3. Інші надходження страховиків від операційної діяльності

 Крім страхових премій, що є основним джерелом доходів страхової організації від операційної діяльності, вона може отримувати інші операційні доходи. Склад таких доходів свого часу був визначений першою редакцією Закону України «Про страхування» у ст. 29 і включав:

• комісійні винагороди за передачу ризиків у перестрахування;

• частки страхових виплат, компенсовані перестраховиками; 

• повернені суми із централізованих страхових резервних фондів;

• повернені суми технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій.

Отже, іншими операційними доходами, які знаходять своє відображення у Звіті про доходи і витрати страховика, вважаються такі:

Комісійні винагороди за передачу ризиків у перестрахування. Ці доходи виникають, якщо страхова компанія перестраховує свої ризики в інших страховиків (перестраховиків). Будучи «прямим страховиком» і передаючи частку страхової відповідальності і частку страхової премії перестраховику, страхова компанія-цедент може одержувати від перестраховика доходи у вигляді комісійних винагород за передачу ризиків у перестрахування. Економічна виправданість цих доходів полягає у природі перестрахування. Справи з клієнтом веде прямий страховик. Він укладає зі страхувальником страховий договір; у повному обсязі, згідно з цим договором, несе перед ним відповідальність щодо компенсації збитків. Страхувальникові може бути зовсім невідома подальша доля його страхового ризику; перестрахований він чи ні, хто саме виконує функції перестраховика. Передаючи ризики у перестрахування і відраховуючи за це перестраховикові певну частину отриманої страхової премії, прямий страховик неначе відіграє тут роль посередника, який несе всі витрати, пов'язані з укладанням договору страхування, і надає можливість перестраховикові одержати додатковий дохід у вигляді певної частини страхової премії. Саме за це перестраховик сплачує цедентові комісійну винагороду. Розмір цієї комісії встановлюється зазвичай у відсотках від сум страхових премій, що передаються. Він заздалегідь визначається сторонами в угоді про перестрахування.

Частки страхових виплат, компенсовані пере страховиками. Ці доходи виникають при настанні страхової події з об'єктом, що був перестрахований. Обов'язок здійснити страхову виплату лежить на прямому страховикові. Саме до нього страхувальник звертається з відповідного заявою. Страхувальник або застрахована особа отримує виплату в повному обсязі відповідно до заподіяної шкоди виключно від прямого страховика. Сплативши страхову виплату, прямий страховик звертається до нерестраховика з вимогою виконання ним зобов'язань відповідно до умов укладеного договору перестрахування. Таким чином, не сплачуючи безпосередньо страхувальникові свою частку страхової виплати, перерестраховик все одно бере участь у відшкодуванні, компенсуючи прямому страховику ту частку страхової виплати, яка, згідно з перестраховою угодою, лежить на перестраховикові.

Суми, що повертаються із страхових технічних резервів, інших, ніж резерв незаробленої премії. Ці доходи виникають у страховиків, що здійснюють загальні види страхування у тих випадках, коли відрахування до технічних резервів і повернення невикористаних коштів відбувається у різні звітні періоди. Прикладом може слугувати повернення сум з резерву збитків. Про повернені з цього резерву суми може йтися в разі, коли на підставі заяви страхувальника про страхову подію до резерву збитків була спрямована певна сума коштів з метою подальшого їх використання для компенсації збитків страхувальникові. У процесі з'ясування причин і обчислення точнішого розміру збитків сума фактичної виплати може виявитися дещо меншою, ніж та, що була попередньо зарезервована. Різниця між зарезервованою сумою і сумою, фактично сплаченою страхувальникові, і являтиме собою повернені суми з резерву збитків та розглядатиметься як іще один вид доходів від сірахової діяльності. Зауважимо, що цей вид доходів може виникати при поверненні сум із будь-якого технічного резерву за винятком резерву незаробленої премії. Економічний зміст та методологія обчислення цього резерву виключають виникнення повернених сум.

Суми, що повертаються з резервів із страхування життя. Ці доходи виникають у страховиків, що здійснюють страхування життя. Вони подібні до попередньо розглянутих доходів у вигляді сум, що повертаються із технічних резервів. Треба лише зауважити, що повернення можливе лише із резерву належних виплат страхових сум (він за своїм економічним змістом подібний до резерву збитків) і неможливе із математичних резервів (виходячи з їх економічного змісту та порядку обчислення).

Суми, що повертаються із централізованих страхових резервних фондів. Такі доходи можуть мати лише «нелайфові» страховики, які є членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). Тобто здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для забезпечення виконання зобов'язань страховиків-членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при МТСБУ створено два централізовані страхові резервні фонди: фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах і фонд страхових гарантій. Суми можуть повертатися із цих фондів у результаті взаєморозрахунків між страховиками і МТСБУ.

Суми, отримані в результаті реалізації переданого страхувальником або іншою особою права вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Такі доходи є наслідком реалізації страховою компанією свого права на суброгацію. Воно встановлене Законом України «Про страхування» і сформульоване таким чином: «До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток».

Перелічені інші операційні доходи є специфічними видами грошових надходжень, що виникають лише при здійсненні страхових операцій.