Необхідний ступінь очищення стічних вод за кількістю замулюючих речовин

Гранично допустимий уміст замулюючих речовин у очищенні стічних водах, скинутих у водоймище: , (1.7)

де р – допустиме за санітарними правилами збільшення вмісту замулюючих речовин у водоймищі після спуску стічних вод, мг/л;

С_p – мінімальний уміст замулюючих речовин у воді водоймища до спуску стічних вод, мг/л.

Необхідний ступінь очищення стічних вод за бпк

Максимально допустиме значення БПК_повн. у скинутих стічних водах, мг/л:

, (1.8)

де К₁ – константа швидкості споживання кисню стічними водами залежно від температури. При температурі 21°С К₁=0,105;

t – довготривалість перемішування від місця випуску до розрахункового створу:

, (1.9)

L_гдк – гранично допустиме значення БСК_повн суміші річної й стічної води в розрахунковому створі, мг/л;

L_p – БПК_повн. річної води до місця випуску стічних вод, мг/л;

К₂ – константа реаерації, що залежить від швидкості течії, характеристики водоймища.

Дефіцит кисню після скидання стічних вод у водоймище

Кисневий режим у водоймищі визначаємо для літнього і зимового періодів. В якості розрахункового приймаємо найбільш несприятливий період, протягом якого слід зберігати необхідний уміст кисню.

Найменший уміст кисню у воді водоймища після скидання стічних вод спостерігається в критичній точці. Якщо в цій точці вміст кисню буде не менше від нормативного, то в усіх останніх пунктах ріки, вгору і вниз по течії, він, напевно, буде більшим.

Дефіцит кисню до скидання стічних вод

D_en=O-O_p, (1.10)

де О – розчинність кисню повітря в чистій воді, мг/л;

О_p – фактичний уміст розчиненого кисню в річці до скидання стічних вод, мг/л.

Значення БПК суміші річної й стічної води в місці скидання може бути трохи більшим, ніж значення L_гдк, за рахунок часткового біохімічного самоочищення вод ріки при русі їх до розрахункового створу:

. (1.11)

Час руху води від місця скидання стічних вод до пункту, де вона буде мати найменшу кількість розчиненого кисню, діб:

. (1.12)

Якщо в круглих дужках формули одержуємо від'ємне число, то приймаємо дефіцит кисню в критичній точці, мг/л:

(1.13)

Уміст розчиненого кисню в момент t_kp, мг/л,

О_кр = O-D_ex. (1.14)

Якщо значення О_кр буде більшим, ніж нормативне значення вмісту розчиненого кисню, то кисневий режим у річці не буде порушений унаслідок скидання очищених стічних вод. У нашому випадкові кисневий режим у річці не буде порушений внаслідок скидання очищених стічних вод.

Максимально допустима температура води водоймища

Максимально допустима температура води у водоймі в результаті спуску стічних вод визначається співвідношенням

, (1.15)

де Т_р, Т_д – відповідно максимальна температура води водойми до випуску стічних вод відповідно і допустиме підвищення температури води водоймища.

З умови змішування стічних вод з водою ставка виходить залежність для визначення допустимого вмісту кислоти та С_{ст. к}, або лугу С_ст.л у стічних водах, що спускаються у водойму

; , (1.16)

де С_к, С_л – максимальна кількість кислоти або лугу (в мл нормального розчину), яка може бути нейтралізована 1 л води водойм за умови, що в розрахунковому створі рН води залишиться в межах санітарних норм (визначаються за номограмами). Санітарний стан водойми відповідає вимогам норм при виконанні співвідношення

, (1.17)

де – концентрація забруднюючих речовин у річці, мг / л;

– гранично допустима концентрація забруднюючих речовин у річці, мг/л.

Для водойм питного та культурно-побутового призначення перевіряють виконання трьох, для водойм рибогосподарського призначення – п'яти нерівностей. При цьому кожну речовину можна враховувати тільки в одній нерівності.

Нормами встановлено ГДК більше ніж 400 шкідливих речовин у водоймах питного і культурно-побутового призначення, а також більше ніж 100 шкідливих речовин у водоймах рибогосподарського призначення. ГДК шкідливих речовин у водоймах рибогосподарського призначення, як правило, менше, ніж у водоймах питного та культурно-побутового призначення.

"Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення» забороняють скидати у водойми стічні води, якщо цього можна уникнути, використовуючи більш раціональну технологію , безводні процеси та системи повторного й оборотного водопостачання; якщо стічні води містять цінні відходи, які можна було б утилізувати; якщо стічні води містять сировину, реагенти і продукцію підприємств у кількостях, що перевищують технологічні втрати; якщо стічні води містять речовини, для яких не встановлені ГДК.

При проектуванні очисних споруд необхідно враховувати склад і властивості виробничих стічних вод, норми водовідведення на одиницю продукції, умови випуску виробничих стічних вод у міську каналізацію та водоймища, а також необхідний ступінь їх очищення.

Визначення допустимого складу стічних вод проводять залежно від переважного виду домішок і з урахуванням характеристик водойми, в яку скидають стічні води. Розрахунки за визначенням необхідного ступеня очищення стічних вод, що спускаються у водойму, проводять за кількістю зважених речовин, допустимій величині БПК у суміші річкової води й стічних вод, за споживанням стічними водами розчиненого кисню, за температурою води, забарвленням, запахом і сольовим складом, за ГДК токсичних домішок та інших шкідливих речовин, а також щодо зміни величини активної реакції води водоймища.