Практичне заняття № 8 Стійкість роботи промислового об'єкта в надзвичайних ситуаціях

Зміст заняття. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об'єктів. Захист виробничого персоналу й оцінка інженерного захисту робітників і службовців.

Рекомендована література: [1] с. 208-210, [3].

Теоретичні передумови до виконання роботи

Під стійкістю роботи ОГД розуміють його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв'язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни.

Під стійкістю роботи об'єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні цінності розуміють їх спроможність виконувати свої функції в умовах НС.

На стійкість роботи ОГД в умовах НС впливають наступні фактори:

— надійність захисту робітників та службовців;

— спроможність інженерно-технічного комплексу об'єкта протистояти у визначеному ступеню уражаючих факторів стихійного лиха, аварій, катастроф та сучасних видів зброї;

— захищеність об'єкта від вторинних уражаючих факторів (пожеж, вибухів, зараження ОР та СДОР);

— надійність системи забезпечення об'єкта всім необхідним для виробництва (сировиною, паливом, комплектуючими вузлами і деталями, електроенергією, водою, газом та іншим);

— стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦЗ;

— підготовленість об'єкта до ведення РШР та робіт щодо порушеного виробництва.

Перелічені фактори є основними загальними для усіх ОГД шляхи підвищення стійкості роботи в умовах НС, а саме:

— забезпечення надійного захисту робітників та службовців від уражаючих факторів сучасної зброї, аварії, катастрофи і стихійного лиха;

— захист основних виробничих факторів від уражаючих факторів, в тому числі і від вторинних, які виникають в умовах НС;

— стійке забезпечення всім необхідним для випуску запланованої продукції;

— підготовка до відновлення порушеного виробництва;

• підвищення надійності та оперативності управління виробництвом та ЦЗ.

Захист робітників та службовців досягається чотирма основними способами:

— укриття людей в захисних спорудах;

— проведення евакозаходів;

— радіаційно-хімічний захист;

— медичний і біологічний захист.

Надійно захистити виробничий персонал об'єкта можливо лише при комплексному використанні усіх основних способів захисту.

Захист виробничих фондів полягає у підвищенні протидії будинків, споруд і конструкції об'єкта до уражаючих факторів та захисті технологічного обладнання, верстатів, систем і комунікацій та інших засобів, що формують основу виробничого процесу.

Створення надійних систем електро-, водо- та теплозабезпечення об'єктів:

а) підвищення стійкості електрозабезпечення:

– розподіл схеми електромереж на незалежно працюючі частини;

– закільцювання електромереж та підключення їх до декількох джерел енергозабезпечення;

– створення резерву дизельних електростанцій;

б) підвищення стійкості систем водопостачання:

– водопостачання від двох незалежних джерел, одне з яких підземне;

– захист вододжерел та резервуарів чистої води;

– створення обвідних (байпасних) ліній навколо водонапірних веж;

в) підвищення стійкості систем газо-, тепло- та паливо- забезпечення:

– розподільні газопроводи робити підземними та передбачати їх кільцювання:

– газорозподільні станції та опорні пункти обвідних газопроводів передбачати в підземному варіанті;

– встановлювати в основних вузлових точках систем газозабезпечення автоматичні вимикаючі пристрої, які спрацьовують при аваріях. Підвищення протипожежної стійкості:

– максимальне скорочення запасів паливо та вибухонебезпечних речовин;

– проведення профілактичних протипожежних заходів;

– підготовка сил і засобів пожежогасіння.

Створення стійкості системи матеріально-технічного постачання. На ОГД створюють запаси сировини, палива, комплектуючих вузлів і деталей, обладнання, які дозволяють продовжувати роботу на випадок дезорганізації постачання.

Створення стійкості системи управління:

— підготовка ПУ (захищених);

— забезпечення ПУ засобами зв'язку;

— використання автоматизованої системи управління.

Підготовка до прискореного (негайного) відновлення порушеного виробництва:

— розробка необхідної технічної та технологічної документації;

— створення запасів матеріальних засобів для встановлення робіт;

— розробка розрахунків сил і засобів для відновлюючих робіт;

— визначення вірогідної черговості робіт по' відновленню виробництва з урахуванням наявних ресурсів та місцевих умов.

Крім того, на стійкість роботи ОГД буде впливати наявність підготовленої робочої сили. Підвищення надійності та оперативності управління виробництвом:

— створення на об'єкті стійкої системи зв'язку;

— висока підготовка керівного складу;

— своєчасне прийняття вірних рішень та постановка завдань підлеглим у відповідності до обстановки, що склалася.

