4. Інші види технічних резервів та методи їх формування
Резерви премій та резерви збитків формують усі страхові компанії незалежно від здійснюваних видів страхування. Але існують інші страхові технічні резерви, необхідність яких обумовлена специфікою застрахованих ризиків. Йдеться про такі страхові резерви, як резерв коливань збитковості та резерв катастроф.
Резерв коливань збитковості створюється з метою вирівнювання рентабельності окремих видів страхування, які характеризуються значним її коливанням з року в рік. Резерв коливань збитковості є необхідним, наприклад, при страхуванні урожаю сільськогосподарських культур; при страхуванні відповідальності автовласників тощо. Створення цього резерву дає змогу підтримувати технічний результат (прибутки або збитки) за «нестабільними» видами страхування на більш-менш одному рівні, забезпечуючи нормальний середньорічний рівень збитковості.
Порядок створення резерву коливань збитковості і його використання в західноєвропейських країнах регулюється органами державного нагляду за страховою діяльністю. Величина цього резерву може бути кратною середньоквадратичному відхиленню (тобто найбільш вірогідному розміру відхилень) від середнього показника збитковості за кілька років.
В Україні порядок формування резерву коливань збитковості встановлень Правилами формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя. Відповідно до цих Правил, резерв коливань збитковості (equalization reserve) визначається як резерв, призначений для компенсації виплат страховика, що пов'язані з відшкодуванням збитків, у разі, якщо фактична збитковість за видами страхування у звітному періоді перевищує очікуваний середній рівень збитковості, взятий за основу при розрахунку тарифної ставки за цими видами страхування.
Отже, для розрахунку величини цього резерву перш за все необхідно знайти фактичну збитковість за конкретним видом страхування за звітний період, щоб порівняти її з показником середнього очікуваного рівня збитковості, який взято за основу при розрахунку тарифної ставки за цим видом страхування.
Фактична збитковість являє собою відношення сум, які фактично сплачені страхувальникам за страховими випадками (за вирахуванням частки перестраховика в сумі виплачених збитків), та зміни величини резервів збитків на звітну дату (за вирахуванням частки перестраховика в резервах збитків) до заробленої страхової премії у звітному періоді.
Після того, як отримано показник фактичної збитковості, можна обчислити величину резерву коливань збитковості за такою формулою:
РКЗкін. =
РКЗпоч. –
(ЗФ – ЗР) х
де РКЗкін —резерв коливань збитковості на кінець звітного періоду;
РКЗпоч. — резерв коливань збитковості на початок звітного періоду;
ЗФ — показник фактичного рівня збитковості у звітному періоді;
ЗР — показник середнього очікуваного рівня збитковості, який взято за основу при розрахунку тарифної ставки за даним видом страхування;
ЗСПЗВІТ.ПЕРІОДУ,— зароблена страхова премія у звітному періоді.
Якщо страхова компанія вперше починає формувати резерв коливань збитковості, то його величина на початок звітного періоду приймається рівною нулю.
Якщо розрахована за даною формулою величина резерву коливань збитковості набуває від'ємного значення, резерв коливань збитковості теж вважається рівним нулю. В цьому випадку відрахування до резерву не здійснюються.
Іншим специфічним страховим резервом, формування якого залежить від здійснюваних видів страхування, є резерв катастроф. Резерв катастроф {catastrophe reserve) формується з метою здійснення страхових виплат у разі настання природних катастроф (повінь, виверження вулканів, землетрус тощо) або крупних промислових аварій, збитки за якими набагато перевищують середньостатистичні збитки у певних видах страхування. Страхові компанії мають право формувати резерв катастроф у тих випадках, якщо умовами здійснюваних видів страхування передбачена відповідальність страховика забезпечити страхову виплату у зв'язку зі шкодою, заподіяною внаслідок таких подій. У західноєвропейській практиці страховики можуть використовувати кошти резерву катастроф лише тоді, коли спеціальними рішеннями органів влади подія, що сталася, буде визнана природною або техногенною катастрофою.
В Україні резерв катастроф в обов'язковій формі мають утворювати страховики — члени Ядерного страхового пулу. Ядерний страховий пул створено для координації страхування ядерних ризиків — зокрема, для здійснення обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту. Методика формування резерву катастроф встановлена Порядком і Правилами формування, розміщення та обліку страхових резервів з обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
Відповідно до зазначеного Порядку, величина резерву катастроф на будь-яку дату формується залежно від загальної величини зароблених у відповідному звітному періоді страхових премій за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду за такою формулою:
РКкін = РКпоч. + ЗСПзвіт.періоду х К – Пкін,
де РКкін — величина резерву катастроф на кінець звітного періоду;
РКпоч — величина резерву катастроф на початок звітного періоду;
ЗСПзвіт.періоду —зароблені страхові премії у звітному періоді;
К — коефіцієнт відрахування у резерв катастроф у розмірі не менше як 80 відсотків загальної величини зароблених у звітному періоді страхових премій;
Пкін — сума повернень з резерву катастроф на кінець звітного періоду.
Відрахування до резерву катастроф здійснюється кожним страховиком доти, поки він не досягне величини, рівної обсягу відповідальності кожного страховика-члена Пулу за застрахованими ядерними ризиками. Обсяг цієї відповідальності визначається загальними зборами Пулу.