Практичне заняття № 4 Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки при аваріях на радіаційно і хімічно небезпечних об'єктах та застосуванні сучасних засобів ураження.

Зміст заняття. Оцінка радіаційної і хімічної обстановки при аваріях на радіаційно і хімічно небезпечних об'єктах з витіканням сильнодіючих отруйних речовин, а також при застосуванні хімічної зброї.

Рекомендована література: [1] с. 168, 169, 178, 179, 180, [3].

Теоретичні передумови до виконання роботи

Оцінка радіаційної обстановки, як правило, проводиться з використані карти, на яку наносяться зони забруднення або рівні радіації, а також дані місцезнаходження або маршрути руху формувань ЦЗ. Для оцінки радіаційної обстановки необхідно мати наступні вихідні дані:

— час ядерного вибуху, від якого відбулося радіоактивне забруднення;

— рівні радіації в районі дій;

— коефіцієнти послаблення захисних споруд, будівель, техніки, транспорту;

— допустима доза опромінення людей (з врахуванням отриманої раніш);

—поставлені завдання та терміни їх виконання (час початку роботи).

Оцінка радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:

1. Визначення можливих доз опромінення при діях в зонах забруднення.

2. Визначення можливих доз опромінення під час долання зон забруднення.

3. Визначення допустимого часу знаходження в зонах зараження при заді дозі опромінення.

4. Визначення допустимого часу роботи в зоні зараження за заданою дозою опромінення.

5. Визначення допустимого часу початку долання зон забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення.

6. Визначення кількості змін для виконання робіт у зонах забруднення.

7.Визначення можливих радіаційних витрат під час дії в зонах зараження.

Завдання з оцінки радіаційної обстановки вирішують аналітичним і графи аналітичним шляхом, за допомогою таблиць чи спеціальних лінійок (РЛ, ДЛ-1).

Для вирішення цих завдань спочатку необхідно знати радіаційну обстановку, яка може бути визначена методом

прогнозування і методом розвідки.

Для прогнозування можливого радіоактивного зараження необхідно знати:

— час вибуху;

— потужність і вид вибуху;

— швидкість і напрямок середнього вітру.

При оцінці хімічної обстановки використовують наступні основні поняття:

– Зона зараження СДОР - це територія, на якій концентрація СДОР досягає величин, які небезпечні для здоров'я і життя людей.

– Глибина зараження — максимальна протяжність відповідної площі зараження за межами місця аварії.

– Глибина розповсюдження — максимальна протяжність зони розповсюдження первинної або вторинної хмари СДОР.

– Зона розповсюдження — площа хімічного зараження повітря за межами району аварії, що створюється внаслідок розповсюдження хмари СДОР за напрямком вітру.

– Тривалість хімічного зараження — це час випаровування СДОР, протягом існує небезпека ураження людей.

– Первинна хмара СДОР — це пароподібна частина СДОР, яка виникає їдок миттєвого переходу (1—2 хв.) в атмосферу частини СДОР з ємності руйнуванні.

– Вторинна хмара СДОР — це хмара, що виникає внаслідок випаровування з підстильної поверхні.

– Еквівалентна кількість СДОР — така кількість хлору, масштаби зараження (при інверсії) еквівалентні масштабам зараження кількістю СДОР, що ло в первинну (вторинну) хмару.

Під хімічною обстановкою при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО) розуміють ступінь хімічного забруднення атмосфери і місцевості, що вливають на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних робіт. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає вирішення таких завдань:

— визначення напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин, внаслідок руйнування технологічного обладнання чи ємностей для зберігання СДОР, за метеоданими;

— визначення розмірів зон забруднення місцевості за очікуваними значеннями доз ураження;

— визначення прогнозування глибини зони ураження СДОР;

— визначення площі ураження СДОР;

— визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта і тривалості дії ураження СДОР;

— визначення можливих уражень людей, що знаходяться в осередку зараження; —порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.

Прогнозування розподіляється на довгострокове і оперативне.

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів запобігання аваріям. Вихідні дані:

— вид СДОР і його загальна кількість;

— кількість СДОР у кожній місцевості;

— середня щільність населення для даної місцевості;

— метереологічні дані;

— ступінь заповнення ємностей.

Оперативне прогнозування здійснюється під час виникнення аварій для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій. Для цього використовуються наступні дані:

— загальна кількість СДОР на момент аварії;

— характер розливу ("вільно" або "в піддон");

— висота обвалування ємностей;

— реальні метеоумови.

Питання для самоконтролю та обговорення

Дати визначення та характеристику:

– сильнодіючих отруйних речовин (СДОР);

– хімічно небезпечним об'єктам;

– зони ураження СДОР;

– еквівалентній кількості СДОР;

– хімічної обстановки;

– токсодози (токсична доза);

– допустимій дозі опромінення людей;

– можливих радіаційних втрат під час дії в зонах зараження.