8. Суб’єктний склад підпризначених спадкоємців (субститутів).

Як уже було нами було з’ясовано, заповідачу надано право на субституцію. Яким саме учасникам цивільно-правових відносин надається право належати до переліку осіб, що є субститутами?

Змістом чинного законодавства нашої держави передбачено чітку відповідь на вищезадане запитання. Зокрема, відповідно до ст. 2 і ч. 2 ст. 1244 України підпризначеними спадкоємцями можуть бути такі учасники суспільних відносин: фізичні особи; юридичні особи; держава Україна; Автономна республіка Крим; територіальні громади; іноземні держави; інші суб’єкти публічного права [2].

На превеликий жаль, дане питання не врегульовано підзаконними актами. Більше того, зміст останніх взагалі не називає підпризначення спадкоємця, як одного з видів заповідальних розпоряджень. До переліку таких актів, зокрема, належать: Інструкція [3] та Постанова Пленуму [4].

Станом на сьогоднішній день, доктриною спадкового права передбачено єдиний загальноприйнятий підхід щодо з’ясування суб’єктного складу осіб, які можуть бути підпризначеними спадкоємцями. Зокрема, можна підтвердити, що юридичною літературою закріплено єдину точку зору стосовно розкриття змісту досліджуваного нами питання. Про що саме йде мова?

Як вказує М. Мельник, підпризначеними спадкоємцями мають право бути будь-які учасники цивільно-правових відносин. Даний доктринальний підхід вказаний вчений намагається довести за допомогою таких суджень.

Заповідач має право вказати у своєму заповіті підпризначених спадкоємців. Останніми можуть бути будь-які особи, що в повному обсязі відповідають тим вимогам, які передбачені ст. 1222 ЦК України [24, с. 241].

Окрім М. Мельника, аналогічні доктринальні погляди стосовно з’ясування переліку осіб, яким гарантовано право бути підпризначеними спадкоємцями, в своїх наукових розвідках зазначають чимало вчених. До переліку останніх, наприклад, належать Л. Брукацький [41, с. 104], В. Васильченко [5, с. 44-45], Ю. Заіка [9, с. 188], Є. Рябоконь [38, с. 94], В. Чуйкова [48, с. 386] та інші дослідники.

На нашу думку, перелік підпризначених спадкоємців можуть утворювати різноманітні учасники цивільно-правових відносин. Вищевказану точку зору ми спробуємо обгрунтувати за допомогою таких доводів.

По-перше, змістом приписів вітчизняного законодавства чітко передбачено суб’єктний склад осіб, які мають право бути підпризначеними спадкоємцями. Зокрема, згідно зі ст. 2, а також ч. 2 ст. 1244 ЦК України перелік останніх можуть утворювати: 1). фізичні особи; 2). юридичні особи; 3). держава Україна; 4). Автономна республіка Крим; 5). територіальні громади; 6). іноземні держави; 7). інші суб’єкти публічного права.

По-друге, як відомо, одним з головних принципів ефективного регулювання цивільних відносин є рівність їх учасників. Не стало винятком з даного правила й прийняття спадщини, що може здійснюватися у вказаному законом порядку. Зокрема, усі особи, які мають право на спадкування, є рівними перед законом. Таким чином, заміну спадкоємців за заповітом лише на спадкоємців за законом можна назвати не чим іншим, як істотною дискримінацію щодо інших осіб, які можуть взяти участь в спадкуванні.

По-третє, звуження переліку підпризначених спадкоємців, може призвести до настання певних юридичних наслідків. Зміст останніх полягатиме в тому, що обсяг дії принципу свободи заповіту підлягатиме істотному обмеженню. Одним з доказів наведеного факту є те, що заповідач матиме право замінити спадкоємців власного майна не будь-якими суб’єктами, а лише окремими з них. Останніми, зокрема, можуть бути тільки спадкоємці за законом.

Як уже наголошувалося нами, підзаконним актами взагалі не передбачено переліку осіб, яким гарантовано право бути підпризначеними спадкоємцями. На нашу думку, вищевказана проблема потребує невідкладного вирішення. Тому, враховуючи наведені доводи, ми радимо вітчизняному законодавцю закріпити в окремих підзаконних актах норму права, зміст якої полягає в тому, що субститутами можуть бути будь-які учасники цивільно-правових відносин. Вищевказана пропозиція, стосується, наприклад, абз. 2.4. п. 2 гл. 3 р. II Інструкції, а також абз. 4 п. 16 Постанови пленуму.