру кількості, систему міри і ваги, порядок встановлення кількості товару.

Кількість товару в контракті визначається одиницями ваги, обсягу, довжини, в штуках і т. і. Вибір одиниць виміру залежить від характеру самого товару та практики, що склалась в міжнародній торгівлі.

При поставках масових товарів позначення кількості, як правило, доповнюється застереженням, що допускає відхилення фактично поставленої продавцем кількості товару від кількості, обумовленої в контракті. Це застереження називається застереженням "біля" або опціоном і може здійснюватися за пропозицією продавця або за вибором покупця.

Найчастіше опціон застосовується при морських перевезеннях вантажу. Наявність опціону допомагає стороні, яка взяла на себе перевезення товару, фрахтувати необхідний для даного перевезення тоннаж і не оплачувати "мертвий фрахт", тобто фрахт за невикористаний простір судна.

Розмір опціону встановлюється у відсотках до основної кількості товару і визначається домовленістю сторін і торговельними звичаями. Як правило, він не перевищує 10%.

Поставка товару за контрактом в межах опціону оплачується покупцем по фактичній кількості і не є порушенням умов контракту.

Стаття "Якість товару" обов'язкова для кожного контракту. Згідно з торговельними звичаями деяких країн, контракти, в яких буде відсутнє застереження про якість товару, можуть бути визнані недійсними.

В цій статті сторони встановлюють якісні характеристики товару, тобто сукупність властивостей, що визначають його придатність для використання за призначенням. Сторони контракту повинні прагнути до того, щоб дати найбільш повну якісну характеристику предмету угоди.

В міжнародній практиці найчастіше використовуються наступні способи визначення якості товару в контрактах:

1. За стандартами;

2. За технічними умовами (описанням);

3. За зразками.

При поставці товару за стандартами сторони можуть вибрати і зафіксувати як національний стандарт продавця, так і міжнародні стандарти, а в деяких випадках і стандарт фірми-покупця (використовується досить рідко).

За технічними умовами (описанням) продаються і купуються в основному машини і обладнання, а також інші товари, на які відсутні стандарти або до яких висуваються спеціальні вимоги до якості. Такі умови, як правило, висуваються покупцем.

Визначення якості товару за зразками допускає надання продавцем покупцю зразків товару і підтвердження їх покупцем, після чого вони стають еталоном. При цьому в контракті необхідно зазначити кількість відібраних зразків і порядок порівняння поставленого товару із зразком. Як правило, в контракті вказуються три організації, що зберігають зразки: покупець, продавець і якась нейтральна організація (наприклад, торговельна палата, експертна фірма і т. і.). Такий спосіб встановлення якості товару часто використовується в торгівлі споживчими товаром, а також при укладенні угод на виставках і ярмарках.

В торгівлі окремими товарами можуть існувати спеціальні способи встановлення якості. Так, встановлення якості за попереднім оглядом застосовується при продажі і покупці аукціонних товарів, встановлення якості за вмістом окремих речовин в товарі при продажі руди, металів, хімічних речовин; макулатура й інші види вторинної сировини поставляються з вказівкою тель-кель (такий, який є).

В статті "Якість товару" сторони можуть також передбачити метод перевірки якості продавцем, а також вид документа, який підтверджує відповідність якості поставленого товару контрактним вимогам.

Основним документом, що підтверджують якість товару, є сертифікат якості, що видається або фірмою-виробником, або нейтральною організацією, яка здійснює перевірку якості товару.

В практиці міжнародної торгівлі відомі випадки, коли крупні фірми з світовим ім'ям брали додаткову плату за надання сертифікату якості.