
- •Пояснююча записка
- •Металева частина
- •Залізо-бетонна частина
- •Завдання
- •Розділ 1
- •Компонування конструктивної схеми перекриття.
- •1.2 Розрахунок і конструювання балки настилу.
- •1.2.1 Обчислення навантажень від конструкції перекриття.
- •1.3 Статичний розрахунок балки.
- •1.4 Підбір перерізу балки настилу, виходячи з умови міцності (за і групою граничних станів).
- •1.5 Розрахунок балки настилу за іі групою граничних станів: розрахунок прогинів.
- •Розділ 2
- •2.2 Обчислення розрахункового прольоту.
- •2.3 Статичний розрахунок головної балки.
- •2.4 Підбір перерізу головної балки з умови міцності за нормальними напруженнями (при дії згинального момента).
- •2.5 Перевірка міцності головної балки в зоні впливу моментів і поперечних сил.
- •2.6 Перевірка головної балки в зоні впливу поперечних сил (в опорному перерізі).
- •2.7 Розрахунок і конструювання опорного ребра головної балки.
- •2.7.1 Розрахунок опорного ребра у випадку обпирання на опорний столик.
- •2.7.3 Розрахунок опорних ребер у випадку обпирання головної балки на монолітну опорну подушку.
- •2.8 Розрахунок прогину головної балки (розрахунок за другою групою граничних станів).
- •2.9 Розрахунок і конструювання проміжних ребер жорсткості.
- •2.10 Розрахунок болтового з’єднання балок настилу бн – 1 з головною балкою гб – 1.
- •Розділ 3
- •3.1 Розрахунок навантаження.
- •3.1.1 Обчислення навантаження від конструкції даху.
- •3.1.2 Обчислення снігового навантаження.
- •3.3 Розрахунок і конструювання опорного столика колони.
- •3.3.1 Розрахунок і конструювання опорного столика колони головної балки.
- •3.3.2 Розрахунок зварних швів прикріплення опорного столика до колони.
- •3.3.3 Розрахунок і конструювання опорного столика колони балки настилу.
- •3.3.4 Розрахунок зварних швів прикріплення опорного столика до колони.
- •3.4 Розрахунок і конструювання бази колони.
- •Залізо – бетонна частина Розділ 4
- •4.1 Компанування схеми монолітного ребристого перекриття.
- •Розділ 5
- •5.1 Розрахункова схема другорядної балки.
- •5.2 Статичний розрахунок другорядної балки.
- •5.3 Визначення розмірів поперечного перерізу другорядної балки.
- •5.4 Розрахунок міцності нормальних перерізів балки.
- •5.5 Розрахунок міцності похилих перерізів балки.
- •Розділ 6
- •6.1 Збір навантажень на колону і фундамент.
- •6.2 Розрахунок колони першого поверху.
- •6.3 Розрахунок і конструювання монолітного східчастого центрально-навантаженого фундаменту.
- •6.4 Розрахунок цегляного стовпа.
Розділ 5
5.1 Розрахункова схема другорядної балки.
Другорядну балку приймаємо орієнтовними розмірами h×b=200×500 мм. Для знаходження розрахункових прольотів другорядної балки ми повинні задатися розмірами головної балки:
Таким чином розрахункові прольоти другорядної балки рівні:
5.2 Статичний розрахунок другорядної балки.
Другорядна балка розраховується як багато пролітна балка на дію рівномірно розподіленого навантаження. Навантаження на балку складається з навантаження конструкції перекриття, корисного навантаження на перекриття і власної ваги балки.
Навантаження обчислюємо на 1 м. другорядної балки при кроці балок 2,2 м:
1) Постійні навантаження:
- Навантаження від конструкції перекриття і з/б плити перекриття:
- Навантаження від ребра другорядної балки:
де
– об’ємна
густина залізо-бетону в
-
коефіцієнт умов роботи конструкції.
- Сумарне постійне навантаження:
2) Тимчасове корисне навантаження:
3) Повне навантаження:
Тоді згинальний момент, що виникає:
1) в крайніх прольотах знаходимо за формулою:
2) на першій опорі знаходимо за формулою:
3) в середніх прольотах і на середніх опорах буде рівний:
А поперечні сили, що виникають:
1) на крайній опорі
2) на першій від краю опорі зліва:
3) на першій від краю опорі справа і на всіх решта опорах справа і зліва:
5.3 Визначення розмірів поперечного перерізу другорядної балки.
