Т е м а : Значення дієслова як частини мови

Мета: поглибити й узагальнити знання студентів про дієслово, дієслівні форми, домогтися засвоєння ними основних понять теми.

Основні поняття теми: дієслово, граматичні категорії дієслова, дієвідмінювані, відмінювані, незмінювані форми дієслова, інфінітив.

Питання для розгляду

1. Значення дієслова як частини мови.

2. Граматичні категорії дієслова, їх взаємозв’язки.

3. Дієвідмінювані, відмінювані, незмінювані форми дієслова.

4. Неозначена форма дієслова.

5. Висвітлення виучуваних питань у шкільних підручниках.

Пошукові, навчальні й дослідні завдання та тести

1. З’ясуйте тлумачення основних понять теми.

2. Підготуйтеся до висвітлення контрольних питань.

3. Порівняйте вузівську термінологію та терміни в шкільному підручнику.

4. Спишіть текст, підкресліть усі дієслівні форми, схарактеризуйте їх значення, морфологічні ознаки, синтаксичну функцію. Визначте дієвідмінювані, відмінювані й незмінювані форми дієслова.

Особливим здавався батько, коли повертався з Капрі. Засмаглий під небом Італії, він світився сонцем і лагідністю. Вечорами розповідав у родинному колі про враження від мандрівки, і Юркові хотілося хоч раз побувати там, де зимують українські птахи і цвітуть вогнисті мальви.

І батько взяв-таки його. Щоправда, не на Капрі, а в Карпати, у зелене царство гір і шумливих потоків, де стоять, обнявшись, смереки й буки, де гуляє вітер на полонинах і сурмлять трембіти. Жили вони у хаті старого гуцула. Його оселя стояла на високій кичері, а внизу клекотів, пінився Черемош. Тут все оповите легендами, казками, святою незайманістю.

Захоплені щоденними мандрами, вибиралися з батьком на полонини до пастухів, сиділи біля ватр разом з чабанами; батько щось записував, з головою заглибившись у первісне життя казкової Гуцульщини (За І.Цюпою).

5. Визначте, які дієслівні форми утворилися від основи теперішнього часу, а які – від основи інфінітива.

Візьміть, говорячи, промоклий, ублагали б, відповідайте, доглянеш, пойменований, підпушуючи, порожевілий, зустріли б, накупані, прозрівши, милуючись, хотів, живемо, напишемо, сяючий.

6. Від поданих дієслів утворіть форми інфінітива.

Веду, чую, стаю, течу, мажу, везу, їжджу, полю, борю, стелю, товчу, гашу, гасну, стережу, стверджую, колишу, колихну, відгалужую, стихаю, стихну, виборю, загою, стежу, тешу.

7. Які труднощі виникли у вас при виконанні попередньої вправи? З чим це пов’язано?

8. У поданих дієсловах визначте основу інфінітива й основу теперішнього (майбутнього) часу за зразком: писати – писа- , пиш-. На що необхідно звертати особливу увагу при виконанні цієї вправи?

Дозволяти, зазнати, берегти, боронити, інформувати, біліти, в’янути, захищати, лягти, кликати, дружити, летіти, кидати, влити, завоювати, виміряти, розібрати, всунути, сполучити, вирубати, кінчати, кінчити.

9. Укажіть у наведених реченнях ненормативні дієслівні форми. Чим вони зумовлені?

1. Зажурився сизий голуб, сидя на дубочку (М. Костомаров). 2.Суше мене, псує мене, дарма що серце губе (М. Петренко). 3. Ніхто йому не поможе, а всі люди бачуть (В. Забіла). 4. І приснився мені син. Наче він сам проти ворога встає (П.Тичина). 5. Наше славне товариство, гей, марширує – раз, два, три! (К.Обух). 6. І голубить, і цілує, і плеще, і тішить, і медочком дишить (М.Шашкевич). 7.Шумлять тучі срібних стрілок та мечі бряжчать (І.Вагилевич). 8.Мені тут легко, мов дитині, мов птиці, злинулій у світ (В.Ткаченко).

10. І .Р. Вихованець пише : “…синтаксично інфінітив набуває ознак відмінка як найважливішої граматичної категорії іменника. Цікаво, що він може займати позиції тільки центральних відмінків – називного /частіше/ і знахідного /рідше/, пор.: Малювати – мрія внука; Внук любить малювати ”. І далі вчений робить такий висновок: “ Є підстави розглядати інфінітив як специфічну міжчастиномовну форму, позбавлену чітких морфологічних характеристик і використовувану двома основними частинами мови…”

Якими саме? Чи згодні ви з дослідником? Наведіть власні аргументи, доберіть приклади й підготуйте твір-роздум на тему “Інфінітив – не дієслово”.

11. Які граматичні значення виражаються наведеними граматичними формами? Скільки їх – одне, два, більше?

Хай живе, хотів би, буде писати, лист пишеться, була- було- були, писати – написати, пишу – писатиму, пишу – пиши, пишу – пише, шитий – шитому, б’ю – б’є.

12. Замініть дієслівні словосполучення-фразеологізми одним /синонімічним/ дієсловом. Доберіть до фразеологізмів російські відповідники. Зробіть висновки.

Пекти раків, обламати зуби, ускочити в халепу, замилювати очі, бити байдики, витати в емпіреях, дати фору, зловити ґаву, зняти галас, точити зуби, скрутити в’язи, вкоротити віку.

13. Поясніть, як ви розумієте слова С. Кацнельсона, сказані про дієслово: значення дієслова є синтаксичним, - дієслово, “виражаючи певне значення, у той же час містить у собі макет майбутнього речення”.

14. Виконайте тести:

І. У яких рядках є “зайві” слова?

а) фарбує, мислю, міркуєте, милується;

б) мандрують, накупані, прозріває, зазнають;

в) пізнаємо, чекають, береш, мислить;

г) веземо, люблять, плаче, миючись.

ІІ. Доберіть правильну відповідь у парах ( питання – відповідь):

1) дієвідмінювані форми а) накреслений, пошитий,

зарослий, киплячий;

2) незмінювані форми б) писала, малюю, читає, порвіте;

3) відмінювані форми в) говорити, написано, розпочавши,

ходячи.

ІІІ. Чи правильне твердження, що дієприкметники теперішнього часу творяться від основи інфінітива?

а) так;

б) ні.

IV. Загальнодієслівними граматичними категоріями є такі:

а) категорія часу;

б) категорія виду;

в) категорія особи;

г) категорія способу;

д) категорія перехідності (неперехідності);

е) категорія числа;

ж) категорія стану.

V. Дієслово – це носій

а) статичної ознаки;

б) динамічної ознаки.