
- •Історія розвитку каналізації
- •Розділ 1. Характеристика водних ресурсів та їх використання
- •Водні дисперсні системи
- •1.2 Класифікація і коротка характеристика стічних вод
- •1.3 Склад та властивості виробничних стічних вод
- •1.4 Класифікація домішок стічних вод Органічні домішки стічних вод
- •Мінеральні домішки стічних вод і розчинені гази
- •Біологічні домішки стічних вод
- •1.5 Необхідний ступінь очищення стічних вод
- •Необхідний ступінь очищення стічних вод за кількістю замулюючих речовин
- •Необхідний ступінь очищення стічних вод за бпк
- •Дефіцит кисню після скидання стічних вод у водоймище
- •Максимально допустима температура води водоймища
- •1.6 Системи водопостачання та водовідведення промислових підприємств
- •Переваги і недоліки систем водовідведення
- •1.7 Схеми використання води на промислових підприємствах
- •Прямотечійна система
- •Зворотна схема водопостачання
- •1.8 Поверхнево-зливовий стік із територій промислових підприємств
- •Засоби каналізування та очщення поверхневого стоку
- •1.9 Умови випуску виробничих стічних вод у систему міської каналізації та водні об'єкти
- •1.10 Технологічний контроль якості води
- •Розділ 2. Способи очищення та переробки стічних вод
- •Класи забруднень стічних вод і методи їх знешкодження
- •Попереднє очищення стічних вод
- •Первинне очищення стічних вод
- •Вторинна обробка стічних вод
- •2.1 Гідромеханічні способи очищення стічних вод Загальні положення
- •2.2 Усереднення промислових стічних вод
- •Типи і конструкції усереднювачів
- •2.3 Проціджування стічних вод
- •2.4 Відстоювання стічних вод
- •2.4.1 Закономірності відстоювання
- •2.4.2. Осадження частинок у пісковловлювачах
- •2.4.3 Осадження домішок у відстійниках
- •2.5 Відстоювання у полі відцентрових сил. Гідроциклони і центрифуги
- •2.6 Фільтрування стічних вод
- •2.7 Фізико-хімічне очищення
- •2.7.1 Коагуляція і флокуляція
- •2.7.2 Флотаційна очищення стічних вод
- •Флотація з подачею повітря через пористі матеріали
- •2.7.3 Адсорбційне очищення
- •2.7.4 Іонний обмін у розчинах стічних вод
- •2.7.5 Очищення стічних вод методом екстракції
- •2.7.6 Очищення перегонкою і ректифікацією
- •2.7.7 Десорбція, дезодорування і дегазація розчинених домішок
- •Очищення стічних вод від розчинених органічних домішок деструктивними методами
- •"Вогневий" метод
- •Метод рідкофазного окислювання
- •2.8 Біологічне очищення. Фізіологія біологічного очищення
- •Основні показники біохімічного очищення стічних вод
- •2.9 Хімічні методи очищення стічних вод
- •2.9.1 Нейтралізація стічних вод
- •2.9.2 Окислення забруднювачів стічних вод
- •2.9.3 Очищення стічних вод відновленням
- •2.10 Використання мембранних технологій для очищення стічних вод
- •2.10.1 Мембрани
- •2.10.2 Мікрофільтрація
- •2.10.3 Ультрафільтрація та зворотний осмос
- •2.11 Електрохімічні методи очищення стічних вод
- •Розділ 3. Схеми очищення стічних вод деяких виробництв
- •3.1 Очищення стічних вод, що містять емульговані нафтопродукти
- •3.2 Очищення стічних вод, що містять іони важких металів
- •3.3 Очищення стоків, що містять пар
- •3.4 Очищення стічних вод, що містять білкові сполуки
- •Розділ 4. Обробка осадів стічних вод
- •4.1 Гідромеханічне зневоднення осадів стічних вод
- •4.2 Механічна переробка твердих відходів
- •4.3 Фізико-хімічні основи обробки та утилізації відходів
- •4.3.1 Реагентна обробка осадів стічних вод
- •4.3.2 Фізико-хімічні методи вилучення компонентів з відходів
- •4.3.3 Збагачення при рекуперації твердих відходів
- •4.4 Термічні методи знешкодження мінералізованих стоків
- •4.5 Термічні методи кондиціонування осадів стічних вод
- •4.6 Сушіння вологих матеріалів
- •4.7 Термохімічна обробка твердих відходів
2.4 Відстоювання стічних вод
2.4.1 Закономірності відстоювання
Матеріальний баланс механічного поділу стічних вод від домішок. За відсутності втрат речовин у процесі механічного поділу стічних вод від домішок рівняння матеріального балансу мають вигляд:
- за загальною кількістю речовин Gсм = Gосв + Gос;
- за дисперсною фазою Gсм ⋅ xсм = Gосв ⋅ xосв Gос ⋅ xос,
де Gсм, Gосв, Gос – маса вихідної стічної води, освітленої води й одержуваного осаду домішок, кг; xсм, xосв, xос – уміст домішок у вихідній стічній воді, освітленій воді та осаді, масові частки.