Другорядну
балку розраховуємо як балку таврового
перерізу. Ширину ребра балки приймаємо
Ширину полички другорядної балки
приймаємо рівну крокові другорядних
балок
Висоту полички другорядної балки
приймаємо рівну висоті плити
Мінімальну
робочу висоту січення балки визначаємо
по опорному згинальному моменті
Спочатку приймаємо відносну висоту
стиснутої зони рівну
.
Тепер знаходимо похідний коефіцієнт
:
Таким чином необхідна висота стиснутої зони рівна:
Тоді повна висота січення при віддалі від нижньої грані до центра ваги робочої арматури 4450 мм.:
Остаточно висоту січення балки приймаємо h=400 мм.
Тоді робоча висота балки в прольотах:
- при розташуванні робочих стержнів в два ряди:
- при розташуванні стержнів в один ряд:
де
де с – захисний шар бетону;
d – діаметр арматури;
k – віддаль між стержнями в чистоті.
Робоча висота балки на опорах рівна:
- відносно робочої арматури двох зварних сіток:
- відносно
арматури верхніх стержнів прольотних
каркасів:
де
5.4 Розрахунок міцності нормальних перерізів балки.
Необхідну площу поздовжньої арматури в розтягнутих зонах балки визначаємо по максимальному згинальному моменті в прольотах і на опорах. При розрахунку по додатних моментах переріз балки приймаємо тавровим так як плита розміщена в стиснутій зоні. При розрахунку по від’ємних моментах переріз балки приймаємо прямокутним з шириною ребра
Поздовжню робочу арматуру каркасів балки приймаємо класу А-ІІІ з розрахунковим опором
В першому
прольоті діє згинальний момент
ширина полички перерізу рівна
,
робоча висота перерізу при розміщені
стержнів в один ряд
Тепер знаходимо похідний коефіцієнт :
З таблиць
беремо коефіцієнт
0,992.
Тоді необхідна площа робочої арматури буде рівна:
По
сортаменту арматури приймаємо 2ø16А-ІІІ
з фактичною площею
Крайні прольоти балки армуємо двома
каркасами Кр1. В кожному каркасі по
одному стержні діаметром 16 мм., розміщених
в один ряд. Верхні стержні каркасів Кр1
приймаємо конструктивно: 2 ø10 А-ІІІ.
Середні
прольоти розраховуємо аналогічно до
крайніх на дію моменту
,
робоча висота перерізу при розміщені
стержнів в один ряд
Наступним знаходимо похідний коефіцієнт :
З таблиць беремо коефіцієнт 0,995.
Тоді необхідна площа робочої арматури буде рівна:
По
сортаменту арматури приймаємо 2ø14А-ІІІ
з фактичною площею
Середні прольоти балки армуємо двома
каркасами Кр2. В кожному каркасі по
одному стержні діаметром 14 мм., розміщених
в один ряд. Верхні стержні каркасів Кр2
розраховуємо, оскільки на віддалі 0,4
діє від’ємний момент
Розрахунок ведемо аналогічно до попередніх двох.
Робоча висота балки відносно арматури верхніх стержнів прольотних каркасів:
Наступним знаходимо похідний коефіцієнт :
З таблиць беремо коефіцієнт 0,981.
Тоді необхідна площа робочої арматури буде рівна:
По
сортаменту арматури приймаємо 2ø8А-ІІІ
з фактичною площею
(по
одному стержні в каркасі).
Біля
першої проміжної опори діє згинальний
момент
Оскільки опори армуємо двома сітками,
то робоча висота перерізу буде рівна
Тепер знаходимо похідний коефіцієнт :
З таблиць беремо коефіцієнт 0,939.
Тоді необхідна площа робочої арматури буде рівна:
Таким
чином площа січення однієї арматурної
сітки на 1м полички другорядної балки
шириною
:
За
сортаментом приймаємо сітку С3 з
поперечною робочою арматурою Вр-І
діаметром 3 мм. з кроком 100 мм. з фактичною
площею
з розподільчими стержнями класу Вр-І
діаметром 3мм. і кроком 400 мм.
Середні опори розраховуємо на дію згинального моменту Оскільки опори армуємо двома сітками, то робоча висота перерізу буде рівна
Тепер знаходимо похідний коефіцієнт :
З таблиць беремо коефіцієнт 0,945.
Тоді необхідна площа робочої арматури буде рівна:
Таким чином площа січення однієї арматурної сітки на 1м полички другорядної балки шириною :
За
сортаментом приймаємо сітку С4 з
поперечною робочою арматурою Вр-І
діаметром 3 мм. з кроком 125 мм. з фактичною
площею
з розподільчими стержнями класу Вр-І
діаметром 3мм. і кроком 400 мм.