
- •Історія розвитку каналізації
- •Розділ 1. Характеристика водних ресурсів та їх використання
- •Водні дисперсні системи
- •1.2 Класифікація і коротка характеристика стічних вод
- •1.3 Склад та властивості виробничних стічних вод
- •1.4 Класифікація домішок стічних вод Органічні домішки стічних вод
- •Мінеральні домішки стічних вод і розчинені гази
- •Біологічні домішки стічних вод
- •1.5 Необхідний ступінь очищення стічних вод
- •Необхідний ступінь очищення стічних вод за кількістю замулюючих речовин
- •Необхідний ступінь очищення стічних вод за бпк
- •Дефіцит кисню після скидання стічних вод у водоймище
- •Максимально допустима температура води водоймища
- •1.6 Системи водопостачання та водовідведення промислових підприємств
- •Переваги і недоліки систем водовідведення
- •1.7 Схеми використання води на промислових підприємствах
- •Прямотечійна система
- •Зворотна схема водопостачання
- •1.8 Поверхнево-зливовий стік із територій промислових підприємств
- •Засоби каналізування та очщення поверхневого стоку
- •1.9 Умови випуску виробничих стічних вод у систему міської каналізації та водні об'єкти
- •1.10 Технологічний контроль якості води
- •Розділ 2. Способи очищення та переробки стічних вод
- •Класи забруднень стічних вод і методи їх знешкодження
- •Попереднє очищення стічних вод
- •Первинне очищення стічних вод
- •Вторинна обробка стічних вод
- •2.1 Гідромеханічні способи очищення стічних вод Загальні положення
- •2.2 Усереднення промислових стічних вод
- •Типи і конструкції усереднювачів
- •2.3 Проціджування стічних вод
- •2.4 Відстоювання стічних вод
- •2.4.1 Закономірності відстоювання
- •2.4.2. Осадження частинок у пісковловлювачах
- •2.4.3 Осадження домішок у відстійниках
- •2.5 Відстоювання у полі відцентрових сил. Гідроциклони і центрифуги
- •2.6 Фільтрування стічних вод
- •2.7 Фізико-хімічне очищення
- •2.7.1 Коагуляція і флокуляція
- •2.7.2 Флотаційна очищення стічних вод
- •Флотація з подачею повітря через пористі матеріали
- •2.7.3 Адсорбційне очищення
- •2.7.4 Іонний обмін у розчинах стічних вод
- •2.7.5 Очищення стічних вод методом екстракції
- •2.7.6 Очищення перегонкою і ректифікацією
- •2.7.7 Десорбція, дезодорування і дегазація розчинених домішок
- •Очищення стічних вод від розчинених органічних домішок деструктивними методами
- •"Вогневий" метод
- •Метод рідкофазного окислювання
- •2.8 Біологічне очищення. Фізіологія біологічного очищення
- •Основні показники біохімічного очищення стічних вод
- •2.9 Хімічні методи очищення стічних вод
- •2.9.1 Нейтралізація стічних вод
- •2.9.2 Окислення забруднювачів стічних вод
- •2.9.3 Очищення стічних вод відновленням
- •2.10 Використання мембранних технологій для очищення стічних вод
- •2.10.1 Мембрани
- •2.10.2 Мікрофільтрація
- •2.10.3 Ультрафільтрація та зворотний осмос
- •2.11 Електрохімічні методи очищення стічних вод
- •Розділ 3. Схеми очищення стічних вод деяких виробництв
- •3.1 Очищення стічних вод, що містять емульговані нафтопродукти
- •3.2 Очищення стічних вод, що містять іони важких металів
- •3.3 Очищення стоків, що містять пар
- •3.4 Очищення стічних вод, що містять білкові сполуки
- •Розділ 4. Обробка осадів стічних вод
- •4.1 Гідромеханічне зневоднення осадів стічних вод
- •4.2 Механічна переробка твердих відходів
- •4.3 Фізико-хімічні основи обробки та утилізації відходів
- •4.3.1 Реагентна обробка осадів стічних вод
- •4.3.2 Фізико-хімічні методи вилучення компонентів з відходів
- •4.3.3 Збагачення при рекуперації твердих відходів
- •4.4 Термічні методи знешкодження мінералізованих стоків
- •4.5 Термічні методи кондиціонування осадів стічних вод
- •4.6 Сушіння вологих матеріалів
- •4.7 Термохімічна обробка твердих відходів
Мінеральні домішки стічних вод і розчинені гази
У стічних водах неорганічну частину забруднень зіставляють солі, які властиві водопровідній воді та які утворюються в процесі обмінних реакцій в організмі людини, зокрема фосфати й амонійні солі. У виробничих стічних водах у високих концентраціях можуть перебувати специфічні мінеральні речовини: олово, мідь, свинець, цинк, кадмій, різні кислоти та ін. Мінеральні забруднення стічних вод, в основу складу яких уходять завислі речовини, представлені піском і глинистими частинками, що потрапляють у побутові води при митті овочів та фруктів, прибиранні приміщень і т.д. Характер та кількість мінеральних полютантів виробничих стічних вод визначається видом діяльності підприємства. Це можуть бути мінеральні речовини, аналогічні для господарсько-побутових стічних вод, або специфічні – окалина, цементний пил тощо.
