4. Міжнародні економічні організації

З метою розвитку міжнародної економіки, зовнішньої торгів­лі та валютно-фінансового співробітництва у світовому госпо­дарстві були створені міжнародні фінансово-економічні органі­зації. Роль цих організацій різноманітна. Одні з них здійснюють регулювання міжнародних валютних відносин, надають позики, технічну допомогу, в інших переважає інформаційно-аналітичний аспект діяльності. До об'єднань, що мають світове значення, належать, насамперед, Світова організація торгівлі, Міжнародний валютний фонд та група Світового банку.

Світова організація торгівлі (COT) - це міжнародна органі­зація, метою якої є розробка системи правових норм міжнарод­ної торгівлі та контроль за їх дотриманням. Головними цілями COT є забезпечення тривалого і стабільного функціонування си­стеми міжнародних торговельних зв'язків, лібералізація міжна­родної торгівлі, поступове скасування митних і торговельних обмежень.

COT має статус спеціальної організації ООН і представляє організаційно-правову основу системи міжнародної торгівлі. COT формує міжнародні правила, яких країни-члени повинні до­тримуватися при здійсненні торговельних відносин, а також за­безпечує умови для проведення багатосторонніх переговорів, направлених на глобальну лібералізацію торгівлі.

Однією з головних умов приєднання нових країн до СОТ є приведення їхнього національного законодавства і практики ре­гулювання зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до положеннями пакета угод Уругвайського раунду. На заключно­му етапі приєднання відбувається ратифікація національним за­конодавчим органом країни-здобувача всього пакета документів, погодженого в рамках Робочої Групи і затвердженого Генераль­ною радою. Після цього зазначені зобов'язання стають частиною документів СОТ і національного законодавства, а сама країна-кандидат одержує статус члена СОТ.

Процес вступу України до системи ГАТТ/СОТ розпочався 30 листопада 1993 року, коли до Секретаріату ГАТТ було подано офіційну заявку Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ, і закінчився 5 лютого 2008 року на засіданні Генеральної ради Світової організації торгівлі в Женеві затвердженням Протоколу про прийом України в члени СОТ. Україна стала 152 членом Світової організації торгівлі.

Проте після цієї події розпочався новий етап роботи.

По-перше, Верховна Рада України 10.04.2008 р. ратифікувала Про­токол про вступ до СОТ.

По-друге, уряд повинен після цього ефективно організувати процес імплементації зобов'язань України перед СОТ, зокрема, шляхом реформування національної ре­гуляторної політики, що визначає конкурентоспроможність українських компаній щодо іноземних конкурентів.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) - це міжнародна ва­лютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи ООН. МВФ був створений на Бреттон-Вудській конференції (1944 р.) і розпочав свою діяльність з бе­резня 1947 р. Місце розташування - Вашингтон.

Створений спочатку як механізм спостереження за системою фіксованих валютних курсів, МВФ поступово трансформувався у найбільш впливову глобальну організацію, яка регулює міжнаро­дну макроекономіку. Його політика та діяльність визначаються статутом, який має назву Статті Угоди МВФ. Для досягнення го­ловної мети - забезпечення стабільності міжнародної економіки - МВФ виконує сьогодні чотири основні функції: регулювання, на­гляд, фінансування та технічне сприяння.

Оскільки МВФ є організацією акціонерного типу, то його ре­сурси складаються із внесків країн-членів, для кожної з яких встановлюється вступна квота. До складу МВФ входить 185 кра­їн світу, статутний фонд становить 217,4 млрд. СДР (близько 300 млрд. дол. США).

Україна стала членом МВФ 3 вересня 1992 р. Вступний вне­сок - 665 млн. СДР (майже 900 млн. дол. СІНА). Враховуючи го­стру нестачу валюти, Україна скористалася Фондом запозичен­ня, створеним при МВФ для країн-членів, які переживають фі­нансові труднощі. Борг, оформлений як безстроковий і безпро­центний, потрібно буде викупити в майбутньому. Розмір квоти України становить 1372 млн. СДР (1921 млн. дол. США), - 0,65% статутного фонду МВФ. Україна делегувала своє предста­вництво та захист інтересів на Раді директорів МВФ Нідерлан­дам, які вважаються країною-опікуном України. Завдяки членст­ву в МВФ Україна може отримати досить значні кредити для структурної перебудови економіки, стабілізації валюти і залуча­ти іноземні інвестиції.

Світовий банк є міжнародною організацією, яка була створена у 1944 році як Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Коли він розпочинав свою діяльність, спрямовану на прискорення лікві­дації наслідків Другої світового війни, до його складу входило 38 країн, з того часу їх кількість зросла до 185. Україна стала 167 членом банку 3 вересня 1992 року, здійснивши підписку на 908 акцій ($1315,9 млн. акціонерного капіталу).

