
- •Історія розвитку каналізації
- •Розділ 1. Характеристика водних ресурсів та їх використання
- •Водні дисперсні системи
- •1.2 Класифікація і коротка характеристика стічних вод
- •1.3 Склад та властивості виробничних стічних вод
- •1.4 Класифікація домішок стічних вод Органічні домішки стічних вод
- •Мінеральні домішки стічних вод і розчинені гази
- •Біологічні домішки стічних вод
- •1.5 Необхідний ступінь очищення стічних вод
- •Необхідний ступінь очищення стічних вод за кількістю замулюючих речовин
- •Необхідний ступінь очищення стічних вод за бпк
- •Дефіцит кисню після скидання стічних вод у водоймище
- •Максимально допустима температура води водоймища
- •1.6 Системи водопостачання та водовідведення промислових підприємств
- •Переваги і недоліки систем водовідведення
- •1.7 Схеми використання води на промислових підприємствах
- •Прямотечійна система
- •Зворотна схема водопостачання
- •1.8 Поверхнево-зливовий стік із територій промислових підприємств
- •Засоби каналізування та очщення поверхневого стоку
- •1.9 Умови випуску виробничих стічних вод у систему міської каналізації та водні об'єкти
- •1.10 Технологічний контроль якості води
- •Розділ 2. Способи очищення та переробки стічних вод
- •Класи забруднень стічних вод і методи їх знешкодження
- •Попереднє очищення стічних вод
- •Первинне очищення стічних вод
- •Вторинна обробка стічних вод
- •2.1 Гідромеханічні способи очищення стічних вод Загальні положення
- •2.2 Усереднення промислових стічних вод
- •Типи і конструкції усереднювачів
- •2.3 Проціджування стічних вод
- •2.4 Відстоювання стічних вод
- •2.4.1 Закономірності відстоювання
- •2.4.2. Осадження частинок у пісковловлювачах
- •2.4.3 Осадження домішок у відстійниках
- •2.5 Відстоювання у полі відцентрових сил. Гідроциклони і центрифуги
- •2.6 Фільтрування стічних вод
- •2.7 Фізико-хімічне очищення
- •2.7.1 Коагуляція і флокуляція
- •2.7.2 Флотаційна очищення стічних вод
- •Флотація з подачею повітря через пористі матеріали
- •2.7.3 Адсорбційне очищення
- •2.7.4 Іонний обмін у розчинах стічних вод
- •2.7.5 Очищення стічних вод методом екстракції
- •2.7.6 Очищення перегонкою і ректифікацією
- •2.7.7 Десорбція, дезодорування і дегазація розчинених домішок
- •Очищення стічних вод від розчинених органічних домішок деструктивними методами
- •"Вогневий" метод
- •Метод рідкофазного окислювання
- •2.8 Біологічне очищення. Фізіологія біологічного очищення
- •Основні показники біохімічного очищення стічних вод
- •2.9 Хімічні методи очищення стічних вод
- •2.9.1 Нейтралізація стічних вод
- •2.9.2 Окислення забруднювачів стічних вод
- •2.9.3 Очищення стічних вод відновленням
- •2.10 Використання мембранних технологій для очищення стічних вод
- •2.10.1 Мембрани
- •2.10.2 Мікрофільтрація
- •2.10.3 Ультрафільтрація та зворотний осмос
- •2.11 Електрохімічні методи очищення стічних вод
- •Розділ 3. Схеми очищення стічних вод деяких виробництв
- •3.1 Очищення стічних вод, що містять емульговані нафтопродукти
- •3.2 Очищення стічних вод, що містять іони важких металів
- •3.3 Очищення стоків, що містять пар
- •3.4 Очищення стічних вод, що містять білкові сполуки
- •Розділ 4. Обробка осадів стічних вод
- •4.1 Гідромеханічне зневоднення осадів стічних вод
- •4.2 Механічна переробка твердих відходів
- •4.3 Фізико-хімічні основи обробки та утилізації відходів
- •4.3.1 Реагентна обробка осадів стічних вод
- •4.3.2 Фізико-хімічні методи вилучення компонентів з відходів
- •4.3.3 Збагачення при рекуперації твердих відходів
- •4.4 Термічні методи знешкодження мінералізованих стоків
- •4.5 Термічні методи кондиціонування осадів стічних вод
- •4.6 Сушіння вологих матеріалів
- •4.7 Термохімічна обробка твердих відходів
2.9 Хімічні методи очищення стічних вод
Хімічні й фізико-хімічні способи застосовують для очищення стічних вод від колоїдних і розчинених речовин. До основних хімічних способів очищення відносять окислювання забруднюючих воду речовин, нейтралізація із уведенням у стічні води речовин з кислою або лужною реакцією для забезпечення в них рН у межах 6, 5–8,5.
