Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник-СВ по степовой на экзамен.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
04.12.2019
Размер:
10.23 Mб
Скачать

4.3.2 Фізико-хімічні методи вилучення компонентів з відходів

Багато процесів утилізації твердих відходів основано на використанні методів вилуговування (екстрагування), розчинення та кристалізаційної переробки. Вилуговування (екстрагування) грунтується на витягу одного або декількох компонентів з комплексного твердого матеріалу шляхом його (їх) виборчого розчинення в рідині − екстрагентів. Розрізняють просте розчинення і вилуговування з хімічною реакцією. Швидкість вилуговування змінюється в ході процесу й залежить від концентрації реагентів, температури, величини поверхні твердої фази:

dG/dτ = -j.F , (4.25)

де G − кількість вилуговуваної речовини у твердій фазі; j − кількість вилуговуваної речовини, що переходить у розчин в одиницю часу τ з одиниці поверхні твердої фази (потік вилуговування, питома швидкість вилуговування); F − поверхня взаємодії фаз. Розчинення полягає в гетерогенній взаємодії між рідиною і твердою речовиною, супроводжуваній переходом твердої речовини в розчин. Можливість самовільного розчинення твердої речовини оцінюється знаком величини ΔG (зміна енергії Гіббса):

ΔG = ΔНрТS, (4.26)

де ΔНр – зміна ентальпії; Т – абсолютна температура; ΔS – зміна ентропії.

При ΔG <0 можливе розчинення, ΔG = 0 відповідає рівновазі в системі, при ΔG> 0 імовірний процес кристалізації. Розчинність твердих речовин у рідинах звичайно обмежена концентрацією насичення СS. Швидкість розчинення можна розглядати як масообмінний процес:

dG/dτ = Kм F(CS Cτ), (4.27)

де G − кількість розчиненої речовини, кг.; Kм − коефіцієнт масопередачі (константа швидкості процесу); F − загальна поверхня розчинених частинок у момент часу τ, м2; Сτ − концентрація розчину в момент часу τ, кг/м3.

Кристалізація − це процес виділення твердої фази у вигляді кристалів з насичених розчинів, розплавів чи парів. Для оцінювання поведінки розчинів при їх кристалізації та раціонального вибору способу проведення цього процесу використовують діаграми стану розчинів, що виражають залежність розчинності солей від температури. Швидкість процесу кристалізації залежить від ступеня перенасичення розчину, температури, інтенсивності перемішування, вмісту домішок тощо, вона змінюється в часі, проходячи через максимум.

Створення необхідного для кристалізації перенасичення розчину забезпечують охолодженням гарячих насичених розчинів (ізогідрична кристалізація) і видаленням частинок розчинника шляхом випарювання (ізотермічна кристалізація) або комбінацією цих методів (вакуумкристалізація, фракційна кристалізація, кристалізація з випаровуванням розчинника в потоці повітря або іншого газу - носія). У практиці кристалізації з розчинів іноді використовують кристалізацію висолювання (введення в розчин речовин, що знижують розчинність солі), виморожування (охолодженням розчинів до мінусових температур з виділенням кристалів солі або їх концентрування видаленням частинок розчинника у вигляді льоду) або за рахунок хімічної реакції, що забезпечує перенасичення розчину, а також високотемпературну (автоклавну) кристалізацію, що забезпечує отримання кристалогідратів з мінімальним умістом вологи.