8. Поняття і система інститутів конституційного права України.

Інститут права – це сукупність норм права, які регулюють певне коло однорідних, однопорядкових відносин і утворюють однорідну групу. Це повною мірою стосується і конституційно-правового інституту, норми якого відзначаються певною автономією, об’єднуються на основі певних принципів і методів, відзначаються відносною самостійністю правового регулювання.

Таким чином, конституційно-правовий інститут – це функціонально відокремлена, внутрішньо стабільна підсистема взаємозв’язаних правових норм. Це – головний підрозділ конституційної галузі права, що є системою інститутів права і охоплює не один, а декілька різновидів правовідносин, однорідних за своїм змістом і методами правового впливу.

Конституційні інститути у своїй сукупності утворюють струнку систему, яка є основою Конституції України. Інститути розташовані в певному порядку, належним чином включені до тексту Конституції. Загальне уявлення про систему цих інститутів дає зміст Конституції. Це Інститут народовладдя; Інститут конституційного оформлення народовладдя ; Інститут правового статусу людини; Інститут державного будівництва

9.Критерії класифікації інститутів конституційного права.

Критерії виокремлення інституту:

- юридична єдність правових норм

- повнота регулювання відповідних відносин

- відокремленість норм, що створюють конституційний інститут в розділах Конституції, законів, інших актів.

10.Загальні, основні та початкові інститути конституційного права

Конституційно- правовий інститут – це відносно самостійний відокремлений комплекс конституційно-правових норм, що регулюють в межах галузі конституційного права певну сферу або сферу або групу однорідних суспільних відносин.

Загальні – мають комплексний характер і складають значні масиви правових норм, які регулюють великі сфери (або кілька сфер) суспільних відносин. Наприклад - основи правового статусу людини і громадянина; загальних засад конституційного ладу України; прямого волевиявлення (вибори, референдум); конституційної системи органів державної влади; територіального устрою України; конституційно-правових основ місцевого самоврядування

Головні – об`єднують правові норми, що регулюють певні групи однорідних суспільних відносин, виступають структурними підрозділами загальних інститутів, характеризуються вужчою предметною і функціональною спеціалізацією. Наприклад, головні інститути: - громадянства України, принципів правового статусу людини і громадянина, основних прав, свобод і обов`язків людини і громадянина; гарантій основних прав і свобод; правового статусу іноземців в Україні; політичного притулку

Початкові – які в межах головних інститутів об`єднують кілька правових норм, що регулюють окрему групу суспільних відносин. Наприклад інститут втрати громадянства України

11.Сутність і зміст конституційно-правової норми

Конституційно-правові норми - це встановлені чи санкціоновані державою правила, які визначають поведінку учасників конституційно-правових відносин. Вони становлять собою особливий різновид норм системи національного права. Їм властиві риси, притаманні всім правовим нормам. Як важливий засіб соціальної орієнтації особи вони встановлюються чи санкціонуються державою; мають державно-владний характер, є формально визначеними загальнообов’язковими правилами поведінки; закріплюються в правових актах, що видаються компетентними державними органами; мають двосторонній характер, тобто встановлюють не тільки права, але й обов’язки учасників правовідносин; передбачають наявність особливого механізму реалізації, елементами якого є матеріальні, ідеологічні, соціально-психологічні та правові чинники; визначають можливість багатоваріантної поведінки; мають ситуаційний характер; є цілеспрямованими і гарантованими.

- домінуюче становище і безпосередній вплив на правові норми інших галузей - найвища юридична сила- досить висока стабільність - підвищений рівень охорони з боку держави - прямий характер дії

- установчий характер - особливий механізм реалізації

- специфіка структури