МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут гуманітарних і соціальних наук

Кафедра соціології і соціальної роботи

Оcобливості волонтерства в умовах навчально-реабілітаційного центру

/ магістерська кваліфікаційна робота /

Виконала:

студентка групи СЦРм-21

Вагапова М. В.

Науковий керівник:

доц., канд. пед. наук

Гайдук Н. М.

Львів – 2012

ЗМІСТ

ГЛОСАРІЙ…………………………………………………………………….. ВСТУП…………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи функціонування волонтерської діяльності…………………………………………………………………………….

1.1. Поняття та розвиток волонтерства як явища в Україні та світі……………

1.2. Зміст, напрями та форми роботи волонтерів ………………

1.3. Правові основи діяльності волонтерства в Україні ………………...................

Висновок до розділу 1………………………………………………………..........

РОЗДІЛ 2. Специфіка роботи волонтерів в умовах навчально-реабілітаційного центру

2.1. Шляхи залучення добровільних помічників до діяльності навчально-реабілітаційного центру…………………………………………………….…….

2.2. Особливості роботи волонтерів та їх роль у реалізації соціальних проектів……………………………………………………………………………….

2.3. Труднощі та ризики волонтерської діяльності, шляхи їх попередження та подолання

Висновок до розділу 2………………………………………………......................

РОЗДІЛ 3. Дослідження чинників, що призводять до вичерпання особистісних ресурсів та можуть спричинити емоційне вигорання волонтерів (на базі навчально-реабілітаційного центру «Джерело»).

3.1. Діяльність НРЦ «Джерело» у напрямку попередження емоційного вигорання у волонтерів………………………………..………………….

3.2.Чинники, що призводять до вичерпання особистісних ресурсів та можуть спричинити емоційне вигоряння волонтерів. ……………………………..

Висновки до розділу 3………………………………………………………..

ВИСНОВКИ……………………………………………….……………...……...

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….....

ДОДАТКИ

Глосарій

Волонтер – доброволець, громадянин, що бере участь у вирішенні соціально значимих проблем у формі безоплатної праці; основу функціонування громадських організацій, форму громадянської активності населення; національну ідею милосердя та благодійності [].

Волонтерська допомога ̶ роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами та волонтерськими організаціями [].

Волонтерський рух ̶ це рух по наданню безкорисної допомоги тим, хто її потребує [].

Добровільна діяльність ̶ благодійність, що здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної платні, просування по службі, заради добробуту й процвітання спільнот і суспільства загалом [].

Добровільна діяльність ̶ діяльність, засновану на ідеях безкорисливого служіння гуманним ідеалам людства та, не маючи цілей отримання прибутку, одержання оплати чи кар’єрного зросту; отримання всебічного задоволення особистих і соціальних потреб шляхом надання допомоги іншим людям [].

Емоційне вигорання – це психічний стан, який характеризується виникненням відчуттів емоційної спустошеності та втоми, викликаний провідною діяльністю людини, і поєднує в собі емоційну спустошеність, деперсоналізацію і редукцію професійних досягнень.

Збереження психічного здоров’я – це безперервний профілактичний процес, який передбачає своєчасне попередження психоемоційного перевантаження [].

Психічне здоров’я – стан душевного добробуту, який характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів і забезпечує ефективну, адекватну умовам навколишнього середовища, регуляцію поведінки, діяльності [].

Релаксація – стан спокою і розслаблення, що виникає у суб’єкта в результаті зняття напруги після сильних переживань або фізичних зусиль[].

«Стиль» роботи волонтера – це сукупність різноманітних форм та методів індивідуальної діяльності добровільних помічників в залежності від певних обставин та пріоритетів, через які вони постійно змінюються.

Саморегуляція – це свідоме вольове управління внутрішніми процесами своєї психіки, що дозволяє дати «вихід почуттю» у необразливій для інших формі і цілеспрямовано впливати на свій емоційний стан задля його змін.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Протягом тривалого періоду Україна як незалежна держава намагається побудувати економічно ефективне, соціально захищене, політично стабільне суспільство. Сьогодні в Україні зароджується демократичне суспільство, яке має базуватися на принципах свободи, творчості та гуманізму. Формальні державні структури не в змозі реагувати на всі запити суспільства, тому особливої ваги набуває громадський рух. Про те, що цей процес розпочався і триває, не дивлячись на труднощі, свідчить поява сучасних недержавних організацій, кількість яких сягнула понад 20000.

