Тема 10. Тайм-менеджмент як складова частина самоорганізації особистості

Наукові уявлення про час.

«Що таке час? Хто здатний коротко і ясно визначити його? Адже в наших бесідах ми ні про що не говоримо з такою впевненістю і настільки часто, як про час, і коли ми говоримо про нього, ми, безсумнівно, розуміємо, про що говоримо, і розуміємо, про що йде мова, коли чуємо це слово в розмові. Так що ж таке час? Коли мене не питають, я знаю відповідь, але якщо мене попросять пояснити це комусь, я розумію, що нічого не знаю», - писав ще в кінці IV століття блаженний Августин – один з отців і вчителів Церкви.

Найбільше багатство, яким володіє людина – це її час. Час безцінний, бо його не можна зупинити, позичити або обміняти на щось інше. У цьому світі кожному з нас відміряно свій термін, протягом якого належить розкрити своє призначення і втілити в життя покладені на нас цілі і завдання.

Фізіологічний час характеризує швидкість біологічних процесів в організмі. Він не є постійним для всіх живих організмів. Наприклад, у людини обмін речовин, поділ клітин відбувається значно повільніше, ніж у тварин, тому вона живе довше. Відомо, що серце мишки-полівки скорочується зі швидкістю 2,5 тисячі ударів на хвилину, обмінні процеси в її організмі відбуваються з великою швидкістю. Життєвий цикл цієї тварини короткий. А ось черепаха живе довго, завдяки своїм неспішним біологічним ритмам.

Існує феномен психологічного сприйняття часу. Наприклад, спелеологи, перебуваючи в печерах, сприймають перебіг часу дещо інакше – доба у них подовжуються до 36 годин. Насичений подіями час плине швидко, але згадується як тривалий період. Сприйняття часу залежить і від віку. Згідно з дослідженнями, у віці від 8 до 13 років – один рік сприймається як рік і чотири місяці, від 23 до 27 років як один рік, від 60 років сприйняття цього проміжку часу дорівнює дев'яти місяців.

У багатьох європейських мовах «час» - один із найуживаніших іменників. В українській мові ми теж можемо знайти чимало виразів з цим словом:

• Немає часу.

• Час летить.

• Час як гумовий.

• Витрачати час.

• Убити час!

• Часу хоч відбавляй!

• Економити час.

Кожне з цих висловлювань відображає ставлення до часу, те, як ми його сприймаємо. Чи замислювалися ви коли-небудь про те, що є час?

Тайм-менеджмент як наука та мистецтво управління власним часом

Фактор часу не підлягає збільшенню і нагромадженню. Єдине, що можна зробити – це навчитися свідомо планувати і раціонально його використовувати.

Управління часом (тайм-менеджмент, time management, організація часу) – це технологія організації часу та підвищення ефективності його використання. До певної міри це не стільки набір технік, скільки стиль життя і філософія цінності часу у швидкому потоці інформації і постійно мінливому світі.

В управлінні часом можна виділити наступні процеси:

• Постановка мети. Визначення та формулювання мети (цілей).

• Планування і розстановка пріоритетів. Розробка плану досягнення поставлених цілей і виділення пріоритетних (першочергових) завдань для виконання.

• Реалізація – конкретні кроки і дії у відповідність з наміченим планом та порядком досягнення мети.

• Контроль досягнення мети і виконання планів.

Всі ті цілі, які ми визначаємо на десять років, три роки і рік є довгостроковими. Цілком природно, що роботу потрібно починати з цілей на найближчий рік. Але що робити, якщо і ці цілі досить масштабні? Глобальні цілі здаються страшними, але варто їх розділити на частини, як вони стають реальними. Їх потрібно розбити на короткострокові цілі. І в цьому допомагає робота з тижневиком. Цілі на рік слід розбити на поквартальні завдання, їх в свою чергу – на завдання тижні, а завдання тижня – на завдання кожного окремо дня.

Але є одне головна умова: короткострокові цілі повинні узгоджуватися з довгостроковими. У тайм-менеджменті поняття «міні-дій» є ключовим. Адже саме сума міні-дій дає результат, до якого ми прагнемо.

У книзі «Секрети впевненості в собі» Ентоні Робертс пише про те, що його улюблений фрукт гранат володіє однією дуже цікавою особливістю. Хоча зернятка чудово соковиті і солодкі, вони розділені на невеликі групки тонкою жовтою м'якоттю, дуже гіркою на смак. Якщо Ви спробуєте відкусити від граната, то замість задоволення отримаєте порцію гіркоти. Але якщо їсти гранат по одному зернятку, то це надзвичайно смачно. Аналогія з життям людини очевидна. Життя не можна прожити одним махом, його можна проживати лише день за днем. Так, виконуючи міні-дії і прагнучи до здійснення короткострокових цілей, ми крок за кроком просуваємося до головних цілей свого життя.