Наявність розчинених газів у стічних водах свідчить про біохімічні процеси в них. Розчинений кисень свідчить про досить високий ступінь очищення, присутність іонів амонію (або аміаку), сполук сірки – про перебіг процесу амоніфікації білків, причому в аеробних умовах сірка наявна у вигляді сульфат-іона, а в анаеробних умовах сірка відновлюється до сірководню або сульфід-іона, поява метану може бути зумовлена процесом метаногенезу, що проходить в анаеробних умовах.
Біологічні домішки стічних вод
Мікрофлора побутових стічних вод представлена в основному мікроорганізмами, які виділяються з кишечника людини, і змиваються з тіла й навколишніх предметів. З фізіологічними виділеннями людини надходить кілька трильйонів мікробів на добу. Серед них кишкові палички, лактобацили, ентерококи, гриби, найпростіші, яйця гельмінтів. У виробничих стічних водах можуть міститися специфічні біологічні забруднення – дріжджі, гриби, актиноміцети (фармацевтичні, харчові виробництва та ін.). Інфекційні хвороби, що викликаються патогенними бактеріями, вірусами, найпростішим або паразитарними агентами, які потрапляють у водойми разом із неочищеною або недостатньо очищеною стічною водою, являють собою типовий і найбільш поширений шкідливий чинник для здоров'я, пов'язаний з питною водою. Якщо у населеному пункті є хворі з активно протікаючими захворюваннями або носії хвороби, то фекальне забруднення вододжерела призводить до появи хвороботворних мікроорганізмів у воді. Використання такої води перорально (як питної) або контакт з нею при митті чи купанні й навіть удихання водяних парів можуть викликати інфекцію. До хвороботворних мікроорганізмів належать: сальмонела, Shigella SPP, патогенні Escherishia Coli, холерний вібріон, Uersinia enterolitika, Salmonella tichi й ін. З метою визначення епідеміологічної небезпеки або безпеки для людини природних та очищених стічних вод виконують санітарно-бактеріологічний аналіз води. Багато патогенних мікроорганізмів можна визначити за допомогою відповідних методів, однак набагато простіше й ефективніше проводити тестування на наявність бактерій, які є індикаторами присутності фекального забруднення або недостатнього очищення і знезараження стічних вод. Бактерії-індикатори повинні відповідати таким вимогам: бути наявними у великих кількостях у фекаліях людей та теплокровних тварин; швидко виявлятися за допомогою простих методів, не повинні розвиватися в природній воді; ступінь очищення й методи видалення індикаторів повинні бути аналогічні показниками для патогенів водного походження. До недавнього часу санітарно-бактеріологічна логічна оцінка якості води була основана на визнанні двох показників: загального мікробного числа (ЗМЧ) і числа бактерій групи Со1i. Перший показник дає уявлення про загальне обсіменіння води аеробними сапрофіти, за другим показником оцінюють можливу наявність у воді патогенних мікроорганізмів. Результати аналізу води виражають у вигляді колі-індексу – числа бактерій в одному літрі води або колі-титру – найменшого об'єму води (см3), що містить одну кишкову паличку. Колі-титр = 1000 / колі-індекс. На сьогоднішній день кількість мікроорганізмів-індикаторів розширено, до основних організмів-індикаторів відносять: Escherishia Coli, термотолерантні та інші коліформні бактерії, фекальні стрептококи, спори сульфатредукуючих клостридій і коліфаги.