- •Література
- •Основні поняття теми
- •1. Поняття морфеми.
- •2. Виділення морфем і встановлення їх значення.
- •3. Види і варіанти морфем.
- •5. Омонімія морфем.
- •6. Фонологічна структура морфем.
- •7. Словозмінна (реляційна), формотворча і словотвірна (дериваційна) функції афіксів.
- •Контрольні питання і завдання
- •7. Способи вираження граматичних значень.
- •1.Предмет морфології. Морфологічні одиниці.
- •5.Слово, лексема, словоформа і форма слова.
- •6.Способи вираження граматичних значень.
- •Контрольні питання
- •Термінологічний словник теми
- •Тема: Іменник як центральна частина мови.
- •10. Сучасна українська літературна мова / За ред. Проф. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •2.Лексико-граматичні розряди іменника.
- •3.Морфологічні категорії іменника.
- •Семантико-синтаксичні, формально-синтаксичні і комунікативні функції відмінків
- •Термінологічний словник теми
- •8. Сучасна українська літературна мова / За ред. Проф. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •1. Семантико-синтаксична характеристика прикметника. Морфологічні і словотвірні категорії прикметника. Проблема кількості відмінкових грамем прикметника.
- •2. Питання про обсяг дієслівної лексеми. Граматична спеціалізація дієслова.Первинні і вторинні дієслова.
- •Часові, або фазові, дієслівні роди
- •Кількісні дієслівні роди
- •Результативні дієслівні роди
- •5 Триместр Лекція 6
- •Термінологічний словник теми
- •1. Предмет синтаксису. Типи синтаксичних одиниць.
- •Запитання. Завдання
- •Лекція № 7
- •Література до теми
- •Формально-граматичний аспект аналізу речення
- •Речення для аналізу
- •Контрольні питання
- •Вторинні предикатні синтаксеми
- •Вторинні субстанціональні синтаксеми
- •Аналіз словосполучення
- •Валентнісна схема аналізу
- •Формально-граматичний аспект аналізу речення
- •Приклади аналізу речення
- •Речення для аналізу
6.Способи вираження граматичних значень.
У сучасній українській мові є чотири. способи вираження граматичних значень: синтетичний, аналітичний, аналітично-синтетичний і супрасегментний.
Синтетичний спосіб вираження граматичних значень реалізують у межах морфологічного слова афіксальні засоби: закінчення, суфікси, префікси, інтерфікси, напр.: братові (закінчення виражає значення давального відмінка, однини і чоловічого роду), гусеня – гусеняти (суфікс –ат- (орфографічно –ят-) і закінчення –и передають значення родового відмінка, однини і середнього роду), писати – написати (префікс на- виражає значення дієслівного доконаного виду), сінокіс (інтерфікс –о- формує структуру складного слова). Афіксальне граматичне оформлення в межах морфологічного слова можуть супроводжувати чергування звуків і под.: нога – нозі, смуток – смутку. Граматичну форму, утворену синтетичним способом, називають синтетичною.
Аналітичний спосіб вираження граматичних значень маємо тоді, коли показником цих значень виступає службове слово-морфема, напр.: буду читати, читав би, читала б, читало б, хай читає. Граматичну форму, в якій граматичне значення виражають службові слова-морфеми, називають аналітичною.
Аналітично-синтетичний спосіб вираження граматичних значень поєднує афіксальне (синтетичне) граматичне оформлення слова з аналітичними елементами. Наприклад, у сучасній українській літературній мові флексія і прийменник виокремлює грамему місцевого відмінка з-поміж інших відмінкових грамем. Без прийменника форма місцевого відмінка не вживається.
Супрасегментний спосіб вираження граматичних значень стосується випадків, коли формальну афіксальну нерозрізнюваність граматичних значень компенсує наголос, напр.: руки (родовий відмінок однини) і руки (називний і знахідний відмінки множини), книжки (родовий відмінок однини) і книжки (називний і знахідний відмінки множини).
Контрольні питання
1. Що таке граматика? Чим вона відрізняється від лексики?
2. Що є предметом вивчення у двох розділах граматики – морфології й синтаксисі?
3. У чому полягає відмінність у предметі вивчення морфології та словотвору? Які завдання розв’язує морфологія?
4. Охарактеризуйте слово як основну морфологічну одиницю.
5. Якими є характеристичні ознаки такої граматичної одиниці, як „морфема”? Чим вона відрізняється від „слова” як морфологічної одиниці?
6. У чому різниця між такими морфологічними одиницями, як „слово” і „частина мови”?
7. Якою є ієрархія критеріїв при гетерогенній класифікації частин мови? Чим гомогенна класифікація відрізняється від гетерогенної?
8. Якщо в системі частин мови або всередині кожної з них наявні слова, які не охоплені одним чи кількома критеріями, про що це свідчить? Яку роль у функціонуванні мови відіграє транспозиція?
9. Які частини мови виділяються за семантико-граматичними ознаками? Охарактеризуйте кожну з них.
10. Якими ознаками характеризуються частини мови як морфологічні класи слів?
11. Що таке форма слова? Морфологічна категорія? Охарактеризуйте компонентний склад однієї з категорій української мови.
12. Проілюструйте чотири способи вираження граматичних значень в українській мові.