Т е м а : Прикметник

Мета: поглибити знання про прикметник як самостійну частину мови, його лексичне значення, морфологічні ознаки та синтаксичну роль. Розглянути лексико-граматичні розряди прикметників та явища взаємопереходу слів з одного лексико-граматичного розряду в інший. З’ясувати питання про ступені порівняння якісних прикметників, їх форми та засоби творення.

Основні поняття теми: прикметник, якісні прикметники, відносні прикметники, присвійні прикметники, вищий ступінь порівняння, найвищий ступінь порівняння, абсолютні прикметники.

Питання для розгляду

1. Прикметник. Його лексичне значення, морфологічні ознаки та синтаксична роль.

2. Лексико-граматичні розряди прикметників.

3. Ступені порівняння якісних прикметників.

4. Місце виучуваних питань у шкільних підручниках.

Пошукові, навчальні й дослідні завдання та тести

1. Випишіть тлумачення основних термінів теми.

2. Підготуйтеся до відповіді на питання для розгляду.

3. Зробіть методичну довідку про висвітлення виучуваних питань у шкільних підручниках (на вибір студента).

4. З поданого тексту випишіть прикметники. З’ясуйте їхні морфологічні ознаки та синтаксичну роль.

Часто я ходжу повз Софійський собор, золотий гомін якого ще колись лунав над Києвом разом із гомоном Лаври… І згадую веселого, зі світлими й сміливими очима, як у сільських парубків, Григорія Косинку, що жив у флігелі соборівського подвір'я разом із своєю жіночкою Тамарою. Я до них часто ходив, коли в 1925 році відпочивав у Дарниці. Я так любив Григорія, золоте й співуче життя якого так рано обірвалося.

І ще я згадую, як листувався з Грицем, які прекрасні листи він мені писав. Якби він живий був, став би нашим Тургенєвим у прозі, бо, як і Тургенєв, він був поетом у прозі (В.Сосюра).

5. Запишіть словосполучення з поданих слів. З'ясуйте морфологічні ознаки прикметників: які граматичні значення виражає їх закінчення; чим зумовлюються граматичні значення прикметників.

(Полуденний) сонце, (північний) край, (яскравий) сукня, (теплий) море, (ласкавий) кошеня, (спортивний) змагання, (старенький) поні, (чарівний) сани, завітати до (старий, друг), перекласти (англійський, мова), намалювати на (білий, папір), подарунок на (довгий, пам'ять).

6. Визначте лексико-граматичні групи прикметників. Які з них ужиті в переносному значенні? Поясніть явище переходу прикметників з однієї лексико-граматичної групи в іншу.

1. Ще літо спить. А вранці осінь встане –

в косі янтарній нитка сивини,

могутні чресла золотого стану,

іде в полях – вгинаються лани.

2. Кошлатий вітер-голодранець

в полях розхристує туман,

танцює хородивий танець,

б'є в бубон сонця, як шаман.

3. Моя любове! я перед тобою.

Бери мене в свої блаженні сни.

Лиш не зроби слухняною рабою,

не ошукай і крил не обітни!

Не допусти, щоб світ зійшовся клином,

і не приспи, для чого я живу.

Даруй мені над шляхом тополиним

важкого сонця древню булаву.

4. Маю день, маю мить, маю вічність собі на остачу.

Мала щастя своє, проміняла його на біду.

Голубими дощами сто раз над тобою заплачу.

Гіацинтовим сонцем сто раз над тобою зійду.

5. – Ти пісня моя лебедина,

останнє моє кохання. –

В такому віці людина

кохає завжди востаннє (З творів Л.Костенко).

7. Знайдіть повні й короткі форми прикметників. Визначте стягнені й нестягнені форми, поясніть їх стилістичну роль.

1. Дощ – дівчина, що чеше в присмерк мокрі коси. Тоді приємно бути з нею одинокому (Б.Бойчук). 2. Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє (Леся Українка). 3. Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем… І хоч про нього скажуть: навіжений, то не біда, - він все одно блаженний (Л.Костенко). 4. Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене, зеленеє жито за селом – хорошії гості за столом (Нар. пісня). 5. Пливе човен води повен (Нар. пісня).

