
- •Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни «цивільний захист»
- •Практичне заняття № 1 Загальна характеристика можливих наслідків нс в Україні
- •Практичне заняття № 2 Характеристика осередків ураження, які виникають при застосуванні сучасної зброї
- •Практичне заняття № з Основні поняття і визначення при оцінці радіаційної, хімічної, інженерної та пожежної обстановки
- •Практичне заняття № 4 Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки при аваріях на радіаційно і хімічно небезпечних об'єктах та застосуванні сучасних засобів ураження.
- •Практичне заняття № 5 Захисні споруди цз і вимоги, які ставляться до них
- •Практичне заняття № 6 Засоби індивідуального та колективного захисту населення
- •Практичне заняття № 7 Навчання населення з цивільного захисту
- •Практичне заняття № 8 Стійкість роботи промислового об'єкта в надзвичайних ситуаціях
- •Література
- •73039, Херсон, вул. 49-ої Гвардейської дівізії, 37-а
Практичне заняття № 2 Характеристика осередків ураження, які виникають при застосуванні сучасної зброї
Зміст заняття. Надзвичайні ситуації воєнного часу. Вилив сучасних засобів ураження на промислові об'єкти і людей. Стисла характеристика осередків ураження, які виникають при застосуванні сучасних засобів ураження.
Рекомендована література: [1] с. 92, 95, 96, [4]
Теоретичні передумови до виконання роботи
Розглянемо дію вражаючих факторів зброї масового знищення.
Осередок ядерного ураження. Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої внаслідок дії ядерної зброї утворилися масові ураження людей, тварин, рослий або руйнування будівель та споруд. Осередок ядерного ураження характеризується:
- кількістю уражених;
- розмірами площі ураження;
- зонами зараження з різними рівнями радіації;
- зонами пожеж, затоплень, руйнувань і пошкоджень будівель та споруд;
- частковим руйнуванням, пошкодженням або завалом захисних споруд. Поразка людей та тварин із осередку може бути від ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації і радіоактивного забруднення, а також віл дії вторинних факторів ураження. Ступінь руйнування елементів зиробничого комплексу об'єкта визначається в основному дією ударної хвилі, світлового випромінювання, вторинних факторів ураження, а для деяких об'єктів також дія проникаючої радіації та електромагнітного імпульсу.
Осередок хімічного зараження. Основою хімічної зброї є отруйні речовини (ОР), які являють собою отруйні сполуки, що використовуються для обладнання хімічних боєприпасів. Вони призначаються для поразки людей, тварин і можуть заражати повітря, харчі, корм, воду, місцевість і предмети, що розташовані на ній. Основні шляхи проникнення ОР: через органи дихання, шкірні покриви, шлунково-кишковий тракт та через кров.
Критерії бойової ефективності ОР: токсичність, швидкість дії, стійкість. Характер і ступінь ураження людей і тварин залежить від виду ОР і токсичної дози. Внаслідок розповсюдження на місцевості ОР виникають зони хімічного зараження та осередки хімічного ураження.
Зона хімічного зараження — це територія, на яку вплинула безпосередня дія хімічної зброї (район використання) та територію, над якою розповсюдилася хмара забрудненого повітря з уражаючими концентраціями.
Осередок хімічного ураження — це територія, в межах якої внаслідок дії ОР сталося масове ураження людей, тварин, рослин. Залежно від масштабів використання хімічної зброї в зоні хімічного зараження може бути декілька осередків ураження. Хімічна зброя безпосереднього впливу на будинки, споруди та промислове обладнання не має, однак забруднює територію та заважає життєдіяльності людини.
Осередок бактеріологічного зараження. Властивості бактеріологічної зброї визначаються низкою особливостей дії бактеріальних засобів на організм людини та тварин. До них відносяться: спроможність викликати масові інфекційні хвороби при попаданні у організм в маленькій кількості; спроможність більшості інфекційних хвороб швидке передаватися від хворого до здорового; велика тривалість дії (наприклад, спорові форми мікробів сибірської виразки зберігають уражаючі властивості декілька років); наявність скритого (інкубаційного) періоду (часу від моменту зараження до появи захворювання); спроможність забрудненого повітря проникати в різні негерметизовані приміщення, уражаючи людей і тварин; труднощі і тривалість визначення мікробів у зовнішньому середовищі, що потребує спеціальних методів лабораторних досліджень.
Ураження людей і тварин можуть спричинятися збудниками різних інфекційних захворювань. Серед них найнебезпечнішими є такі захворювання, як чума, натуральна віспа, холера, сибірська язва. Можуть використовуватися і збудники туляремії, бутулізму тощо.
Внаслідок використання бактеріологічної зброї і розповсюдження на місцевості хвороботворних бактерій і токсинів можуть утворюватися зони бактеріологічного зараження та осередки бактеріологічного ураження.
Зона бактеріологічного зараження — це район місцевості або області повітряного простору, які заражені біологічними збудниками хвороби в небезпечних для населення межах. Зону зараження характеризують: види бактеріальних засобів, які використовуються для зараження, розміри, розташування стосовно ОГД, ступінь небезпеки та її зміни в часі. Розміри зони зараження залежатимуть від виду боєприпасів, способу використання бактеріальних засобів, метеорологічних умов.
Осередком бактеріологічного ураження називається територія, на якій внаслідок дії бактеріологічної зброї виникли масові ураження людей, тварин, рослин, і характеризується видом використаних засобів, кількістю уражених, тривалій збереження уражаючої дії збудником хвороби.
Для уникнення розповсюдження інфекційних хвороб, локалізації і ліквідації та осередків бактеріологічного ураження розпорядженням начальника ЦЗ області встановлюється карантин або обсервація.
Питання для самоконтролю та обговорення
1. Дати визначення та характеристику:
– ударній хвилі;
– світловому випромінюванню;
– проникаючій радіації;
– радіоактивному забрудненню;
– електромагнітному імпульсу;
– зоні хімічного зараження;
– осередку хімічного ураження;
– зоні біологічного зараження;
– осередку біологічного ураження.