
- •Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни «цивільний захист»
- •Практичне заняття № 1 Загальна характеристика можливих наслідків нс в Україні
- •Практичне заняття № 2 Характеристика осередків ураження, які виникають при застосуванні сучасної зброї
- •Практичне заняття № з Основні поняття і визначення при оцінці радіаційної, хімічної, інженерної та пожежної обстановки
- •Практичне заняття № 4 Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки при аваріях на радіаційно і хімічно небезпечних об'єктах та застосуванні сучасних засобів ураження.
- •Практичне заняття № 5 Захисні споруди цз і вимоги, які ставляться до них
- •Практичне заняття № 6 Засоби індивідуального та колективного захисту населення
- •Практичне заняття № 7 Навчання населення з цивільного захисту
- •Практичне заняття № 8 Стійкість роботи промислового об'єкта в надзвичайних ситуаціях
- •Література
- •73039, Херсон, вул. 49-ої Гвардейської дівізії, 37-а
Практичне заняття № з Основні поняття і визначення при оцінці радіаційної, хімічної, інженерної та пожежної обстановки
Зміст заняття. Основні поняття та визначення. Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах і при застосуванні сучасних засобів ураження..
Рекомендована література: [1] с. 161-165, 367, 168.
Теоретичні передумови до виконання роботи
Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування чи за фактичними даними масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості і атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань чи обґрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців об'єктів господарської діяльності.
Попередній прогноз радіаційної обстановки здійснюється шляхом розв'язування формалізованих задач, які дозволяють передбачити можливі наслідки впливу аварій на населення, особовий склад формувань при всіх видах їх дій та оптимізувати режими роботи формувань на забрудненій місцевості, режим роботи підприємств.
Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:
– визначення зон радіаційного забруднення та нанесення їх на карту (схему);
– визначення часу початку випадіння радіаційних опадів на території об'єкту;
– визначення доз опромінення, що може одержати людина на зараженій території;
– визначення тривалості перебування на забрудненій території;
– визначення можливих санітарних втрат при радіаційній аварії.
Вихідними даними для проведення такого прогнозу є:
– тип і потужність ядерного реактора (РБМК-1000, ВВЕР-1000);
– кількість аварійних ядерних реакторів — п;
– частка викинутих радіоактивних речовин (РР) — Ь (%); , — координати РНО;
астрономічний час аварії — Тав;
– метеоумови;
– відстань від об'єкта до аварійного реактора — Кк. (км);
– час початку роботи робітників і службовців об'єкта — Тпоч (год.);
– тривалість дій (роботи) — Тр6б, (год.);
– коефіцієнт послаблення потужності дози випромінення - Кпосл,
Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на АЕС.
1. Визначення розмірів зон радіоактивного зараження, для цього:
— визначаємо категорію стійкості атмосфери;
— визначаємо швидкість переносу хмари;
— визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення і наносимо їх в масштабі карти (схеми) у вигляді правильних еліпсів;
— виходячи із заданої відстані об'єкта від аварійного реактора і враховуючи утворені зони забруднення, визначаємо зону забруднення, і яку потрапив об'єкт.
2. Визначення часу початку формування сліду радіоактивного забруднення після аварії на АЕС (час початку випадання радіоактивних опадів на території об'єкта).
3. Визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці об'єкта (особовий склад формувань).
4. Визначення тривалості роботи робітників в умовах радіаційного забруднення робиться, знаючи час початку опромінення та задану дозу опромінення.
5. Знаючи дозу опромінення та необхідну тривалість проведення робіт, визначаємо початок роботи формувань на забрудненій території.
Питання для самоконтролю та обговорення
1. Дати визначення та характеристику:
– радіаційній аварії;
– еквівалентній дозі;
– ступені (щільності) забруднення;
– зон ураження.