Т е м а: Частини мови. Принципи виділення їх в українській мові

Мета: ознайомити студентів з різними підходами до виділення слів в окремі лексико-граматичні класи; з'ясувати суть гомо- та гетерогенної класифікацій; проаналізувати явища переходу слів з однієї частини мови в іншу.

Основні поняття теми: лексико-граматичні класи слів, гомогенна класифікація, гетерогенна класифікація, повнозначні частини мови, службові частини мови, аналітичні синтаксичні морфеми, субстантивація, ад'єктивація, прономіналізація, адвербіалізація, препозитивація, інтер'єктивація, конверсія.

Питання для розгляду

1. Частини мови і принципи їх виділення в українській мові на основі лексичного значення, морфологічних ознак, типової синтаксичної функції й особливостей словотворення.

2. Повнозначні й службові частини мови.

3. Слова категорії стану і модальні слова як окремі лексико-граматичні групи слів.

4. Вигуки як еквіваленти вислову.

5. Явища переходу слів з однієї частини мови в іншу.

6. Класифікація частин мови в шкільному підручнику.

Пошукові, навчальні й дослідні завдання та тести

1. Користуючись словником, подайте дефініції основних термінів теми.

2. Підготуйтеся до обговорення рекомендованих питань.

3. Порівняйте висвітлення виучуваної теми в шкільному та вузівському підручниках.

4. Розподіліть слова тексту між частинами мови. Скажіть, на основі яких принципів ви це зробили.

Кожен народ, що дбає про своє сьогоднішнє і майбутнє, знає, до чого веде руйнування чи зрікання рідної мови. Це деградація, виродження, занепад. Тому люди завжди берегли свою живильну криницю – Мову, з якої черпали силу для духовного здоров'я і наснаги.

Слово надто багато важить у людському житті. Як відомо, може впливати навіть на долю. Воно вмить змінює настрій, робить щасливим або ж нещасним, радісним чи пригніченим (К.Мотрич).

* До яких частин мови ви віднесли виділені слова? Аргументуйте свою думку. У чому полягає проблемність цього питання?

* Виконайте словотвірний та морфемний аналізи слів занепад, здоров'я.

5. Виділіть у тексті повнозначні й службові частини мови. За якою ознакою вони розрізняються?

Марія

Зеленіють жита, і любов одцвіта,

і волошки у полі синіють.

Од дихання мого тихий мак обліта,

ніби ім'я печальне – Марія…

Ми з тобою одні. Ми у полі одні.

Ти стоїш перед мене, як вечір.

Я дивлюсь на заплакані очі твої,

на покірно похилені плечі…

В небі хмарки біжать…

Може, буде гроза?

Зацвіли блискавиці над гаєм…

Я не можу сказать, я боюсь розказать,

що тебе я уже покидаю…

Що я можу?.. скажи…

Мої дні, мов хрести.

Я не мав і нічого не маю.

Ти стоїш і мовчиш…

Тільки вітер тремтить,

на плечі твоїм шаль підіймає…

Зеленіють жита, і любов одцвіта,

і волошки у полі синіють.

Од дихання мого тихий мак обліта,

ніби ім'я печальне – Марія… (В.Сосюра).

6. З'ясуйте, до яких частин мови належать спільнокореневі слова. Назвіть словотворчі засоби і способи творення похідних слів.

Земля, земний, земляний, земляк, підземелля, землистий, приземлитися, наземний, приземкуватий, заземлення; возити, віз, привезений, перевезення, перевіз; море, приморський, моряк, морський.

7. Поміркуйте, які слова даного тексту можуть по-різному розглядатися щодо віднесення їх до певної частини мови в науковому і шкільному курсах.

Ти, може, тому й вродлива,

Ти, певно, тому й щаслива,

Що слово твоє зросила

Народного щастя злива.

І я тоді вірю, дійсно:

Що краще нема за тебе,

Моя українська пісне! (Є.Летюк).

8. Розгляньте речення. Як ви визначили частиномовну приналежність виділених слів?

1. Надворі тепло. 2. Мені весело. 3.Нам можна йти.

* Як відрізнити слова категорії стану від омонімічних форм прислівника?

9. Складіть пари речень так, щоб у першому реченні було наявне слово категорії стану, а в другому – омонімічна форма іншої частини мови (назвіть її).

10. Визначте, до яких частин мови можуть належати наведені слова (словоформи). Складіть речення з ними.

Просто, три, милі, ранком, вила, клич, сталі.

11. Визначте, які почуття, переживання передає вигук ой у таких реченнях.

1. Ой, то які ж у нього чи то в неї дивні пташенята (З.Тулуб). 2. – Ой! – скрикнув Остап, вхопився за груди і захитався (М.Коцюбинський). 3. – Ой! – злякано скрикнула дівчина (М.Стельмах). 4. Ой, як іще довго чекати! (Остап Вишня). 5. Ой, гляди не ошукайся ти! (М.Рильський).

Поміркуйте, чи може бути вигук джерелом дискусії. Яка точка зору, на ваш погляд, найточніше виражає статус вигуку:

1. Вигук – це слова…

2. Вигуки – окремий лексико-граматичний клас слів…

3. Вигуки – еквіваленти речень…

Аргументуйте свою думку.

12. З'ясуйте провідні ознаки, що лягли в основу частиномовної приналежності виділених слів. Назвіть це явище.

1. Не дай спати ходячому, серцем замирати (Т.Шевченко). 2. Годинонько ж моя! Як вона охижіла, яке страшне зробилося в неї личко гожеє (Марко Вовчок).

13. Виконайте тести:

І. Принципи виділення частин мови:

а) смисловий; г) словотвірний;

б) морфологічний; д) стилістичний;

в) синтаксичний; е) інтонаційний.

ІІ. Назвіть ученого, чия граматика довгі роки використовувалася всіма східними слов'янами як шкільний підручник.

а) М.Ломоносов; в) Ф.Буслаєв;

б) М.Смотрицький; г) О.Востоков.

ІІІ. Кому належить розподіл слів на чотири класи, або категорії слів (частини мови, частки мови, модальні слова, вигуки)?

а) В.Виноградову;

б) Л.Щербі;

в) О.Шахматову.

ІV. Автори гомогенних класифікацій використовували такі принципи:

1) лексичний (семантичний) 1) А.Мухін.

2) синтаксичний 2) Ш.Баллі.

3) морфологічний. 3) О.Потебня.

V. Визначте співвіднесеність:

автори розділів підручників терміни

1. Б.Кулик; а) аналітичні синтаксичні морфеми;

2. К.Городенська б) частини мови, або службові слова (неповнозначні частини мови).

VІ. У якому рядку всі слова (словоформи) належать до однієї частини мови?

1. Давній, далекий, який, широкий, новий;

2. Лосось, велось, колось, рознось, когось;

3. Літа, во′ди, сліди, хрести, рі′ки;

4. Бити, кити, носити, лити, плити.