- •Література
- •Основні поняття теми
- •1. Поняття морфеми.
- •2. Виділення морфем і встановлення їх значення.
- •3. Види і варіанти морфем.
- •5. Омонімія морфем.
- •6. Фонологічна структура морфем.
- •7. Словозмінна (реляційна), формотворча і словотвірна (дериваційна) функції афіксів.
- •Контрольні питання і завдання
- •7. Способи вираження граматичних значень.
- •1.Предмет морфології. Морфологічні одиниці.
- •5.Слово, лексема, словоформа і форма слова.
- •6.Способи вираження граматичних значень.
- •Контрольні питання
- •Термінологічний словник теми
- •Тема: Іменник як центральна частина мови.
- •10. Сучасна українська літературна мова / За ред. Проф. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •2.Лексико-граматичні розряди іменника.
- •3.Морфологічні категорії іменника.
- •Семантико-синтаксичні, формально-синтаксичні і комунікативні функції відмінків
- •Термінологічний словник теми
- •8. Сучасна українська літературна мова / За ред. Проф. А.П.Грищенка. – к., 1997.
- •1. Семантико-синтаксична характеристика прикметника. Морфологічні і словотвірні категорії прикметника. Проблема кількості відмінкових грамем прикметника.
- •2. Питання про обсяг дієслівної лексеми. Граматична спеціалізація дієслова.Первинні і вторинні дієслова.
- •Часові, або фазові, дієслівні роди
- •Кількісні дієслівні роди
- •Результативні дієслівні роди
- •5 Триместр Лекція 6
- •Термінологічний словник теми
- •1. Предмет синтаксису. Типи синтаксичних одиниць.
- •Запитання. Завдання
- •Лекція № 7
- •Література до теми
- •Формально-граматичний аспект аналізу речення
- •Речення для аналізу
- •Контрольні питання
- •Вторинні предикатні синтаксеми
- •Вторинні субстанціональні синтаксеми
- •Аналіз словосполучення
- •Валентнісна схема аналізу
- •Формально-граматичний аспект аналізу речення
- •Приклади аналізу речення
- •Речення для аналізу
Часові, або фазові, дієслівні роди
До цих дієслівних родів належать починальний (1), обмежувальний, або делімітативний (2), тривало-обмежувальний, або пердуративний (3) та фінітивний (4).
*Починальний дієслівний рід вказує передусім на початок дії, на її відлік від певного моменту. Основним його засобом є префікс за- (зашуміти, заговорити, заповзати, зазеленіти, заворогувати і под.), а також по-/пі- (для дієслів односпрямованого руху, пор.: побігти, покотити, попливти, полетіти).
*Обмежувальний, або делімітативний, вказує на обмеженість дій, процесів та станів у часі незначним, коротким відтинком. Основним засобом втілення цього часового значення є префікс по- (поцвісти, побідувати, посумувати та ін.). Нерідко його посилюють часові конкретизатори на зразок недовго, трохи, якийсь час, день-два, кілька хвилин. Цей дієслівний рід утворюється від дієслів, які виражають внутрішньо необмежені, тривалі дії , процеси та стани (побалакати, попхикати, полазити, покачати і под.).
*Тривало-обмежувальний, або пердуративний, дієслівний рід передає значення точно окресленої тривалості, тобто такої, що вкладається в певні часові межі. Спеціальним виразником цього темпорального значення є префікс про-. Дієслова з цим префіксом обов’язково супроводжуються конкретизаторами тривалості дій, процесів, станів, що їх виражають іменники на позначення одиниць виміру часу, як-от: хвилина, година, ніч, день, доба, місяць, рік і под., прислівниками довго, немало, чимало та ін., а також числівниково-іменниковими сполуками, пор.: прогончарювати, протанцювати, прокашляти, проїздити, напр.: Він прогончарював увесь свій вік; Макар пробігав по багнюці і під дощем дві години (Ю. Смолич); …проплавав по морях і океанах понад десять літ (Ю. Смолич).