Світовий банк не є «банком» у загальному розумінні цього слова, це міжнародне співтовариство країн або «акціонерів», які мають своїх представників у Раді виконавчих директорів. Ці представники визначають політику Банку і здійснюють нагляд за його діяльністю.

Світовий банк підтримує зусилля країн, спрямовані на інвесту­вання капіталу у людські ресурси шляхом будівництва шкіл, оздо­ровчих центрів, постачання питної води та електроенергії, форму­вання орієнтованих на розвиток урядів та захисту довкілля, надає консультації і позики для впровадження конкретних проектів.

Сві­товий банк охоплює п'ять різних організацій:

1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) надає допомогу країнам з середнім рівнем доходу. Більшість своїх ко­штів МБРР одержує шляхом продажу облігацій на міжнародних ринках капіталу.

2. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) підтримує найбідніші країни з доходом на душу населення не більше, ніж $885, яким вона надає безвідсоткові позики, технічну допомогу та консультації з питань політики.

3. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) сприяє розвит­ку країн-клієнтів шляхом фінансування інвестицій у приватний сектор.

4. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАТІ) заохочує іноземні інвестиції шляхом надання гарантій іноземним інвесторам на покриття збитків, спричинених некомерційними ризиками у країнах, що розвиваються, створюючи, таким чином, сприятливі можливості для інвестицій у цих країнах.

5. Міжнародний центр врегулювання спірних питань щодо інвестицій (МЦВСПІ) забезпечує інструменти для врегулювання шляхом погоджувальних або арбітражних процедур спірних пи­тань щодо інвестицій між іноземними інвесторами та країнами-одержувачами інвестицій.

Світовий банк надає позики, ставки відсотку по яких значно менші, ніж ставки відсотку за кредитами комерційних банків. Банк також надає позики країнам, які часто не можуть знайти інші джерела безвідсоткових позик.

Крім того, Світовий банк встановлює для своїх країн-позичальників набагато більший термін погашення позик порів­няно з комерційними банками. У деяких випадках термін пога­шення настає через десять років.

Існує два види позик, які надає Світовий банк:

• інвестиційні позики для товарів, робіт і послуг з метою пі­дтримки проектів економічного і соціального розвитку у широкому діапазоні секторів;

• системні позики для підтримки політики та інституційних реформ.

Основні партнери Світового банку - це уряди і населення йо­го країн-членів. Разом з тим Банк - це єдина організація в світі, що допомагає країнам з перехідною економікою та країнам, що розвиваються, шляхом надання позик або грантів. Наприклад, у різних частинах світу - в Африці, Азії, у Карибському басейні, Європі та Південній Америці - існують банки регіонального ро­звитку. Деякі комерційні банки також позичають кошти країнам, що розвиваються.

Окрім МВФ та Світового банку існують ще регіональні фі­нансово-економічні інститути. Зокрема, у Європейському регіоні слід відзначити Європейський банк реконструкції та розвитку (Євробанк, ЄБРР) - фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування еко­номік цих країн у міжнародні господарські зв'язки. Створений в квітні 1990 року (штаб-квартира - в Лондоні).

Стратегія ЄБРР спрямована на підтримку структурних та га­лузевих економічних реформ, шляхом розвитку конкуренції, приватизації та підприємництва. ЄБРР сприяє розвитку приват­ного сектора, зміцненню фінансових закладів та правових сис­тем, а також розвитку інфраструктури, яка є необхідною для під­тримки приватного сектора.

Через надання позик та здійснення інвестицій ЄБРР стиму­лює надходження до приватного та державного секторів еконо­міки згаданих країн додаткових фінансових ресурсів, допомагає мобілізувати місцевий капітал на реалізацію проектів розвитку національної економіки.

Проекти, які підтримуються ЄБРР, мають сприяти сталому розвитку економіки країни, бути фінансово самоокупними та екологічно безпечними. ЄБРР працює лише на комерційних засадах. На від­міну від МВФ, надає тільки цільові кредити під конкретні проек­ти приватним і державним структурам на потреби розвитку економіки. 60% позичкових засобів спрямовуються у приватний і 40% - у державний сектор. Крім цільових кредитів, ЄБРР здійс­нює прямі інвестиції, а також надає технічну допомогу (консуль­тації, курси навчання банкірів та менеджерів, допомога в організації систем розподілу продовольства).

Україна стала членом ЄБРР у серпні 1992 р. після підписання Президентом України Указу „Про членство України в Європей­ському банку реконструкції і розвитку" N379/92 від 14 липня 1992 р. У 1993 р. відкрилось представництво Банку в Києві.

15