2. Будова та принцип роботи швейної машини

Г оловка швейної машини має рукав 2, стійку рукава 4 та платформу 5. Рукав 2 машини зліва має фронтальну частину 1 (мал. 36). Рух від електродвигуна передається маховому колесу 3. Відстань а від стійки рукава 4 до лінії руху голки називають вильотом машини. Ця відстань визначається габаритом виробів, які можна розмістити на платформі машини справа від голки.

Основною функцією будь-якої швейної машини і центральною частиною її робочого процесу при різних умовах є утворення строчки і тому ті механізми, які утворюють цю строчку, і є головними.

Основні механізми машини – механізми голки і човника, ниткопритягувача і подачі матеріалу працюють від головного валу. Це забезпечує чітку узгодженість роботи всіх окремих механізмів. За один оберт головного валу закінчується весь цикл утворення стібка.

Із загальними принципами будови швейних машин можна познайомитись на прикладі швейної машини 4-го класу ПМЗ, схема якої показана на мал. 37.

Машина призначена для виконання однолінійних строчок, на різних бавовняних, шовкових, вовняних та інших тканинах.

У фронтальній частині рукава 9 змонтовані механізми голки і ниткопритягувача, які отримують свій рух від спільної ланки 4, яка закріплена в кривошипі 7.

Мал. 37

Голка 1 закріплена на нижньому кінці голководія 2, який отримує через шатун 3 зворотньо-поступальний рух. Вушко 6 підойми ниткопритягувача 5 рухається по складній замкнутій кривій. Човник 19 (в чавунному корпусі ходу, привернутого до платформи 21) отримує обернено-обертовий рух від маховика 13, коліна 12 головного валу 8 через шатун 14. Рейка 20 отримує рух від двох ексцентриків 10 і 11, які закріплені на головному валу, і групи деталей 15, 18, 22, 23, 24, 25. При переміщенні вона своїми зубцями вдавлюється в матеріал і таким чином пересуває його на величину стібка. Регулятор 26 натягу верхньої нитки закріплений на боковій частині рукава.

Д

ля порівняння внутрішньої будови можна привести конструктивні схеми швейних машин 1022-М кл. (мал. 38) і 97-А кл. (мал. 39).

Мал. 38

Мал. 39

Важливим моментом в роботі швейної машини є її заправка нитками. В залежності від стібка в машині заправляють одну, дві, три і більше ниток. При неправильній заправці ниток утворена строчка буде неякісна або взагалі неможливо утворити машинний стібок.

В

Мал. 40

ерхня нитка в машину човникового стібка повинна бути заправлена між шайбами регулятора натягу верхньої нитки. Нитка має бути заправлена у вушко ниткопритягувача 2 або на кулачок ниткопритягувача 2а і в голку 3, з боку довгої канавки (жолобка) (мал. 40). А щоб нитка не плуталась, не рвалась, не перетиралась, використовують нитконаправлювачі, які за будовою можуть бути різними: у вигляді кільця, пластини з отворами, у вигляді трубочки, щілини. Кількість їх може бути різною.

Деталі через які проходить верхня нитка мають відповідати певним вимогам: деталі повинні бути чисті, добре відполіровані, надійно закріплені, наявність їх обов’язкова.

Послідовність і особливості заправки верхньої і нижньої ниток розглянемо на прикладі машини 1022-М кл. ОЗЛМ.

Заправка верхньої нитки (мал. 41)

Бабіну або котушку встановлюють на стержень стійки бабінодержака або стержень, розташований на рукаві машини. Якщо нитку проводять від стійки бабінодержака, то її знизу вводять вгору за направляючий гачок стійки і зверху вниз проводять в правий отвір нитконаправлювача 11, по часовій стрілці обводять між шайбами додаткового регулятора натягу 12. Далі нитку знизу вгору наліво проводять в три отвори нитконаправлювача 11, в три отвори нитконаправлювача 10, за часовою стрілкою обводять між шайбами регулятора натягу верхньої нитки 20, заводять за гачок наткопритягувальної пружини 6. Кінець нитки заводять за гачок натконаправляючого ріжка 4, вводять внитконаправлювач 7. Справа наліво нитку вводять у вушко ниткопритягувача 8, розташоване під запобіжною скобою 22. Нитку згори вниз проводять в нитконаправлювачі 5, 18, і зліва направо вводять у вушко голки 17.

Мал. 41

Намотування і заправка нижньої нитки (мал. 42)

Мал. 42

Нижню нитку намотують на шпульку 26 за допомогою автоматичної моталки 24 (див. мал. 41). Нижню нитку з бабіни, як і верхню, заводять знизу вгору за направляючий гачок стійки бабінодержака, далі зверху вниз вводять в правий отвір нитконаправлювача 13, за годинниковою стрілкою обводять між шайбами додаткового регулятора 14, далі знизу вгору проводять послідовно в три отвори нитконаправлювача 13 і роблять декілька завитків на шпульці 26 в напрямку проти годинникової стрілки. Шпульку 26 вдягають на шпиндель 25, злегка прижимаючи натискаючи на нього. Одночасно защіпка 23, повертаючись за годинниковою стрілкою, входить між стінками шпульки і утримує шпиндель 25 в робочому положенні.

Перед вмиканням машини для намотування нитки на шпульку виймають нитку з вушка голки 17 і поворотом підойми 3 за годинниковою стрілкою піднімають лапку 2. на пульті, розміщеному справа під кришкою промислового столу, рукоятку піднімають догори і вмикають електродвигун. При натисканні на педаль обертання від електродвигуна через клинопасову передачу буде передаватись маховому колесу 15 і головному валу машини. Коли на шпульку 26 намотується достатня кількість ниток, защіпка відключить шпиндель 25. Шпульку 26 знімають із шпинделя 25, залишаючи кінець нитки, необхідний для виводу нитки із човникового комплекту.

При заправці нижньої нитки шпульку 5 беруть в праву руку і вдягають на стержень 7 шпульного ковпачка 6, який утримується лівою рукою. Кінець нитки вводять в прорізь 10 шпульного ковпачка, підводять під пластинкову пружину 8 і заводять за її язичок 11. Задвижну пластину 12 висувають вліво і поворотом махового колеса піднімають голку 14, при цьому лапка 13 також повинна бути піднята. Пальцем лівої руки відводять наліво пластину 4 замочка шпульного ковпачка і у вікно між стінками задвижної пластини 12 і голкової пластини 15 на стержень 3 шпулеутримувача 1 вдягають шпульний ковпачок, при цьому виріз 2 шпульного ковпачка повинен бути повернутий догори. Перевіряють чи не затиснула пластина 4 нижню нитку і яка щільність її запирання стержнем 3. переконавшись, що нижня нитка без ривків виходить із шпульного ковпачка, переміщають задвижну пластину 12 направо. Поворотом махового колеса голку 14 опускають вниз, притримуючи кінець верхньої нитки. Човник обводить верхню нитку навколо шпульного ковпачка, натягує її, виводить нижню нитку вгору, і працюючий заводить обидві нитки під лапку 13. Між нитками під лапку 13 підкладають матеріал, опускають лапку і починають шиття.