Т е м а: Прислівник

Мета: з’ясувати значення прислівника як частини мови, виявити його морфологічні особливості та синтаксичну роль; розглянути розряди прислівників за значенням; з’ясувати засоби творення ступенів порівняння означальних прислівників та способи словотворення прислівників; проаналізувати явище адвербіалізації та перехід прислівників у інші частини мови.

Основні поняття теми: означальні прислівники, якісно-означальні, прислівники способу дії або образу дії, кількісно-означальні, обставинні прислівники (часу, місця, причини, мети), займенникові прислівники, аналітичні прислівники, атрибутивні прислівники, предикативні прислівники, модальні прислівники.

Питання для розгляду

1. Значення прислівника як частини мови.

2. Морфологічні ознаки й синтаксична роль прислівників.

3. Розряди прислівників за значенням.

4. Ступені порівняння означальних прислівників.

5. Походження, творення і правопис прислівників.

6. Адвербіалізація.

7. Перехід прислівників у інші частини мови (у сполучники, частки).

8. Місце теми “Прислівник” у діючих шкільних підручниках.

Пошукові, навчальні й дослідні завдання та тести

1. Опрацюйте основні поняття теми.

2. Ознайомтеся з рекомендованою літературою, підготуйтеся до висвітлення питань для розгляду.

3. Порівняйте існуючі класифікації прислівників, проаналізуйте їх, висловіть свою думку щодо їх аргументованості, послідовності в дотриманні визначених ознак.

4. Підготуйте історичну довідку щодо формування прислівника як частини мови, проаналізуйте, які мовно-історичні чинники вплинули на морфологічні та синтаксичні особливості прислівника.

5. Випишіть з тексту прислівники, визначте їхні морфологічні особливості й синтаксичну роль, заповнивши таблицю:

Прислівник	До якого слова відноситься	Розряд за значенням	Ступінь порівняння	Спосіб словотворення	Морфемний склад	Синтаксична роль у реченні

Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає, а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу...Стрепенувся врешті ліс і собі заграв...Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо – туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами...(М.Коцюбинський).

6. Утворіть просту форму вищого й найвищого ступенів порівняння від поданих прислівників. З п’ятьма з них складіть речення, поєднавши, де це можливо, зі словами з підсилювальним значенням “значно”, “ще”, “трохи”.

Довго, далеко, ясно, вузько, сміливо, тепло, рідко, щиро, мудро, повно, дотепно.

* Поясніть фонетичні зміни при формотворенні.

7. Складіть речення з поданими прислівниками та співзвучними з ними словами. Поясніть правопис.

Увись – у вись, потому – по тому, назустріч – на зустріч, нізащо – ні за що, удень – у день, навіки – на віки.

8. Розподіліть подані прислівники за частиномовною приналежністю твірного слова, визначте спосіб їх творення.

Щедро, надворі, поблизу, навічно, звечора, точно, згарячу, мерщій, зараз, здалеку, догори, безперестанку, безліч, мовчки, пишно, щопонеділка, втрьох, по-нашому, внічию, вдвоє, голіруч, щороку, набіло, спершу.

9. Із повісті Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” випишіть приклади переходу в прислівники інших частин мови. З’ясуйте, які частини мови можуть переходити в прислівники.

10. Зіставте термінологію шкільних та вузівських підручників.

11. Виконайте тести:

І. Доберіть до кожного розряду прислівників відповідні приклади:

1) означальні; а) гарно, розумно, вдало;

2) обставинні; б) умисне, наперекір, напоказ;

в)гуртом, уплав, по-нашому;

г) утричі, дуже, надзвичайно;

ґ) угорі, вниз, здалеку;

д) тепер, колись, завжди.

ІІ. Знайдіть правильно утворені форми вищого та найвищого ступенів порівняння прислівників:

а) легко – легкіше – найлегкіше;

б) гірко – гіркіше – найгіркіше;

в) гарно – краще – найкраще;

г) весело – веселіше – найбільш веселіше.

ІІІ. У якому з рядків усі прислівники записані правильно:

а) від тепер, без відома, без наміру, по правді;

б) дощенту, посередині, убрід, укупі, нарізно;

в) навіки, надвечір, насторожі, украй, позакону.

ІV. У яких рядках у написанні прислівників допущено помилки:

а) віддано, стривожено, незбагненно, багряно;

б) законно, натхено, безумовно, безвино;

в) навмання, широченно, негаданно, сонно;

г) вражено, спросоння, схвильовано, засмучено.