Стратегічна мета трансформації українського суспільства полягає в розбудові соціальної правової держави. Реалізація цієї мети тісно пов’язана із формуванням громадянського суспільства, невід’ємним елементом якого є так званий третій сектор. До третього сектору належать недержавні, некомерційні об'єднання громадян, що прагнуть допомогти собі та іншим, не переймаючись одержанням прибутків, – політичні партії, профспілки, молодіжний рух, жіночі, волонтерські, релігійні організації, благодійні фундації та багато інших. Функція їх полягає в отстоюванні прав і свобод громадян і задоволенні їх основних політичних, економічних, правових, культурних, а головне, соціальних інтересів.

Німецький дослідник Тіло Лівальд – найактивніший європейський дослідник громадянського суспільства – виділяє серед переваг організацій третього сектора їх горизонтальну ієрархію, меншу бюрократію, гнучкість і швидкість реагування, високу кваліфікацію персоналу, знання проблем, нижчі ціни за рахунок залучення сил волонтерів, економію державних витрат, що виділяються на управління, і плюралізм в ухваленні рішень.

Особливим об'єднанням громадян, які належать до третього сектору, є волонтерські організації. Наразі в Україні активно розвивається волонтерський рух.

Волонтерство – це добровільний вибір, що відображає особисті погляди і позиції; це активна участь громадянина в житті суспільства, що виражається, як правило, у суспільній діяльності в межах різного роду асоціацій. Волонтерство сприяє покращенню якості життя, особистому процвітанню й поглибленню солідарності, реалізації основних потреб на шляху будівництва більш справедливого і мирного суспільства, більш збалансованому економічному і соціальному розвитку, створенню нових робочих місць і нових професій. Волонтерство є важливим ресурсом соціальної роботи особливо в кризовий період, що обумовлений погіршенням матеріального й психологічного становища громадян, особливо соціально незахищених верств населення.

Термін "волонтер" в перекладі з англійської мовою означає "доброволець". Волонтер - це людина, яка добровільно, не переслідуючи корисливих цілей, займається діяльністю на користь суспільства, не отримуючи за це грошової винагороди.

В цій роботі ми будемо розглядати особливості волонтерства в умовах навчально-реабілітаційного центру.

Волонтерський рух є, по суті, частиною будь-якого суспільства. У загальному розумінні ̶ це той внесок, який робиться людьми на засадах неприбуткової діяльності без заробітньої платні, без просування по службі, для добробуту і процвітання спільнот та суспільства в цілому. Ця діяльність може набувати різних форм: від повсякденних форм взаємодопомоги до спільних дій під час кризи. Участь у волонтерському русі молоді дає можливість їй самореалізувати себе з однієї сторони, відчути себе причетними до участі у державних справах з другої сторони.

Зараз волонтерство – потужний соціально-суспільний рух, спроможний прийняти на себе частину повноважень соціальних установ. У західних країнах левову частину тієї роботи, яку у нас виконують державні соціальні працівники, виконують саме волонтери. Це стосується і підтримки сім’ї, і роботи з інвалідами тощо. Проте аби громадські організації мали змогу займатися подібним на рівні з державними, необхідна відповідна підготовка, розгалужена мережа, філіали в регіонах. Ситуація, яка сьогодні склалася в Україні – унікальна. Країна переживає пік громадської активності, коли багато людей абсолютно безкорисливо, щиро бажають допомогти ближньому. У країнах Європи подібне явище спостерігалося в 50-70х роках, тепер все перетворилося просто на звичайну процедуру. Можливо, ми не маємо таких потужних матеріальних, технічних можливостей, проте людський фактор відіграє значно важливішу роль. []

Об’єктом в нашій роботі є волонтерська діяльність в умовах навчально-реабілітаційного центру.

Предмет – особливості волонтерської діяльності в умовах навчально-реабілітаційного центру.

Мета нашої роботи – дослідити особливості волонтерства в умовах навчально-реабілітаційного центру.

Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:

1. розглянути поняття та розвиток волонтерства як явища в Україні та світі;

2. описати зміст, напрями та форми роботи волонтерів;

3. проаналізувати правові основи діяльності волонтерства в Україні,

4. з’ясувати шляхи залучення добровільних помічників до діяльності навчально-реабілітаційного центру,

5. вияснити особливості роботи волонтерів та їх роль у реалізації соціальних проектів,

6. окреслити труднощі та ризики волонтерської діяльності, шляхи їх попередження та подолання.

7. емпірично дослідити чинники, що призводять до вичерпання особистісних ресурсів та можуть спричинити емоційне вигорання волонтерів.