Спільне рішення цих рівнянь дозволяє визначити масову кількість освітленої води Gосв і масу осаду Gос, одержуваних при заданому змісті домішок в осаді та освітленій воді:
;
(2.1)
.
(2.2)
Уміст зважених часток в освітленій воді та в осаді вибирається залежно від конкретних технологічних умов процесу поділу.
Основним параметром, який використовують при розрахунку осадження, є швидкість осадження частинок (гідравлічна крупність). При падінні частки під дією сили тяжіння сила, яка рухає частку діаметром Dч, виражається різницею між її вагою
(2.3)
і виштовхується архімедовою силою, що дорівнює вазі рідини в об'ємі частинки
;
(2.4)
,
(2.5)
де ρч – щільність твердої частинки, кг/м3 .
Сила опору середовища за Ньютоном
,
(2.6)
де ζ коефіцієнт опору водного середовища, що залежить від режиму осадження. Швидкість осадження wос можна знайти з умови рівності сили, рушійної частки і сили опору водного середовища:
.
(2.7)
У ламінарному режимі осадження при ζ = 24/Reч отримаємо формулу Стокса
(2.8)
Існує і мінімальний розмір часток, нижче від якого спостерігаються відхилення від закону Стокса та при Reч ≤ 10-4 на швидкість осадження дуже дрібних частинок починає впливати тепловий рух молекул середовища. У таких умовах розмір d частинок стає порівнянним із середньою довжиною вільного пробігу молекул середовища. Розрахунки показують, що при d ≈ 0,1 мкм частинки не осідають, а спостерігається лише хаотичний броунівський рух частинок.
Швидкість осадження частинок нешаруватої форми менше від швидкості осадження кулястих частинок. Для нешаруватих частинок у розрахункових формулах використовують еквівалентний діаметр dе, який визначають за об'ємом або масою Vч Gч частки:
.
(2.9)
При відстоюванні стічних вод спостерігається стиснуте осадження, яке супроводжується зіткненням частинок, тертям між ними і зміною швидкостей великих та малих часток. Швидкість стиснутого осадження менше від швидкості вільного осадження внаслідок виникнення висхідного потоку рідини й збільшення в'язкості середовища. Швидкість стиснутого осадження частинок однакового розміру при ламінарному режимі можна розрахувати за формулою Стокса з поправковим коефіцієнтом R = (1−ϕ)μ0 /μc , який ураховує вплив концентрації зважених частинок і реологічні властивості системи (в'язкість системи Європейського Союзу наприкінці):
.
(2.10)
Швидкість осадження полідисперсної системи безперервно змінюється від часу. Внаслідок агломерації частинок вона може змінюватися в кілька разів у порівнянні з теоретичною. Здатність до агломерації залежить від концентрації, форми, розміру і щільності зважених часток, від співвідношення часток різного розміру і в'язкості середовища. Коефіцієнт агломерації характеризується співвідношенням Ka = dф / dч, де dФ – фіктивний діаметр частинки, еквівалентний теоретичній швидкості її осадження. Для полідисперсних систем кінетику осадження встановлюють дослідним шляхом у вигляді кривої залежності маси M осаджених частинок від часу осадження τ.
Процес відстоювання використовують також для очищення виробничих стічних вод від нафти, масел, смол, жирів. Очищення від спливаючих домішок аналогічне осадженню твердих речовин. Різниця полягає в тому, що щільність спливаючих частинок менша, ніж щільність води. Для вловлювання частинок нафти використовують нафтоловки, а для жирів – жироловки. Швидкість підйому часток wвс легкої рідини залежить від розміру частинок Dч, щільності спливаючих частинок ρл і в'язкості середовища μ0, тобто від числа Reч = wвс.dч.ρл/μ0. В області Reч <0,25 спливання частинок відбувається за залежністю Стокса:
.
(2.11)
Рух частинки легкої фази вгору викликає в стічній воді вторинні потоки, які гальмують піднесення. Швидкість підйому з урахуванням гальмування дорівнює
,
(2.12)
де μл – коефіцієнт динамічної в'язкості більш легкої спливаючої рідини.
На процес поділу впливає турбулентність, коагуляція і гідродинамічне комплексоутворення. При введенні стічної води в пастки може відбутися подрібнення легкої рідини при ударі струменя об поверхню, що супроводжується зміною тиску. Початковий розмір часток підтримується капілярним тиском Pк = 4σ / D (σ – коефіцієнт поверхневого натягу). При ударі струменя виникає результуючий тиск Р1. Якщо P1> Pк, то відбувається подрібнення крапель. Відношення числа відстояних частинок легкої рідини певного розміру до загальної кількості частинок цієї рідини називають ефектом відстоювання.