Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпаргалка_педагогыка.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
327.17 Кб
Скачать

26) Форма організації навчання. Характеристика загальних форм організації навчання (індивідуальні, індивідуально-групові, групові, фронтальні).

Форма організації навчання – зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі. Головними особливостями організаційних форм навчання є: по-перше, певний зовнішній вияв функцій учителя і учнів відповідно до розпорядку; по-друге, діяльність учителя і учнів здійснюється в певних часових межах; по-третє, склад учнів може бути постійним (клас на уроці) або змінним (при виконанні лабораторних робіт); по-четверте, існує певний порядок спілкування вчителя з учнями (на уроці вчитель безпосередньо дає учням навчальну інформацію); по-п’яте, організаційна форма навчання не пов’язана з характеристикою процесу навчання, його основними закономірностями.

Індивідуальне навчання. За такої організації навчальної діяльності учень виконує завдання індивідуально, але за допомогою вчителя (вивчення підручника). Воно досить ефективне, оскільки враховує особливості розвитку дитини, індивідуалізує контроль за перебігом і наслідками навчальної роботи. Тепер використовується у формі репетиторства і консультування. Індивідуально-групова форма навчання. Згідно з нею вчитель займається з групою дітей (10-15 осіб), навчальна робота має індивідуальний характер, оскільки діти різного віку неоднаково підготовлені. Учитель по черзі опитує кожного учня, пояснює новий матеріал, дає індивідуальні завдання. Тепер її використовують в малокомплектних сільських школах, де на уроці одночасно навчаються учні різних класів. Сутність групового навчання полягає в тому, що учнів одного віку розподіляють на класи, заняття з ними проводять поурочно за наперед складеним розкладом. Усі учні працюють над засвоєнням одного й того ж матеріалу.

27) Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад України (загальна характеристика, основні положення документу).

Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення. Держава гарантує молоді право на отамання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Вона є обов’язковою і може отримуватись у різних типах закладів освіти.

Основним видом середніх закладів освіти є середня загальноосвітня школа трьох ступенів: перший – початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, другий – основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, третій – старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно. Навчання у середній загальноосвітній школі починається з шести або семирічного віку. За рішенням місцевих органів для задоволення освітніх потреб населення можуть створюватися навчально-виховні об’єднання «школа-дитячий садок», школи та групи подовженого дня. Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні класи (з поглибленим вивченням окремих предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів, об’єднань. Можуть створюватися вечірні (змінні) школи, а також класи, групи з очною,заочною формами навчання при загальноосвітніх школах.