Прогін програми, що ігнорує сигнал sigint

Розглянемо наступну програму – 13–14-2.c:

/* Програма, що ігнорує сигнал SIGINT */

#include <signal.h>

int main(void){

/* Виставляємо реакцію процесу на сигнал SIGINT на ігнорування */

(void)signal(SIGINT, SIG_IGN);

/*Починаючи з цього місця, процес буде ігнорувати виникнення сигналу SIGINT */

while(1);

return 0;

}

Лістинг 13-14.2. Програма (13–14-2.c), що ігнорує сигнал SIGINT.

Прогін програми з призначеною для користувача обробкою сигналу sigint

Розглянемо тепер іншу програму – 13–14-3.c:

/* Програма з призначеною для користувача обробкою сигналу SIGINT */

#include <signal.h>

#include <stdio.h>

/* Функція my_handler – призначений для користувача обробник сигналу */

void my_handler(int nsig){

printf("Receive signal %d CTRL-C pressed\n", nsig);

}

int main(void){

/* Виставляємо реакцію процесу на сигнал SIGINT */

(void)signal(SIGINT, my_handler);

/*Начиная з цього місця, процес буде друкувати повідомлення про виникнення сигналу SIGINT */

while(1);

return 0;

}

Лістинг 13-14.3. Програма (13–14-3.c) з призначеною для користувача обробкою сигналу SIGINT.

Ця програма відрізняється від програми з розділу "Прогін програми, що ігнорує сигнал SIGINT" тим, що в ній введена обробка сигналу SIGINT призначеною для користувача функцією. Наберіть, відкомпілюйте і запустіть цю програму, перевірте її реакцію на натиснення клавіш <CTRL> і <C> і на натиснення клавіш <CTRL> і <4>.

Відновлення попередньої реакції на сигнал

Дотепер в прикладах ми ігнорували значення, що повертається системним викликом signal(). Насправді цей системний виклик повертає покажчик на попередній обробник сигналу, що дозволяє відновлювати перевизначену реакцію на сигнал. Розглянемо приклад програми 13—14-4.c, повертаючої первинну реакцію на сигнал SIGINT після 5 призначених для користувача обробок сигналу.

/* Програма з призначеною для користувача обробкою сигналу SIGINT, що повертається до первинної реакції на цей сигнал після 5 його обробок*/

#include <signal.h>

#include <stdio.h>

int i=0; /* Лічильник числа обробок сигналу */

void (*p)(int); /* Покажчик, в який буде

занесена адреса попереднього обробника сигналу */

/* Функція my_handler – призначений для користувача обробник сигналу */

void my_handler(int nsig){

printf("Receive signal %d, CTRL-C pressed\n", nsig);

i = i+1;

/* Після 5-й обробки повертаємо первинну реакцію на сигнал */

if(i == 5) (void) signal(SIGINT, p);

}

int main(void){

/* Виставляємо свою реакцію процесу на сигнал SIGINT, запам'ятовуючи адресу попереднього обробника */

p = signal(SIGINT, my_handler);

/*Начиная з цього місця, процес буде 5 разів друкувати повідомлення про виникнення сигналу SIGINT */

while(1);

return 0;

}

Лістинг 13-14.4. Програма (13—14-4.c) з призначеною для користувача обробкою сигналу SIGINT.

Наберіть, відкомпілюйте програму і запустіть її на виконання.

Сигнали sigusr1 і sigusr2. Використовування сигналів для синхронізації процесів

В операційній системі UNIX існує два сигнали, джерелами яких можуть служити тільки системний виклик kill() або команда kill, – це сигнали SIGUSR1 і SIGUSR2. Звичайно їх застосовують для передачі інформації про подію, що відбулася, від одного призначеного для користувача процесу іншому як сигнальний засіб зв'язку.

При реалізації ниток виконання в операційній системі Linux (див. семінари 6–7, починаючи з розділом "Поняття про нитку виконання (thread) в UNIX. Ідентифікатор нитки виконання. Функція pthread_self()") сигнали SIGUSR1 і SIGUSR2 використовуються для організації синхронізації між процесами, що представляють нитки виконання, і процесом-координатором в службових цілях. Тому призначені для користувача програми, що застосовують в своїй роботі нитки виконання, не можуть задіювати сигнали SIGUSR1 і SIGUSR2.