Для виконання завдань були опрацьовані наступні наукові джерела. Для визначення поняття та розгляду розвитку волонтерства як явища в Україні та світі ми проаналізували роботи Безпалько О. В[11], Буасье П.[16], Заверико Н.В.[28], Іванової А. С. [29], Пермякова Ю. І. [53], Полехіна Л. В.[58].

Для опису змісту, напрямів та форм волонтерської діяльності в суспільстві ми використовували праці Решетнікова О. В. [62], Ходорчука А. Я. [75], Холостової Е. І. [78], Безпалько О. В. [11], Вайноли Р. Х. [17], Голованової Т. П. [23], Дружченко Т. [27]. Для того, щоб проаналізувати правові основи діяльності волонтерства в Україні ми проаналізували працю Шиндаулетова [84], а також Закони України [60], [61]. Для характеристики шляхів залучення добровільних помічників до діяльності навчально-реабілітаційного центру ми використовували праці Азгазі М. [1], Акімова Е. В. [2], Геллера Н. [21], Гладкова Е. [22], Заверико Н. В. [28], Камалдінова Є. Ш. [31], Ляха Т. Л. [44], Мітрохіна О. В. [47], Попова С. Ю. [59]

Для з’ясування особливостей роботи волонтерів та їх ролі у реалізації соціальних проектів ми опрацювали наукові доробки Кравченко Р. І. [38], Ляха Т. Л. [44], Решетнікова О. В. [62],

Для виявлення труднощів та ризиків волонтерської діяльності, шляхів їх попередження та подолання ми використовували праці Лешукова Е. [41], Ляха Т. Л. [44], Маккарлі С. [46], Полехіна Л. В. [58], Романовської Д. Д. [65], Ронгінської Т. І. [66].

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс взаємпов’язаних теоретичних та емпіричних методів дослідження, а саме: теоретичні ̶ аналіз, порівняння та узагальнення соціально-педагогічної, соціологічної літератури для визначення поняття та аналізу розвитку волонтерства як явища в Україні та світі; опису змісту, напрямів та форм роботи волонтерів; аналізу правових основ діяльності волонтерства в Україні; розгляду шляхів залучення добровільних помічників до діяльності навчально-реабілітаційного центру; з’ясування особливостей роботи волонтерів та їх ролі у реалізації соціальних проектів; виявлення труднощів та ризиків волонтерської діяльності, шляхів їх попередження та подолання; емпіричні ̶ напівструктуроване інтерв’ю, з метою визначення чинників, що призводять до вичерпання особистісних ресурсів та можуть спричинити емоційне вигорання волонтерів.

Емпірична база дослідження. Інтерв'ювання відбувалося на базі навчально-реабілітаційного центру «Джерело». У дослідженні брали участь семеро осіб, які в минулому були залучені до волонтерської діяльності у навчально-реабілітаційному центрі, і як наслідок зазнали емоційного вигорання.

Новизна дослідження полягає у тому, що вперше було розкрито особливості волонтерства в умовах навчально-реабілітаційного центру. Також новизною вважається дослідження чинників, що найчастіше призводять до вичерпання особистісних ресурсів та можуть спричинити емоційне вигоряння волонтерів на базі навчально-реабілітаційного центру «Джерело».

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до використання у напрямку організації волонтерської діяльності у навчально-реабілітаційному центрі «Джерело».

Структура дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, глосарію, списку використаної літератури та додатків. Було опрацьовано 90 літературних джерел.

У першому розділі ̶ «Теоретичні аспекти функціонування волонтерської діяльності», ̶ розглянуто поняття та розвиток волонтерства як явища в Україні та світі; описано зміст, напрями та форми роботи волонтерів; проаналізовано правові основи діяльності волонтерства в Україні.

У другому розділі ̶ «Специфіка роботи волонтерів в умовах навчально-реабілітаційного центру», ̶ з’ясовано шляхи залучення добровільних помічників до діяльності навчально-реабілітаційного центру; вияснено особливості роботи волонтерів та їх роль у реалізації соціальних проектів; окреслено труднощі та ризики волонтерської діяльності, шляхи їх попередження та подолання.

У третьому розділі ̶ «Дослідження чинників, що призводять до вичерпання особистісних ресурсів та можуть спричинити емоційне вигорання волонтерів (на базі навчально-реабілітаційного центру «Джерело»)», ̶ проведено дослідження чинників, що призводять до вичерпання особистісних ресурсів та можуть спричинити емоційне вигоряння волонтерів.

Розділ 1. Теоретичні аспекти функціонування волонтерської діяльності