*Фінітивний дієслівний рід позначає кінцеву завершальну фазу в перебігу дій, процесів та станів, а утворюється за допомогою префіксів від-/од-, пере-, до-.
Кількісні дієслівні роди
Група кількісних дієслівних родів неоднорідна. Вона поділяється на три підгрупи.
*До першої групи належать роди, що передають однократні і багатократні дії. Основним засобом позначення о д н о к р а т н о г о дієслівного роду, що передає разовий вияв дії з відтінком раптовості, є суфікс -ну-, та -ону- з відтінком інтенсивності, а також префікси попо- (специфічно український) й пере-, що вказують на б а г а т о р а з і в здійснювану, п о в т о р ю в а н у дію пор: стукнути, штовхнути, черкнути; стуконути, криконути, черконути, штовхонути; попоре віти, по погомоніти, попошити, попоносити; пересіяти, переорати, переписати, перелічити.
*Друга підгрупа кількісних дієслівних родів передає ступінь вияву предикативної ознаки. Вони вказують на достатній, недостатній та надмірний ступені інтенсивності. Залежно від цього вирізняють такі роди: 1) достатньої інтенсивності; 2) недостатньої інтенсивності, або неповного вияву дії; 3) надмірної інтенсивності.
1) Дієслівний рід зі значенням д о с т а т н ь о ї і н т е н с и в н о с т і утворюється за допомогою префікса на- і постфікса -ся від дієслів різних лексико-семантичних груп (накричатися, нашумітися наговоритися, набалакатися, набігатися, наробитися, надівуватися).
Значення достатньої інтенсивності можуть виражати і деякі дієслова руху з префіксами об- та ви-, конкретизуючи його як «відвідати всі наперед визначені місця», пор.: оббігати, облітати, обійти, виходити, виїздити, вилітати.
На достатній ступінь вияву інтенсивності дії вказують і деякі дієслова конкретної фізичної дії з префіксами про- та у-, які мають значення «довести щось до повної готовності» (проварити, просмажити, пропекти, уварити, усмажити і под.).
2) Дієслівний рід зі значенням н е д о с т а т н ь о ї інтенсивності, або н е п о в н о г о вияву дії, утворюється за допомогою префіксів під-, при- та над- переважно від дієслів конкретної фізичної дії (підсипати, підлити, підкрутити, припекти, приварити, надломити, надгризти, надтесати).
3) Дієслівний рід, що передає значення н а д м і р н о ї і н т е н с и в н о с т і, об’єднує два структурних різновиди. Перший утворений здебільшого від дієслів конкретної фізичної дії за допомогою префікса пере-, що вказує на надмірне виконання дії над чим-небудь, пор.: переварити, пересмажити, перекрохмалити, пересушити і под. Другий структурний різновид представлений дієсловами з префіксом роз- і постфіксом –ся, що виражають досить інтенсивний вияв дії, рідше – стану (розшумітися, роз’їздитися, розбурчатися, розгомонітися).
*Третя підгрупа кількісних дієслівних родів визначає участь у виконанні дії багатьох суб’єктів або її спрямованість на велику кількість об’єктів. Їх називають р о з п о д і л ь н и м и, або д и с т р и б у т и в н и м и. Носіями цього значення є подвійні префікси, серед яких пов-, пови-, повід-, поз-, поза-, пона-, пооб-, попід-, попере- тощо (повбігати, повибігати, повідбігати, позабігати, понабігати, пооббігати, попідбігати, поперебігати) [виконання дії багатьма суб’єктами], а також префікси по-, пере- та ви- [спрямування дії на об’єкт з метою його руйнації або знищення], пор.: побити і перебити, порубати і перерубати, потоптати і перетоптати; вирубати, витоптати, вибити [спрямування дії на об’єкт з метою його інтенсивної руйнації або знищення].
