- •Культура професійного мовлення
- •1. Державотворча роль української мови
- •2. Функції мови
- •3. Стилі мови
- •4. Офіційно-діловий стиль.
- •Культура мови і мовна норма. Правила ведення дискусії
- •1. Літературна мова.
- •2. Типи норм
- •3. Основні вимоги до мовлення
- •4. Мовленнєвий етикет спілкування
- •5. Культура мовлення під час ведення дискусій
- •Закріплення
- •Специфіка мовлення фахівця. Виступ
- •1. Мова і професія
- •2. Виступ. Композиція мовлення
- •Закріплення
- •Види і форми розумової діяльності. Основні закони риторики
- •1. Розумова діяльність людини. Види і форми
- •2. Поняття про риторику.
- •3. Техніка підготовки ораторського монологу
- •2. Прийоми встановлення контакту з аудиторією
- •Закріплення
- •Поняття етики ділового спілкування
- •1. Поняття етики ділового спілкування.
- •2. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії
- •3. Ділове спілкування та його особливості
- •4. Культура ділового спілкування
- •5. Професійна культура та мораль
- •6. Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
- •Закріплення
- •Види ділового спілкування. Службова бесіда. Службова нарада
- •1. Види ділового спілкування
- •2. Особливості ділового спілкування
- •3. Зони спілкування
- •4. Рівні ділового спілкування
- •5. Стилі спілкування
- •6. Культура спілкування
- •7. Службова бесіда
- •8. Службова нарада
- •Закріплення
- •Правила спілкування при переговорах та телефонній розмові
- •1. Суть і функції переговорів
- •2. Техніка планування та проведення переговорів
- •3. Ділова телефонна розмова
- •Закріплення
- •Терміни і термінологія. Спеціальна лексика
- •Терміни і професіоналізми
- •2. Джерела формування фразеологізмів
- •Закріплення
- •Синоніми. Пароніми. Омоніми. Багатозначність слова.
- •2. Омоніми
- •3. Синоніми
- •4. Пароніми
- •Закріплення
- •Орфографічні та орфоепічні норми
- •Морфологічні норми сулм
- •Зв’язок числівника з іменником
- •Розпорядження
- •Службовий лист
- •Протокол
Види ділового спілкування. Службова бесіда. Службова нарада
1. Види ділового спілкування.
2. Особливості ділового спілкування.
3. Зони спілкування.
4. Рівні ділового спілкування.
5. Стилі спілкування.
6. Культура спілкування.
7. Службова бесіда.
8. Службова нарада.
1. Види ділового спілкування
Залежно від змісту у діловому спілкуванні можуть траплятися такі його взаємозв'язані види: товариське, приятельське, робоче, випадкове, професійне, формально-поверхове. Зрозуміло, що від виду ділового спілкування залежав зміст та відповідна поведінка сторін. Справжньою культурою ділового спілкування є уникнення приниження та образи партнера. Історично склалися два види ділового спілкування безпосереднє і опосередковане. Безпосереднє спілкування — це мовне спілкування у найбільш розвиненому вигляді. Воно підкріплюється мімікою жестами, інтонацією тощо. По суті, в цьому виді спілкування вся людська сутність стає своєрідним його «знаряддям» Спілкування суттєво впливає на розвиток усіх потреб людини; в ньому завжди наявний комунікативний момент. Опосередковане спілкування виникло на основі безпосереднього. До нього відносять листи, масові засоби інформування: газети, радіо, телебачення, книги, відео, комп'ютерна мережа, музичні записи.
Уся система безпосереднього і опосередкованого спілкування впливає на розвиток як особистості, так і взаємин між людьми. Останнє особливо важливе, бо в процесі спілкування людина «присвоює» ті багатства, які створені і притаманні іншим, і водночас привносить у цей процес те, що вона має з власного досвіду. Невипадково говорять: з ким поведешся, від того і наберешся.
2. Особливості ділового спілкування
Ділове спілкування визначається як специфічна форма контактів і взаємодії людей, які представляють не лише самих себе, а й свої організації. Воно включає обмін інформацією, пропозиціями, вимогами, поглядами, мотивацією з метою розв'язання конкретних проблем як всередині організації, так і за її межами, а також укладення контрактів, договорів, встановлення інших відносин між підприємствами, фірмами, організаціями. Ділове спілкування на відміну від його інших видів має певні особливості:
спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів підтримку зв'язків між представниками взаємозацікавлених організацій;
відповідність певним загальновизнаним і загальноприйнятим правилам;
передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета, зміст і можливі наслідки;
конструктивність характеру взаємовідносин, їх спрямування на розв'язання конкретних завдань, досягнення певної мети, як правило, не виходячи за рамки певного кола;
взаємоузгодженість рішень, домовленість та подальша організація взаємодії партнерів;
значущість кожного партнера як особистості;
безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать їх внутрішній світ.
Людина, яка спрямовує інформацію (комунікатор), і людина, яка її приймає (реципієнт), у діловому спілкуванні постійно міняються місцями, завдяки чому у людей, що спілкуються, має бути однакове розуміння не тільки значень, а й змісту слів. Ефективне ділове спілкування — це не стільки обмін значеннями, скільки обмін думками. Більше того, це пошук спільного рішення.