4.2 Найбільш цілеспрямовані наступні способи складання карти

ПЕРШИЙ – на карті визначається район майбутніх дій, потім непотрібні краї підгинаються по розміру ширини планшета (папки, портфеля), а сама карта складається гармошкою. Якщо смуга карти з підігнутими краями відповідає ширині планшета чи планки, то її складають вдвоє, втроє.

ДРУГИЙ – карта справа наліво (чи від середини вліво та вправо) складується гармошкою з кроком 20-21см, потім таким самим порядком – звершу вниз з кроком 28-29см.

ТРЕТІЙ – карта зверху вниз складається гармошкою з кроком 20-21см, а потім отримана смуга – справа наліво з кроком 28-29см. В усіх випадках перелискуючи гармошку можна швидко розкрити необхідний фрагмент карти не розкриваючи її повністю.

Перший спосіб застосовується для карт, які будуть використовуватися у польових умовах, в польоті, в дорозі; другий – для роботи у класі. Третій спосіб використовують для карт, що складаються з великої кількості аркушів.

Топографічні карти звичайно багатокольорові і на них достатньо яскраво виділяються ліси, річки, дороги і т.д. Але на практиці часто є необхідність виділити на загальному фоні карти орієнтири, місцеві об’єкти, написи до них, для того щоб легше було читати карту. У цьому випадку вказані елементи карти підіймаються.

Підняти карту «взагалі» відгалуджено без визначеної цільової установки не можна. На карті повинно бути піднято тільки те, що має значення для виконання боєвої задачі.

4.3 Підйом карти

На картах можуть підніматися:

• річки синім кольором, болота – синьою штриховкою з лініями паралельними нижньому зрізу карти;

• ліси та гаї – зеленим кольором;

• висота – світло – коричневим кольором;

• дороги – коричневим кольором;

• залізничні колії – чорним кольором;

• населенні пункти – в тому числі залізно дорожні станції, збільшенням напису назви або підкресленням її чорним олівцем;

• орієнтири обводяться чорним кругом або підкреслюються.

В практиці роботи авіаційних командирів найбільш часто на карті піднімаються назви населених пунктів шляхом збільшення самого напису населеного пункту.

4.4 Оперативно-тактична обстановка

Оперативно-тактична обстановка наноситься на робочі карти кольоровими олівцями, фломастерами, з за допомогою офіцерської лінійки або від руки. Робочі карти ведуться всіма офіцерами особисто. Кожний офіцер наносить на карту тільки ті дані обстановки, які йому необхідні для роботи на займаній посаді. Це зумовлюється тим, що робоча карта призначена передусім для особистого користування нею тими посадовцями, яким вона належить. Однак це не означає, що обстановка може відображатися на карті довільними умовними знаками та скороченими позначеннями без додержання загальноприйнятих правил. Кожний офіцер повинен вести робочу карту так, щоб в зображеній на ній обстановці міг вільно розібратися інший офіцер-начальник, підданий або рівний за посадою. Тому дані обстановки необхідно наносить на робочі карти охайно, тонкими лініями та встановленими умовними познаками встановленого кольору.