Регулювання натягу ниток

Крім основних механізмів в кожній машині повинен бути пристрій, який забезпечує необхідний для роботи натяг як верхньої, так і нижньої нитки. Без такого пристрою отримати нормально затягнуту строчку неможливо. Кожна машина має так званий регулятор натягу верхньої нитки. Якщо машина двохголкова, то повинна мати два окремі регулятори. Часто натяг ниток для двох голок потрібний різний.

Нижня нитка в човниковому пристрої також повинна працювати під натягом, і натяг цей повинен регулюватись простим способом.

Р егулювання натягу ниток у швейних машинах ґрунтується на принципі використання сили тертя. Верхня нитка , перш ніж пройти через вушко ниткопритягувача, пропускається між двома полірованими тарілочками 1 (мал. 43), які носять назву шайб натягу. Шайби, вільно вдягнуті на шпильку 3, з більшою або меншою силою притиснуті одна до другої за допомогою конічної спіральної пружини 2.

В

іджимання пружини створюється круглою накатною гайкою 4, нагвинченою на кінець шпильки. Верхня нитка огинає циліндричну частину шпильки 3 і виявляється затиснутою між шайбами натягу.

Регулювання натягу верхньої нитки в машині човникового стібка показано на мал. 44.

Щоб збільшити натяг верхньої нитки, необхідно градуйовану гайку 1 на гвинтовій шпильці 2 регулятора повернути навколо своєї осі за годинниковою стрілкою. Для зменшення натягу верхньої нитки необхідно гайку 1 повернути проти годинникової стрілки.

Мал. 44

На мал. 45, 46 зображено розташування регуляторів натягу верхньої нитки в машинах різних класів.

Н

а мал. 45 представлені машини 8332 кл. і 8630 кл., а на мал. 46 – 252 кл. ПМЗ і 202 кл. ПМЗ.

Мал. 45

Мал. 46

Натяг верхньої нитки не повинен перевищувати міцності нитки на розрив, а повинен лише забезпечувати нормальну затяжку стібка.

Натяг нижньої нитки виникає також в результаті створеного тертя між ниткою і пластинчатою пружиною шпульного ковпачка. В човникових пристроях із шпульними ковпачками нитка пропускається під пружину натягу 4 на шпульному ковпачку (див. мал. 42). Тиск цієї пластинкової пружини легко регулюється невеликим гвинтом. Незначне закручування або відкручування цього гвинта викликає зміну деформації пружини і сили притискання її до ковпачка, а виходячи з цього, і сили затискання, яка розміщена під пружиною нитки.

У

всіх випадках невелике закручування вказаного регулюючого гвинта дає збільшення натягу човникової нитки, і навпаки, невелике викручування викликає послаблення натягу.

Щ

Мал. 47

об перевірити натяг нижньої нитки, необхідно кінець нитки 1 (мал. 47) взяти в праву руку. При цьому шпульний ковпачок потрібно відпустити і не підтримувати. Під впливом своєї ваги та легкому підтягуванні нитки вгору шпульний ковпачок 2 при правильному натягу нитки опускатиметься на довжину стібка, при сильному натягу шпульний ковпачок опускатися не буде .

О

Мал. 48

тже, для збільшення натягу нижньої нитки необхідно гвинт 2 пластинкової пружини 1 за допомогою викрутки 3 повернути за годинниковою стрілкою. А для зменшення натягу нитки гвинт 2 повернути проти годинникової стрілки (мал. 48).

Переплетення ниток у строчці показано на мал. 49. Маючи на машині регулятор натягу верхньої нитки, а в човниковому механізмі пружину натягу нижньої нитки, легко можна досягти того, щоб машина давала нормальну строчку з переплетення ниток всередині між шарами матеріалу (у випадку човникової строчки) (мал. 49, а).