Хімічне очищення може здійснюватися як самостійний метод перед подачею виробничих стічних вод у систему оборотного водопостачання, а також перед спуском їх у водойму або міську каналізаційну мережу. Більшу небезпеку становлять кислі стоки, які до того ж трапляються значно частіше, ніж лужні. Найбільш часто стічні води забруднені кислотами – сірчаною, азотною, соляною, а також їхніми сумішами. У більшості кислих стоків містять солі важких металів, які необхідно видаляти.
З метою попередження корозії матеріалів очисних споруд, порушення біохімічних процесів у біологічних окислювачах у водоймах, а також з метою осадження зі стічних вод солей важких металів кислі й лужні стоки необхідно піддавати нейтралізації.
При хімічному очищенні застосовують такі способи нейтралізації:
· взаємна нейтралізація кислих і лужних стічних вод;
· нейтралізація реагентами (розчини кислот, негашене вапно, гашене вапно Ca(OH)2, кальцинована сода, аміак);
· фільтрування через нейтралізуючі матеріали (вапно, вапняк CaCO3, доломіт CaCO3·MgCO3, магнезит MgO).
Вибір способу нейтралізації залежить від багатьох факторів: виду й концентрації кислот, що забруднюють виробничі стічні води, витрат і режиму надходження відпрацьованих вод на нейтралізацію, наявності реагентів, місцевих умов і т.п.
У процесі нейтралізації сірчанокислих стічних вод вапняним молоком утворюється осад гіпсу, який має вологість 98 – 99%.
Установки для нейтралізації стічних вод (рис. 2.45) уключають реагентне господарство, усереднювачі, змішувачі, контактні резервуари, відстійники для виділення шламу.
Рис. 2.45 Схема установки нейтралізації стічних вод:
1 – змішувач; 2 – апарат для приготовлення реагенту; 3 – баки для розчинів; 4 – дозатори; 5 – нейтралізатор; 6 – відстійник
Час перебування води в камері нейтралізації при використанні вапняного молока становить 5-30 хвилин залежно від наявності у воді солей важких металів та інших домішок.
Виробничі стічні води в більшості випадків являють собою слабко- концентрировані емульсії або суспензії, що містять колоїдні частки розміром 0,001-0,1 мкм, дрібнодисперсні частки розміром 0,1 –10 мкм, а також частки розміром більше ніж 0,1 мкм.
У процесі механічного очищення зі стічних вод легко видаляються частки розміром більше ніж 10 мкм, дрібнодисперсні й колоїдні частки практично не видаляються. Стічні води багатьох виробництв після споруд механічного очищення являють собою агрегативно стійку систему. Для їх очищення застосовують методи коагуляції, при цьому агрегативна стійкість порушується, утворюються більші агрегати часток, які видаляють зі стічних вод механічними методами.
Застосування електрохімічних методів для очищення промислових стічних вод основано на їх електролізі, тобто на пропусканні через них постійного електричного струму за допомогою занурених електродів. Очищення методом електрокоагуляції основана на їх електролізі з використанням металевих (стальних або алюмінієвих) анодів, що підлягають електролітичному розчиненню. Внаслідок розчинення анодів вода збагачується відповідними іонами, які потім утворюють у нейтральному чи слабколужному середовищі гідроокис алюмінію або гідрозакис заліза, який під впливом розчиненого у воді кисню переходить у гідроокись заліза. У результаті здійснюється процес коагуляції, аналогічний обробці води відповідними солями алюмінію або заліза.
Однак на відміну від застосування коагулянтів при електрокоагуляції вода не збагачується сульфатами чи хлоридами, вміст котрих в очищеній воді лімітується як при скиданні у водойми, так і при повторному використанні в системах оборотного водопостачання.
До хімічних методів очищення стічних вод відносять нейтралізацію, окислення та відновлення. Їх застосовують для видалення розчинних речовин та в замкнених системах водопостачання. Хімічне очищення проводять іноді як попереднє перед біологічним очищенням або останнє як метод доочищення стічних вод.