
- •Тема 9: «Зовнішньоторговельний договір купівлі-продажу»
- •3. Типові контракти в міжнародній торгівлі
- •Правові аспекти зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу
- •Структура і зміст зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу
- •1. Преамбула
- •2. Кількісні і якісні характеристики предмету контракту
- •За стандартами;
- •За технічними умовами (описанням);
- •За зразками.
- •3. Термін і дата поставки
- •4. Базисні умови поставки
- •Покупець при всіх базисних умовах зобов'язаний:
- •5. Ціна товару
- •Тверда ціна;
- •Ціна з наступною фіксацією;
- •6. Умови платежу
- •7. Порядок відвантаження і умови здачі-приймання
- •8. Гарантії і рекламації
- •9. Умови страхування
- •10. Умови упаковки і маркування
- •11. Штрафні санкції
- •12. Форс-мажорне і арбітражне застереження в контрактах
- •3. Типові форми контракту в міжнародній торгівлі
Курс “ЗЕД підприємства”
Тема 9: «Зовнішньоторговельний договір купівлі-продажу»
1. Правові аспекти зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу
2. Структура і зміст зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу
3. Типові контракти в міжнародній торгівлі
Правові аспекти зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу
Правовою основою зовнішньоекономічних операцій є різні міжнародні договори, угоди та конвенції. Ця інституційна база міжнародного співробітництва розробляється країнами-учасницями міжнародної торгівлі та міжнародними економічними організаціями.
Міжнародні конвенції в сфері економічного співробітництва діють в різних сферах. Розрізняють конвенції загального типу, стосовно порядку здійснення операцій в зовнішньоекономічній діяльності, і спеціальні конвенції, які торкаються тільки вузької сфери цієї діяльності. Серед конвенцій загального типу найбільше значення має Віденська конвенція ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товару» - міжнародна економічна угода, прийнята в 1980 р., набрала чинності в 1988 р. СРСР приєднався до Віденської конвенції в 1990 р.
Конвенція регулює порядок укладення контрактів на купівлю-продаж товару та основні їхні умови. Основний принцип врегулювання відносин сторін - збалансованість інтересів сторін договору, що досягається з урахуванням звичаїв і практики їх відносин.
Угода про основні умови взаємних зобов'язань, досягнута під час переговорів учасниками зовнішньоторговельної угоди, оформляється, як правило, письмовим документом - контрактом або договором.
Контракт купівлі-продажу являє собою документ, який свідчить про те, що одна сторона угоди (продавець) зобов'язується передати зазначений в контракті товар (або інший предмет угоди) у власність іншій стороні (покупцю), що, в свою чергу, зобов'язується прийняти його і сплатити за нього встановлену ціну.
Контракт купівлі-продажу вважається укладеним, якщо він належним чином підписаний сторонами, юридичні адреси яких в ньому вказані. Кожен контракт повинен мати індивідуальний номер, а також відомості про дату і місце його укладення. Відсутність якогось з цих елементів може вести до визнання контракту недійсним.
В залежності від характеру поставки і специфіки взаємовідносин контрагентів розрізняють:
1. Контракт з разовою поставкою товару, після виконання якого юридичні відносини між сторонами угоди припиняються;
2. Контракт з періодичною регулярною поставкою товару від продавця до покупця протягом певного терміну.
Обидва види контракту можуть мати як короткий, так і тривалий термін виконання, а основна відмінність полягає в специфіці взаємовідносин між партнерами угоди.
В міжнародній торговельній практиці існують різноманітні контракти, їх зміст залежить від операції, яку збираються здійснити контрагенти. Але, незважаючи на всю різноманітність видів контрактів, в основі кожного з них лежать положення класичного контракту купівлі-продажу.
Умови контракту - узгоджені сторонами і зафіксовані в документі статті, які відображають взаємні права та обов’язки контрагентів.
Рис. 1. Умови контракту
Сторони зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу самостійно обирають той чи інший зміст статей, керуючись ситуацією на ринку, торговими звичаями або необхідністю. Крім того, деякі умови контракту можуть визначатися міжнародними та іншими угодами, загальними умовами торгівлі, на які в тексті контракту наводиться зноска.
Істотні умови зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу - це ті статті, у разі виконання яких одним з партнерів інша сторона може відмовитися від прийняття товару, оскаржити контракт і вимагати повернення збитків.
Неістотні умови зовнішньоторговельного договору купівлі-продажу - це ті статті, у разі порушення яких інша сторона не має права відмовитися від прийняття товару і розірвати контракт, а може тільки вимагати виконання зобов’язань і покриття збитків.
Поняття істотних і неістотних умов зовнішньоторговельного договору залежить від конкретної зовнішньоторговельної операції. Зазвичай до істотних умов належать: предмет, кількість, якість, ціна і строк виконання. У міжнародній практиці діє звичай, згідно з яким сторони зовнішньоторговельного договору повинні домовитися про звичайний мінімум умов контракту, щоб він вважався дійсним. Як правило, це предмет контракту, ціна, строк використання.
При постійному здійсненні міжнародних комерційних операцій компанії деталізують і характеризують контрактні умови для найпоширеніших видів операцій.
Індивідуальні умови контракту характерні для окремої конкретної міжнародної комерційної операції. До них належать: реквізити продавця і покупця, предмет контракту, ціна і загальна сума, строк поставки.
Загальні умови контракту проходять через усі контракти по однорідних операціях і відображають практику компаній при торгівлі тим чи іншим товаром.
Якщо предметом угоди є машини і обладнання, то контракти можуть включати й інші