- •Література
- •Основні поняття теми
- •1. Поняття морфеми.
- •2. Виділення морфем і встановлення їх значення.
- •3. Види і варіанти морфем.
- •5. Омонімія морфем.
- •6. Фонологічна структура морфем.
- •7. Словозмінна (реляційна), формотворча і словотвірна (дериваційна) функції афіксів.
- •Контрольні питання і завдання
- •7. Способи вираження граматичних значень.
- •1.Предмет морфології. Морфологічні одиниці.
- •5.Слово, лексема, словоформа і форма слова.
- •6.Способи вираження граматичних значень.
- •Контрольні питання
- •Термінологічний словник теми
- •Тема: Іменник як центральна частина мови.
- •10. Сучасна українська літературна мова / За ред. Проф. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •2.Лексико-граматичні розряди іменника.
- •3.Морфологічні категорії іменника.
- •Семантико-синтаксичні, формально-синтаксичні і комунікативні функції відмінків
- •Термінологічний словник теми
- •8. Сучасна українська літературна мова / За ред. Проф. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •1. Семантико-синтаксична характеристика прикметника. Морфологічні і словотвірні категорії прикметника. Проблема кількості відмінкових грамем прикметника.
- •2. Питання про обсяг дієслівної лексеми. Граматична спеціалізація дієслова.Первинні і вторинні дієслова.
- •Часові, або фазові, дієслівні роди
- •Кількісні дієслівні роди
- •Результативні дієслівні роди
- •5 Триместр Лекція 6
- •Термінологічний словник теми
- •1. Предмет синтаксису. Типи синтаксичних одиниць.
- •Запитання. Завдання
- •Лекція № 7
- •Література до теми
- •Формально-граматичний аспект аналізу речення
- •Речення для аналізу
- •Контрольні питання
- •Вторинні предикатні синтаксеми
- •Вторинні субстанціональні синтаксеми
- •Аналіз словосполучення
- •Валентнісна схема аналізу
- •Формально-граматичний аспект аналізу речення
- •Приклади аналізу речення
- •Речення для аналізу
Аналіз словосполучення
1. Записати словосполучення, проаналізувати його у формально-граматичному (із вказівкою типу синтаксичного зв’язку) і функціональному аспектах, подати структурну схему словосполучення.
Весняним ранком – елементарне (=просте), атрибутивне/з атрибутивною семантикою, за характером синтаксичного зв’язку підрядне; головне слово ранком (непредикатне, іменник, репрезентований грамемою О.в., одн.), залежне – весняним (предикатне (периферійне), морфологічний транспозит – ад’єктивація). Структурна схема: [ ≈ ← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку – повне узгодження. Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова – іменникове.
Гарні польові квіти – неелементарне (=складне=ускладнене); складається з елементарного словосполучення польові квіти (1) та поширювача гарні (2). Елементарне словосполучення польові квіти є атрибутивним/з атрибутивною семантикою, за характером синтаксичного зв’язку є підрядним; головне слово квіти (непредикатне, іменник, репрезентований грамемою Н.в. множини), залежне – польові(предикатне (периферійне), морфологічний транспозит – ад’єктивація); слово-поширювач гарні – предикатне (периферійне), прикметник; є атрибутивним щодо елементарного словосполучення. Структурна схема елементарного словосполучення : [≈ ← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку – неповне узгодження. Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова – іменникове. Структурна схема неелементарного словосполучення: [≈] + [≈ ← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку між елементарним словосполученням і словом-поширювачем – неповне узгодження.
Достойний кращої долі – неелементарне (=складне=ускладнене); складається з головного слова достойний (1) і залежного словосполучення кращої долі (2). Головне слово (морфологічна характеристика) – прикметник, репрезентований грамемою називного відмінка одн., предикатне (периферійне) в синтаксичній позиції цетрального (дієслівного) предиката (потенційно) ; словосполучення кращої долі – елементарне, з атрибутивною семантикою, за характером синтаксичного зв’язку є підрядним; головне слово долі (непредикатне, іменник, репрезентований грамемою родового відмінка однини), залежне – кращої (предикатне (периферійне), прикметник, категорія ступенів порівняння представлена грамемою вищого ступеня). Структурна схема елементарного словосполучення: [≈ ← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку – повне узгодження. Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова – іменникове. Структурна схема неелементарного словосполучення: [=] + [≈ ← ⌂]. Тип синтаксичного зв’язку між головним словом та елементарним словосполученням – сильне керування, семантико-синтаксичні відношення – об’єктні. Отже, неелементарне словосполучення достойний кращої долі репрезентує два типи семантико-синтаксичних відношень – атрибутивно-об’єктні.
Не лише діти, але й онуки (пам’ятають про це) – елементарне словосполучення з однофункціональними компонентами, що пов’язані зіставно-протиставними сполучниками (не лише…, але й) і передають градаційні семантико-синтаксичні відношення. Структурна схема елементарного словосполучення: [не лише ⌂, але й ⌂]. Морфологічна характеристика повнозначних слів: діти – непредикатне, іменник, репрезентований грамемою наз. відмінка множ.; онуки – непредикатне, іменник, репрезентований грамемою наз. відмінка множини.