8. Серед якісних прикметників виділіть такі, що не утворюють ступенів порівняння. Поясніть причини цього явища.

Бузковий, маковий, близький, чистенький, могутній, карий, зозулястий, синюватий, глухий, низький, премудрий, голий, кволий, білявий, кисло-солодкий, рудий, милесенький, пристаркуватий.

9*. У монографії І.Р.Вихованця „Частини мови в семантико-граматичному аспекті” (К., 1988, с. 173) наголошується: „Форма вищого ступеня порівняння у типових виявах займає не присубстантивну синтаксичну позицію, а присудкову, яка властива дієслову, наприклад: Петрик сильніший за Василька, Петрик був сильніший за Василька, Петрик буде сильніший за Василька. Уже за цією ознакою форма вищого ступеня порівняння не може кваліфікуватися як форма прикметника”.

Далі автор стверджує, що ця форма синтаксично перейшла в іншу частину мови. Яку саме?

Чи згодні ви з думкою дослідника? Якщо ні, то чому?

10*. Поясніть спільність та відмінність слів бджолиний, бджолячий, бджоляний. Уведіть подані прикметники в речення, назвіть їх розряд за значенням.

11*. Користуючись Словником паронімів української мови, поясніть спільність і відмінність прикметників.

Інтернаціональний, інтернаціоналістський; жорстокий, жорсткий; звичаєвий, звичайний; кольоровий, колірний.

12. Як правильно сказати „У цьому контексті слово вживається у більш вузькому значенні” чи „вживається у більш вужчому значенні”?

13. Утворіть від поданих прикметників усі можливі форми ступенів порівняння. З’ясуйте, які фонетичні зміни відбуваються при творенні вищого ступеня порівняння прикметників за допомогою суфікса –ш-.

Свіжий, сизий, гладкий, тихий, рідний, солодкий, глибокий, гарний, малий, старий, гіркий.

14. Відредагуйте речення.

1. Марійка була моєю самою найкращою подругою. 2. Серед студентів третього курсу найбільш відповідальнішими є студенти групи – А.

15. Складіть десять речень з порівняльними конструкціями ступеневої ознаки, утвореними за допомогою прийменників від або за, сполучників як або ніж (чи без них).

Зразок: Кит більший за слона. У цьому році врожай кращий, ніж у минулому.

16. Виконайте тести:

І. Перехід інших частин мови в прикметники називається:

а) субстантивацією; в) ад’єктивацією;

б) адвербіалізацією; г) кон’юкціоналізацією.

ІІ. Прикметники, які мають повну нестягнену форму:

а) змінюються за родами, числами, відмінками;

б) можливі лише в називному (знахідному) відмінку однини чоловічого роду;

в) можливі лише в називному (знахідному) відмінку однини жіночого та середнього роду та називному відмінку множини.

ІІІ. У якому рядку всі прикметники мають повну форму?

1. Жовтий, ясен, вечірняя, синє.

2. Зелена, голубе, добрая, відрадний.

3. Червоні, коричневий, ладен, сердечнеє.

4. Братів, бабин, жовтоголова, безкрайній.

5. Дерев'яний, найчастіший, тітчин, рідні.

ІV. Рід, число, відмінок прикметників є категоріями:

а) граматичними;

б) лексико-граматичними.

V. Знайдіть правильно утворені форми вищого та найвищого ступенів порівняння:

а) гарніший, більш гірший, найбільш високий, найохайніший;

б) найбільш вищий, найсильніший, більш добрий, складніший;

в) найгірший, світліший, найбільш красивий, більш авторитетний;

г) якнайвищий, більш поганий, найбільш сильний, тепліший.

VІ. Визначте, які відносні прикметники стали якісними:

а) кришталева вода;

б) медова промова;

в) твердий характер;

г) дерев'яний стіл;

д) медовий присмак;

е) кришталева совість.

17*. Доберіть уривки текстів різної стильової приналежності українською та російською мовами. Проаналізуйте їх щодо частотності вживання повних стягнених, повних нестягнених і коротких форм прикметників. Зробіть висновки, підтвердіть їх статистичними даними.