- •Література
- •Основні поняття теми
- •1. Поняття морфеми.
- •2. Виділення морфем і встановлення їх значення.
- •3. Види і варіанти морфем.
- •5. Омонімія морфем.
- •6. Фонологічна структура морфем.
- •7. Словозмінна (реляційна), формотворча і словотвірна (дериваційна) функції афіксів.
- •Контрольні питання і завдання
- •7. Способи вираження граматичних значень.
- •1.Предмет морфології. Морфологічні одиниці.
- •5.Слово, лексема, словоформа і форма слова.
- •6.Способи вираження граматичних значень.
- •Контрольні питання
- •Термінологічний словник теми
- •Тема: Іменник як центральна частина мови.
- •10. Сучасна українська літературна мова / За ред. Проф. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •2.Лексико-граматичні розряди іменника.
- •3.Морфологічні категорії іменника.
- •Семантико-синтаксичні, формально-синтаксичні і комунікативні функції відмінків
- •Термінологічний словник теми
- •8. Сучасна українська літературна мова / За ред. Проф. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •1. Семантико-синтаксична характеристика прикметника. Морфологічні і словотвірні категорії прикметника. Проблема кількості відмінкових грамем прикметника.
- •2. Питання про обсяг дієслівної лексеми. Граматична спеціалізація дієслова.Первинні і вторинні дієслова.
- •Часові, або фазові, дієслівні роди
- •Кількісні дієслівні роди
- •Результативні дієслівні роди
- •5 Триместр Лекція 6
- •Термінологічний словник теми
- •1. Предмет синтаксису. Типи синтаксичних одиниць.
- •Запитання. Завдання
- •Лекція № 7
- •Література до теми
- •Формально-граматичний аспект аналізу речення
- •Речення для аналізу
- •Контрольні питання
- •Вторинні предикатні синтаксеми
- •Вторинні субстанціональні синтаксеми
- •Аналіз словосполучення
- •Валентнісна схема аналізу
- •Формально-граматичний аспект аналізу речення
- •Приклади аналізу речення
- •Речення для аналізу
Валентнісна схема аналізу
Кипить – це предикат процесу, може сполучатися з однією іменниковою синтаксемою, суб’єктною, тобто є одновалентним (Вода кипить бурхливо).
(Обставинні слова є сирконстантами)
Любить – це предикат стану, може сполучатися із суб’єктною та об’єктною синтаксемою, тобто є двовалентним (Батько любить сина).
Схожа – це предикат якості, може сполучатися із суб’єктною та об’єктною синтаксемою, тобто є двовалентним (Дочка схожа на матір).
Відвіз – це акціонально-локативний предикат (зі значенням дії і локативності), може сполучатися із суб’єктною, об’єктною, локативною, інструментальною синтаксемою, тобто є шестивалентним (Батько відвіз вантаж дочці автобусом з Чернівців до Львова).
Багато – предикат кількості, може сполучатися із суб’єктною синтаксемою, одновалентний (Дітей багато).
Ходить – це предикат дії, може сполучатися із суб’єктною та об’єктною й локативною синтаксемою, тобто є тривалентним (Місяць ходить по небу півколом).
Подарував – це предикат дії, може сполучатися із суб’єктною, об’єктною й локативною синтаксемами, тобто є тривалентним (Письменник подарував учням книгу).
Формально-граматичний аспект аналізу речення
Умовні позначення предикативного центру
N (Nomena) – іменник (N1, N2, N3,N4, N5, N6, N7)
Adj (Adjektivum) – прикметник
Adjn (Adjektivum nomena) – субстантивований прикметник
Quant. (Quantitativum) – числівник
Pron. (Pronomena) - займенник
Inf (Infinitivus) – інфінітив
Vf (Verbum finitum) – змінюване дієслово
S (singularis) – однина
P (pluralis) - множина
Vf1,S (Verbum finitum singularis) – змінюване дієслово в першій (другій, третій) особі однини
Cop (copula) – зв’язка (репрезентована)
(Cop) (copula) – нульова зв’язка
Part. (Participium) – дієприкметник
Part.n (Participium nomena) – субстантивований дієприкметник
Praed. (Praedicatum) – модальні слова, слова категорії стану
Adv. (Adverbium) – прислівник
Gr. Comp. (Gradus comparativus) – вищий ступінь порівняння
Gr. Superlat. (Gradus superlativus) – найвищий ступінь порівняння
Приклади аналізу речення
1. Прогресивні жінки світу активно борються за свої права, за рівноправність, за мир і щастя своїх дітей (З журн.) - [N1, pl – Vf3,p].
2. Робота над сценарієм про Щорса і над фільмом була найвизначнішою, найзмістовнішою подією мого життя (О. Довженко) – [N1,S – Cop N5].
3. За правду, браття, єднаймося щиро! (Л.Укр.) – [Vf1,p].
4. Підвестися під вогнем на весь зріст – це безстрашність (О. Довж.) – [Inf – N1,s].
5. Ми знов всі троє сиділи в той вечір перед каміном (М. Коц.) – [Pron. Pron. Quant. – Vf1,p].
6. Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою (М. Коц.) – [N1,s – Vf3,s, Praed. Gr.Comp.].
Іспитові питання
1. Поняття морфеми. Виділення морфем і встановлення їх значення.
2. Види і варіанти морфем.
3. Поняття інтерфікса.
4. Омонімія морфем.
5. Фонологічна структура морфем.
6. Словозмінна і словотвірна функції афіксів.
7. Способи вираження граматичних значень
8. Предмет морфології. Морфологічні одиниці.
9. Частини мови як основні морфологічні одиниці.
10. Принципи класифікації частин мови.
11. Поняття граматичної категорії і грамеми. Типи граматичних категорій.
12. Слово, лексема, словоформа і форма слова.
13. Способи вираження граматичних значень.
14. Семантична характеристика іменника.
15. Лексико-граматичні розряди іменника.
16. Морфологічні категорії іменника.
17. Морфолого-синтаксична категорія відмінка.
18. Співвідношення семантико-граматичного і формально-граматичного змісту в категорії роду.
19. Словозмінні і класифікаційні елементи в категорії числа.
20. Іменник і категорія істот/неістот.
21. Іменник і категорія особи.
22. Семантика дієслівної лексеми та її граматична спеціалізація.
23. Граматичні категорії дієслів.
24. Валентність дієслова як міжрівнева категорія.
25. Прислівник як периферійна частина мови: синтаксична зумовленість семантики прислівників. Семантико-синтаксичні розряди прислівників.
26. Службові слова-морфеми: типи слів-морфем та їх функціональна спеціалізація.
28. Міжчастиномовна омонімія.
29. Морфологічні і словотвірні категорії прикметника. Проблема кількості відмінкових грамем прикметника.
30. Значення і способи творення видових форм дієслова.
31. Морфологічний склад і вживання прийменників.
32. Неособові дієслівні форми: морфолого-функціональна характеристика.