Мал. 49

Машина не буде давати правильної строчки, якщо натяг ниток не відрегульовано. Наприклад, машина може петляти знизу (див. мал. 49, б). В цьому випадку переплетення ниток проходить знову ж не всередині матеріалів, які зшиваються, а на нижній поверхні. Це вказує на те, що натяг верхньої нитки настільки слабкий, що вона не може втягнути нижню нитку в матеріал, або на те, що занадто великий натяг нижньої нитки.

Переплетення верхньої нитки з нижньою може проходити на верхній лицьовій поверхні, тобто машина може петляти зверху (мал.49, в).

Якщо машина петляє зверху, то це вказує на те, що натяг верхньої нитки настільки великий, що вона витягує нижню нитку наверх, хоча нижня нитка може мати і нормальний натяг. Той же самий дефект може з’явитись і при досить слабкому натягу нижньої нитки.

У більшості випадків встановлений натяг нижньої нитки рідко змінюється, і нормальну строчку вдається отримати регулюванням тільки однієї верхньої нитки.

Може бути і такий випадок, коли переплетення ниток нормальне, але і верхня і нижня нитки досить слабо прилягають до матеріалу. Машина дає так звану погану утяжку. В цьому випадку необхідно посилити натяг як верхньої так і нижньої ниток.

Слід відзначити, що при підніманні притискної лапки, коли зшиті матеріали потрібно витягнути, натяг верхньої нитки зменшується. Це здійснюється роздвиганням шайб натягу за допомогою тонкого стерженька, який проходить всередині гвинтової шпильки.

Регулювання натягу верхньої нитки можна через це здійснювати тільки при опущеній притискній лапці.

Аналогічні пристрої для регулювання натягу ниток є і в швейних машинах, які виконують ланцюгову строчку незалежно від призначення, конструкції і характеру стібка, причому натяг кожної нитки частіше всього регулюється окремо.

Чистка і змазування машини

Чистка і змазування механізмів швейної машини забезпечує їх точну і безперебійну роботу. Для змазування поверхонь, які труться між собою, спряжених деталей використовують мінеральні масла. Змазувальні матеріали створюють між такими поверхнями масляний шар необхідної товщини, який розділяє ці поверхні. Він зменшує тертя, попереджає зношування, замінюючи тертя робочих поверхонь тертям шарів змазувального матеріалу.

Для змазування швейних машин використовують цілий ряд різних машинних масел. Наприклад, для змазування машини 1022-М кл. використовують рідке масло И-12А (ГОСТ 20799-75).

Чистка і змазування машини – обов’язок робітника на машині; на кожному робочому місці повинні бути масльонка, середня і мала (човникова) відверти, щітка або йоршик, обтиральна м’яка невсипуча тканина. Робітник проводить повну чистку і змазування машини не рідше одного разу в тиждень при пошитті білизни, два рази в тиждень при пошитті виробів із бавовняних тканин і щоденно при пошитті ватних виробів і виробів із сипучих та грубововняних тканин.

При виконанні повної чистки і змазування машини слід вимкнути електродвигун, зняти привідний пас, встановити голку в крайнє верхнє положення, підняти лапку, вийняти шпульний ковпачок. Спочатку йоршиком видаляють бруд і очіски з головки машини, далі ганчіркою протирають деталі. Потім, піднімаючи машину від себе, протирають деталі, розміщені під платформою машини, і піддон.

В місця тертя між спряженими деталями за допомогою масльонки вводять по дві – три краплі масла. Масло може вводитись безпосередньо в спряження, в маслопровідний отвір або в спеціальну масльонку. Змазувальні отвори часто зафарбовані червоним кольором. Спочатку проводиться змазування деталей, розміщених під платформою машини, далі – в стійці рукава, на платформі машини і в рукаві. Після виконання змазувальних робіт вручну перевіряють легкість обертання обертання головного валу машини, видаляють ганчіркою залишки масла, далі для рівномірного розподілу масла дають машині попрацювати декілька секунд вхолосту при піднятій лапці. Перед роботою на машині перевіряють якість строчки на клаптику матеріалу.