7.1.2. Неокласична теорія витрат виробництва

Як зазначалося, у ринковій економіці кінцевою метою виробника є отримання прибутку. Його величина безпосередньо залежить від величини витрат виробництва. Існує декілька підходів до їх визначення: марксистська теорія капіталістичних витрат виробництва і неокласична теорія витрат виробництва.

Згідно з неокласичною теорією витрати виробництва поділяються на постійні, змінні та загальні. На рис. 1. на осі абсцис відображаються витрати С, на осі ординат - обсяг випуску продукції Q та залежність постійних, змінних та загальних витрат.

Рис.1. Постійні, змінні та загальні (валові) витрати підприємства

FC (Fixed Costs) - постійні витрати. Вони мають місце навіть у тому випадку, коли підприємство нічого не виробляє, тобто їх величина не залежить від обсягу виробництва.

Види постійних витрат: амортизаційні відрахування, орендна плата, витрати на капітальний ремонт, відсоток кредиту на купівлю обладнання, виплати податків, страхові внески, адміністративні витрати.

VC (Variable Costs) - змінні витрати. Вони залежать від випуску продукції та змінюються залежно від збільшення або зменшення обсягу виробництва. Види змінних витрат: оплата праці, витрати на сировину, витрати на паливно-мастильні матеріали, витрати на енергоносії.

При досягненні оптимального випуску продукції спостерігається відносна економія змінних витрат. Але при подальшому розширенні виробництва відбувається нове зростання змінних витрат, тому що збільшення випуску потребує більш швидкого зростання витрат порівняно зі зростанням виробництва.

TC (Total Costs) - загальні (повні, валові, сукупні) витрати. Це сума постійних і змінних витрат. Графік загальних витрат повторяє конфігурацію змінних витрат, підняту над початком координат на величину постійних витрат, тобто загальні витрати дорівнюють сумі по вертикалі постійних і змінних витрат.

Загальні витрати (TC) є функцією від випуску продукції Q:

TC=f (Q)

TC = FC+ VC

Будь-яке підприємство має знати, які в нього витрати на одиницю продукції в середньому. Виділяють середні постійні, середні змінні і середні загальні витрати (рис. 2).

Рис.2. Середні та граничні витрати підприємства

AFC (Average Fixed Variable Costs) - середні постійні витрати. Це постійні витрати на одиницю продукції. Визначаються шляхом ділення постійних витрат (FC) на відповідний загальний обсяг виробництва підприємства, тобто AFC = FC / Q.

AVC (Average Variable Costs) - середні змінні витрати. Визначаються шляхом ділення змінних витрат (VC) на відповідний (загальний) обсяг виробництва підприємства, тобто AVC = VC/Q.

ATC (Average Total Costs) - середні загальні витрати. Визначаються шляхом ділення загальних витрат (TC) на відповідний (загальний) обсяг виробництва підприємства, тобто ATC =TC/Q.

Оскільки загальні витрати - це сума постійних і змінних витрат (TC=FC+VC), величина середніх загальних витрат визначається як сума середніх постійних і середніх змінних витрат:

ATC = TC/Q= (FC+VC)/Q = AFC+AVC