Відкритий міжнародний університет розвитку людини
«Україна»
Затверджую:
Перший проректор — проректор з навчально-виховної роботи А. В. Коротєєва
« » 2012 р.
Комплексна контрольна робота з дисципліни:
«коректура»
для студентів спеціальності
«Видавнича справа та редагування»
Київ 2012
Укладач: старший викладач кафедри видавничої справи та редагування
Ж. І. Запорожченко
Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри видавничої справи та редагування
Протокол № 1 від « 30 » серпня 2011 року.
_____________________ Б. В. Никифорук
Пояснювальна записка
Комплексна контрольна робота з дисципліни «Коректура» — це підбір завдань, вирішення яких потребує вміння застосовувати знання програмного матеріалу курсу.
Завдання комплексної контрольної роботи мають на меті перевірку знань студентів з дисципліни «Коректура».
Тести за змістом охоплюють усі теми курсу:
Тема 1. Коректура — вид професійної діяльності.
Тема 2. Коректура — складова редакційно-видавничого процесу.
Тема 3. Традиційна коректура.
Тема 4. Комп’ютерна коректура.
Тема 5. коректура — ровесниця видавничої справи.
Тема 6. Сучасний стан коректорської справи в Україні.
Тема 7. Коректор як співробітник редакції чи видавництва.
Тема 8. Середньовічна Русь: роль справників у книготворенні.
Тема 9. Коректурні знаки для виправлення текстових оригіналів.
Тема 10. Групи коректурних знаків.
Тема 11. Основні правила складання.
Комплексна контрольна робота складається у вигляді тестових завдань. Форма тестів — запитання, які передбачають лише одну неправильну (правильну) відповідь.
Завдання мають три рівні складності, тому оцінюються за такою схемою: І рівень — 1 бал, II рівень — 2 бали, III рівень — 5 балів. Кількість правильних відповідей, відповідно, визначатиме рівень знань та вмінь студента:
«відмінно» — 90–100 балів;
«добре» — 74–89 балів;
«задовільно» — 60–74 бали;
«незадовільно» — 0–59 балів.
До контрольної роботи додаються списки рекомендованої та додаткової літератури.
Час, розрахований на виконання комплексної контрольної роботи, — 2 академічні години.
І рівень (1 бал)
1. Професія «справщика» на Русі передбачала виконання функцій:
а) коректора;
б) редактора і текстолога;
в) коректора, редактора і текстолога водночас.
2. Які з наведених програм здійснюють комп’ютерну коректуру:
а) Microsoft Word;
б) «РУТА», Language Master;
в) Corel Draw;
г) QuarkXPress.
3. Яким стандартом визначаються коректурні знаки, що застосовуються у сучасній коректурі:
а) такого стандарту не існує;
б) ГОСТ 16347-70;
в) ГОСТ 7.62-90.
4. Лат. corrigo, -аrе означає:
а) «щось виправляти», «поліпшувати»;
б) «переписувати».
5. У якому столітті виходить перша книга з коректури:
а) XVI;
б) XVII;
в) XVIII.
6. 3 розвитком комп’ютерних технологій професія коректора:
а) переживає бурхливий розвиток;
б) стає менш поширеною;
в) фактично відмерла.
7. Що не належить до обов’язків коректора:
а) звірити текст набору з текстом оригіналу;
б) виправити смислові, логічні, фактологічні помилки.
в) виправити орфографічні і пунктуаційні помилки;
г) відмітити порушення набору і верстки.
8. При якому виданні виконується найбільше коректур:
а) книжковому;
б) газетному;
в) рекламному.
9. Гранка — відбиток набору для читання коректури:
а) не більше 100 рядків;
б) не більше 30 рядків;
в) не більше 50 рядків.
10. Коректурний відбиток чи фотовідбиток зі шпальт набору для читання коректури — це:
а) гранка;
б) верстка;
в) звірка.
11. Хто не належить до учасників коректорського процесу:
а) редактор;
б) коректор;
в) технічний редактор;
г) видавець;
д) художній редактор;
е) автор.
12. Нині до найтиповіших порушень набору і верстки газети не належить:
а) більше трьох переносів підряд на сторінці чи у колонці;
б) потрапляння літери «чужої» гарнітури;
в) «завислі рядки»;
г) непривідна верстка.
13. Коректурні відбитки повинні мати бічні береги не менше як:
а) 3,5 см;
б) 5 см;
в) 10 см.
14. «Віжки» (спеціальні з’єднувальні лінії у коректурі) найчастіше використовують при опрацюванні відбитків видань:
а) картографічних;
б) книжкових;
в) газетних.