2. Невичерпні ресурси

Серед тіл і явищ природи ресурсного значення є й такі, які практично невичерпні. До них відносяться кліматичні і водні ресурси:

Кліматичні ресурси

Найбільш жорсткі вимоги до клімату у сільського господарства, рекреаційного та лісового господарств, промислового та цивільного будівництва та ін. Зазвичай під кліматичними ресурсами розуміють запаси тепла і вологи, якими забезпечена конкретна місцевість або регіон. Загальні запаси тепла, що надходять за рік на 1 м² поверхні планети, рівні 3,16 x10⁹Дж (радіаційний бюджет в середньому для планети). Територіально і за сезонами року тепло розподіляється нерівномірно, тому температури повітря коливаються від -90 до +80 °С, хоча в середньому для Землі температура повітря дорівнює приблизно + 5 °С. Суша в цілому непогано забезпечена і атмосферною вологою: на її поверхню щорічно випадає в середньому близько 119 тис. км³ опадів. Але розподіляються вони ще більш нерівномірно, ніж тепло, і в просторовому і в часовому відношеннях. На суші відомі райони, які отримують щорічно більше 12 000 мм опадів, і великі місцевості, де за рік випадає менше 50-100 мм. Так як ці ресурси формуються в певних ланках теплового і водного кругообігів, що постійно діють над планетою в цілому і над її окремими регіонами, запаси тепла і вологи можуть розглядатися як невичерпні в певних кількісних межах, точно встановлених для кожного району.

Водні ресурси планети

Земля володіє колосальним об’ємом води – близько 1,5 млрд. км³. Однак 98% цього об’єму складають солоні води Світового океану, і тільки 28 млн. км³ – прісні води. Оскільки вже відомі технології опріснення солоних морських вод, води Світового океану і солоних озер можна розглядати як потенційні водні ресурси, використання яких в майбутньому цілком можливе. Щорічні поновлювані запаси прісних вод не настільки великі – за різними оцінками вони коливаються від 41 до 45 тис. км³ (ресурси повного річкового стоку). Світове господарство витрачає для своїх потреб близько 4-4,5 тис. км³,

що дорівнює приблизно 10% загального водозапасу, і, отже, за умови дотримання

принципів раціонального водокористування ці ресурси можна розглядати як невичерпні. Однак при порушенні цих принципів ситуація може різко загостритися, і навіть у планетарному масштабі може відчуватися дефіцит чистих прісних вод. А поки природне середовище щорічно «дарує» людству в 10 разів більше води, ніж йому потрібно для задоволення найрізноманітніших потреб.

2. Завдання

Нанести на контурну карту світу залежи кам’яного вугілля.

2. Завдання

Складіть нарис ресурсів Світового океану.

Світовий океан - неперервна водна оболонка Землі, що оточує материки й острови. Площа Світового океану становить 361 млн. км3, (71 % земної поверхні). В ньому зосереджено понад 1370 млн. км3 води, тобто 96,5% об'єму гідросфери. У Світовому океані виділяють його складові частини - океани, моря, затоки, протоки, На Землі умовно виділяють 4 океани:

• Тихий - складає майже половину площі Світового океану (178,7 млн. км2) і понад половини його об'єму (740 млн. км3);

• Атлантичний - складає приблизно 1/4 частину Світового океану за площею (91,6 млн. км2) і об'ємом (330 млн. км3);

• Індійським - складає дещо більше 1/5 частини Світового океану за площею (76,2 млн. км2) і об'ємом (283 млн. км3);

• Північний Льодовитий - складає лише 1/25 частину Світового океану за площею (14,7 млн. км2) і 1/75 його частину за об'ємом (18 млн. км3).

Світовий океан - джерело важливих для людства ресурсів. У ньому мешкають численні види тварин, а його води, дно і надра багаті на мінеральну сировину. Величезним є значення океану для транспорту Ресурси Світового океану загалом поділяються на: біологічні, мінеральні, енергетичні.

Біологічні ресурси:

Біологічні ресурси океанів - риби, кити, молюски (кальмари, мідії тощо), ракоподібні (краби, креветки, кріль тощо), деякі види водоростей, що використовуються для виробництва продуктів харчування і одержання цінних речовин для різних галузей промисловості, сільського господарства, медицини.

Вчені вважають, що цих ресурсів вистачить, щоби прогодувати 30 млрд. осіб. Частка риби становить 80% усієї морської біомаси. Решта останньої припадає на молюсків (кальмарів, мідій, устриць), ракоподібних (крабів, омарів, креветок), мізерна частка -на водорості. Щорічно виловлюється 85-90 млн. тонн риби, молюсків та інших морепродуктів; цим людство забезпечує до 20% своїх потреб у білках тваринного походження. Вони належать до відновлюваних ресурсів. Загальна маса живих організмів Світового океану оцінюється приблизно 35 млрд. тонн.

