
- •1 Електричні кола постійного струму
- •Розрахунок електричних кіл постійного струму з одним джерелом ерс
- •1.2 Розрахунок електричних кіл з декількома джерелами ерс
- •1.2.1 Метод безпосереднього Застосування законів Кірхгофа
- •Приклад розрахунку
- •1.2.2 Метод контурних струмів
- •Приклад розрахунку
- •1.2.3 Метод еквівалентного генератора
- •Приклад розрахунку
- •1.2.4 Баланс потужностей
- •1.2.5 ПОтенціальна діаграма
- •1.3 Контрольні зАпитання
- •2 Електричні кола однофазного синусоїдного струму
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.2 Розрахунок нерозгалуженого кола
- •2.3 Розрахунок розгалуженого кола
- •2.4 Контрольні запитання
- •3 Трифазні електричні кола
- •3.1 Розрахунок та аналіз роботи трифазних електричних кіл при з´єднанні фаз споживачів зіркою
- •3.1.1 Симетричне навантаження фаз споживача, з’єднаних зіркою
- •3.1.2 Несиметричне навантаження фаз споживача з’єднаних зіркою
- •3.2 Розрахунок та аналіз трифазних електричних кіл при з’єднання фаз споживачів трикутником
- •3.2.1 Симетричне навантаження
- •3.2.2 Несиметричне активне навантаження
- •3.3 Потужності у трифазних колах
- •3.4 Контрольні запитання
- •А.1 програма виконання домашнього завдання 1.1
- •А.2 вихідні дані до завдання 1.1
- •А.3 розрахункові схеми до завдання 1.1
- •Додаток б б.1 програма виконання домашнього завдання 2.1
- •Б.2 вихідні дані до завдання 2.1
- •Перелік рекомендованих джерел
Приклад розрахунку
Розрахувати струми у вітках електричного кола, зображеного на рисунку 1.3, методом контурних струмів.
Дане коло нараховує три незалежні контури: badb; acda; bcab.
Рисунок 1.5 – До розрахунку електричного кола методом контурних струмів
Черговість розрахунку
1 Задаються умовно-додатними
напрямами контурних струмів
,
,
(рисунок 1.5);
2 Складають для незалежних контурів рівняння за другим законом Кірхгофа:
3 Розрахувавши одержану систему рівнянь, визначають контурні струми , , .
4 Реальні значення струмів у зовнішніх вітках електричного кола дорівнюють модулям відповідних контурних струмів, а в суміжних вітках визначаються як алгебрична сума відповідних контурних струмів.
Підставивши в рівняння числові значення ЕРС та опорів резисторів, одержимо:
Після виконання розрахунків одержимо такі значення контурних струмів:
А;
А;
А.
5 Позначивши умовно-додатні напрями струмів у вітках схеми, знаходимо їх як алгебраїчну суму контурних струмів, що протікає через дану вітку.
Значення струмів у вітках визначають через контурні струми:
А,
А,
А,
А,
А,
А.
1.2.3 Метод еквівалентного генератора
Якщо необхідно розрахувати
струм тільки в одній вітці складного
електричного кола, то доцільно
застосовувати метод еквівалентного
генератора. У даному методі дію всіх
джерел складного електричного кола на
досліджувану вітку замінюють дією
еквівалентної ЕРС
,
з внутрішнім опором
.
Черговість розрахунку
1 Вибирають умовно-додатний напрям струму в досліджуваній вітці.
2 Розмикають досліджувану вітку, здійснюючи режим неробочого ходу.
3 Визначають напругу неробочого
ходу
на затискачах розімкненої вітки, вибравши
напрям дії напруги
проти
напряму струму. При цьому
.
4 Знаходять еквівалентний
опір
кола відносно розімкненої вітки,
вилучивши із схеми всі джерела ЕРС.
5 Струм в k - ій досліджуваній вітці визначають за формулою
,
де
– ЕРС джерела, що діє в досліджуваній
вітці;
– опір досліджуваної вітки.
Знаки плюс чи мінус вибирають у відповідності за законом Ома для вітки з джерелом. Якщо напрям ЕРС співпадає з напрямом струму, то беруть знак ”плюс”, в іншому випадку – “мінус”.
Приклад розрахунку
Розрахувати методом еквівалентного генератора струм у вітці з резистором для розрахункової схеми, наведеної на рисунку 1.3, який дорівнює:
.
Розраховуємо напругу неробочого
ходу
на затискачах вітки
(рисунок 1.6)
Рисунок 1.6 – Схема для розрахунку струму у вітці nm
Складаємо рівняння для контура ndmn за другим законом Кірхгофа
,
звідки
.
Для розрахунку струмів
та
визначимо вузлову напругу
.
Тоді
А,
А,
В.
Визначимо еквівалентний опір
відносно затискачів
,
вилучивши із схеми ЕРС
.
Схема прийме вигляд, показаний на
рисунку 1.7.
Перетворимо схему зєднання
опорів
,
,
трикутником в еквівалентну
зірку (рисунок 1.7). Схема
набуде вигляду (рисунок 1.8).
Рисунок 1.7 – Визначення еквівалентного опору
Рисунок 1.8 – Перетворена схема
При цьому еквівалентний опір дорівнює:
,
де
;
;
.
Підставивши значення
(
)
та
,
одержимо
.