Підвищення стійкості роботи ОГД досягається завчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, які спрямовані на максимальне зниження дії уражаючих факторів і створення умов для ліквідації наслідків АС.

Інженерно-технічні заходи — це комплекс робіт, що забезпечують підвищення стійкості виробничих будинків і споруд, обладнання, комунально-енергетичних систем.

Технологічні заходи забезпечують підвищення стійкості роботи об'єкт шляхом зміни технологічного процесу, що сприяє спрощенню виробництва продукції та усуває можливість виникнення вторинних уражаючих факторів.

Організаційні заходи передбачають розробку і планування дій керівного командно-начальницького складу штабу, служб і формування СО при захисті робітників і службовців, проведенні Р та ІНР, відновленні виробництва.

Питання для самоконтролю та обговорення

1. Дати визначення стійкості роботи ОГД в НС.

2. Які фактори впливають на стійкість роботи ОГД ?

3. Якими основними способами досягається захист робітників та службовців ?

4. Якими заходами досягається підвищення стійкості електрозабезпечення ?

5. Якими заходами досягається підвищення стійкості водозабезпечення ?

6. Якими заходами досягається підвищення стійкості газо-, тепло- та паливозабезпечення ?

7. Комплексом яких організаційних заходів досягається підвищення стійкості роботи ОГД ?

Практичне заняття № 9

Організація і проведення заходів ЦЗ

на промислових об'єктах і життєзабезпечення населення

у надзвичайних ситуаціях

Зміст заняття. Організація і проведення рятувальних робіт в осередках ураження. Проведення рятувальних робіт при ліквідації наслідків аварій на АЕС, в зонах радіоактивного зараження та осередках хімічного ураження. Ліквідація наслідків аварій на об'єктах з сильно діючими отруйними речовинами. Послідовність проведення заходів ЦЗ на промислових об'єктах і життєзабезпечення населення у НС.

Рекомендована література: [ 1 ] с. 231 -241, 245, 251, [3].

Теоретичні передумови до виконання роботи

До рятувальних робіт відносяться:

— розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

— локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт;

— визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;

— визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;

— пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;

— розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;

— надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади;

— вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;

— організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і громадського порядку;

— відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів;

— пошук, розпізнавання і поховання загиблих;

— санітарна обробка уражених;

— знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій, споруд, а також техніки;

• соціально-психологічна реабілітація населення.

До невідкладних робіт відносяться:

— прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у завалах та на зараженій території;

— локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

— ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;

• зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і безпечному веденню робіт;

Рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються у три етапи.

На першому етапі вирішуються завдання:

– щодо екстреного захисту населення;

– з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків;

– з підготовки до виконання РІНР.

Основними заходами щодо екстреного захисту населення є:

— оповіщення про небезпеку;

— використання засобів захисту;

— додержання режимів поведінки;

— евакуація з небезпечних у безпечні райони;

— здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги;

— локалізація аварій;

— зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

— попередження (запобігання) і гасіння пожеж.

На другому етапі проводяться:

— пошук потерпілих;

— витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів;

— евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку ураження;

— надання медичної допомоги;

— санітарна обробка людей;

— знезараження одягу, майна, техніки, території;

— проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і 'забезпечують здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:

— відновлення чи будівництво житла;

— відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку;

— організація медичного обслуговування;

— забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

— знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;

— соціально-психологічна реабілітація;

— відшкодування збитків;

— знезараження майна, території, техніки.

Організація життєзабезпечення населення в екстремальних умовах є комплексом заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов, життя, здоров'я і працездатності людей. Він включає:

— управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС;

— захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, а також стихійного лиха;

— забезпечення населення питною водою, продуктами і предметами першої необхідності;

— захист продуктів, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);

— житлове забезпечення і працевлаштування;

— комунально-побутове обслуговування;

— медичне обслуговування;

— навчання населення способів захисту і дій в умовах НС;

— розробка і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;

— санітарну обробку;

— знезараження (обеззараження) території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;

–– підготовка сил та засобів і ведення РІНР у районах лиха і осередках безпосереднього ураження;

— забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки;

— морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;

— заходи, спрямовані на попередження, запобігання або ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та інші заходи.

Питання для самоконтролю та обговорення

1. Перелічити порядок рятувальних робіт.

2. Що відноситься до невідкладних робіт ?

3. У виконанні яких заходів полягає організація і проведення РІНР при аварії на АЕС ?

4. Комплексом яких заходів досягається організація життєзабезпечення населення в екстремальних умовах ?

5. Дії невоєнізованих формувань ЦЗ при аварії на ХНО з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).