Обсяги поповнення рибних запасів, видобуток яких становить від 4/5 до 9/10 всього морського промислу, досягає 200 млн. тонн щорічно. Основними районами вилову риби в світі є шельфові ділянки, що займають 7-8 % площі Світового океану і забезпечують 90 % обсягів вилову, а також центральна частина Тихого океану (прибережні води островів Океанії), Північна Атлантика. Найбільші рибопромислові країни світу - Японія, Росія, Китай, США, Чилі, Норвегія, Індія, Республіка Корея, Данія, Таїланд, Індонезія, Великобританія. Дедалі більшого розвитку набуває штучне розведення на фермах та морських плантаціях деяких видів молюсків, водоростей, що дістало назву маринкультури.

Мінеральні ресурси океану поділяються на:

• ресурси вод (у морській воді є майже всі хімічні елементи; крім того, з неї щорічно видобувають мільйони куб. м прісної води);

• ресурси дна: залізомарганцеві конкреції, рудоносні мули, донні розсипи;

• ресурси надр: 90% усіх корисних копалин, що видобуваються з морського дна, становлять нафта і газ. У 1990 році їхня частка наблизилася до 1/3 від загальносвітового видобутку.

• Прикладом морської нафтоіндустрії є Перська, Венесуельська, Мексиканська затоки, шельф Північного моря.

Мінеральні ресурси океанів представлені нафтою, газом, групою твердих корисних копалин. Перспективними для видобутку нафти та газу є 13 млн. км2 шельфової зони Світового океану. Геологічні запаси нафти оцінюються в 0,3 трлн. тонн, газу - в 140 трлн.м3. Світовий видобуток нафти з шельфу становить 1/4 загальних обсягів, газу - 1/10. Найбільш інтенсивно видобуток ведеться в Перській, Мексиканській затоках, затоці Маракайбо, Північному, Каспійському морях. Підводний видобуток кам'яного вугілля на шельфі проводять Великобританія, Японія, Нова Зеландія, Канада, Австралія. В перспективі зростатиме видобуток залізних руд, міді, нікелю, олова, титану, сірки, фосфоритів, будівельних матеріалів та інших з дна океанів та морів. Підраховано, що води Світового океану містять понад 60 хімічних елементів. З морської води видобувають багато кухонної солі (1/3 солі, що споживається людьми), магнію, брому, калію. Зростає використання опрісненої морської води (Кувейт, Казахстан, Японія, Туркменістан, Азербайджан).

За даними ООН, на морському дні 43 млрд. тон алмазів, 358 млрд. тон марганцю, 7.9 млрд. тон міді, 5.2 млрд. тон кобальту. Цих запасів вистачить на 200 - 400 років. У світовому океані в різних точках планети діє понад 100 підводних шахт (в Австралії, Канаді, Греції, Японії, Фінляндії та інших країнах), що спеціалізуються на видобутку залізних і мідно-нікелевих руд, олова, ртуті, вугілля. Глибина деяких із цих шахт і рудників сягає 120 метрів, а віддаль від берега - до 50 км. В освоєнні Світового океану беруть участь 120 держав. Щорічний видобуток мінеральних ресурсів із Світового океану досягає майже 20% світової гірничодобувної промисловості. За оцінками спеціалістів, під водою Світового океану до 65 - 70% загальносвітових запасів. Щорічно в світі з морських родовищ видобувають 1 млрд. тон піску і гравію, з них США - 500 млн. тон та Великобританія - 100 млн. тон.

Енергетичні ресурси: енергія припливів і відпливів, хвиль, морських течій, прибою, термальних градієнтів.

Потенційним джерелом енергії є ізотоп водню - дейтерій. Поки що з енергетичних ресурсів Світового океану найбільше використовується енергія припливів і відпливів, яка оцінюється вченими в 1 млрд. кВт. Перші припливно-відпливні електростанції буди споруджені у Франції (гирло річки Ране) та в Росії (Кисла губа в Мурманській області). Хвильові електростанції діють в Японії, Великобританії, Австралії, Індії, Норвегії. В перспективі передбачається використання термальної енергії океанських вод.

Транспортні ресурси:

Води Світового океану слугують шляхами з'єднання між різними континентами по-яким перевозять вантаж та пасажирів.

Але людина, експлуатуючи природні ресурси Світового океану, водночас широко використовує його як смітник, скидаючи в океанічні води виробничі та радіаційні відходи. Океан і суходіл - це єдина екологічна система, і екологічна криза в океані загрожує знищенням усієї біосфери.