Тема 2. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації

1.Епізоотія, Епіфітотія, Епідемія це:

Епізоотія — широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території.

В разі епізоотії можлива реквізиція майна в населення, задля суспільної необхідності.

В Україні серед ссавців найпоширенішими є епізоотії за сказом, туляремією, лайм-бореліозом, лептоспірозом (до 10 серотипів).

Епіфітотія — широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території. Аналог епізоотіїу тварин та епідемії у людей.

Епідемія (від грец. epi- — «серед» і demos — «народ») — тип захворювання, яке є новим для даної популяції протягом періоду збереження імунної «пам'яті» та розповсюджується зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, засновуючись на нещодавньому попередньому досвіді (тобто числі нових випадків за одиницю часу).

2. Сутність і призначення моніторингу полягає у: спостереженні, контролі і передбаченні небезпечних процесів та явищ природи, техносфери, зовнішніх дестабілізуючих чинників (збройних конфліктів, терористичних актів тощо), які є джерелами надзвичайних ситуацій, а також динаміки розвитку ситуацій, визначення їх масштабів з метою вирішення завдань щодо запобігання НС та організації ліквідації лиха.

3. Моніторинг стану техногенних об'єктів і прогноз аварійності здійснюють: Держтехнагляд, Держатомрегулювання, а також наглядові органи у складі центральних органів виконавчої влади, зокрема МНС.

4. Методичне керівництво та координація діяльності системи моніторингу і прогнозування НС на державному рівні здійснюється: МНС, зокрема управлінням прогнозування, яке в перспективі має перетворитися на Службу прогнозування. Прогноз ризиків НС на території країни загалом здійснює МНС у взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади.

5. Об’єктами моніторингу довкілля є: атмосферне повітря та опади, джерела промислових викидів в атмосферу; поверхневі і морські води та підземні води, джерела скидів стічних вод, водні об’єкти у межах природоохоронних територій, питна вода; грунти різного призначення , у тому числі на природоохоронних територіях; радіаційний стан на пунктах стаціонарної мережі та об’єктах захоронення радіоактивних відходів; геофізичні поля; стихійні та небезпечні природні явища: ендогенні та екзогенні геологічні процеси; звалища промислових і побутових відходів.

6. Основні критерії, за якими здійснюється якісна оцінка потенційних наслідків для кожного небезпечного стану ОГ наступні: - клас 1 – безпечний: не спричиняє незворотних наслідків, пошкодження обладнання та нещасних випадків з людьми; - клас 2 - граничний: призводить до порушень в роботі, може бути компенсованим або взятим під контроль без ушкодження обладнання або нещасних випадків з персоналом;- клас 3 – критичний – призводить до великих порушень у роботі, ушкодження обладнання або створення небезпечної ситуації, яка потребує негайних заходів для порятунку персоналу;- клас 4 – катастрофічний – призводить до втрати обладнання та (чи) загибелі без масового травмування персоналу.

7.Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) це об’єкт: на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

8. ПНО вважається об’єктом підвищеної небезпеки (ОПН) відповідного класу у випадку якщо на ньому: використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються один або кілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення НС.

9. Ідентифікацію ОПН проводить: ОГ, у власності або користуванні яких є хоча б один ОПН або які мають наміри почати будівництво такого об’єкта (тобто власник).

10. У процесі ідентифікації для кожного ПНО розраховується: сумарна маса будь-якої небезпечної речовини з вказаних в нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин.

11. Який державний орган веде Державний реєстр ОПН і видає свідоцтво про державну реєстрацію ОПН: Держгірпромнагляд.

12.Основні характеристики ризику об’єктів і територій відображаються у: паспортах ризику.

13. Паспортизація ПНО це: це процедура підготовки і представлення паспорта ПНО відповідно до вимог положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого наказом МНС.

14. Паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні: 5 років.

15. Територія міста з урахуванням переважного функціонального призначення поділяється на: селітебну, виробничу і ландшафтно-рекреаційну.

16. Селітебна територія має таке призначення: розміщення житлового фонду, громадських будівель і споруд (в т.ч. науково-дослідних комплексів), а також окремих комунальних і промислових об’єктів, які не вимагають утворення санітарно-захисних зон; будівництво шляхів міського сполучення, вулиць, площ, парків, бульварів та інших місць загального користування.

17. Ландшафтно-рекреаційна територія включає: міські ліси, лісопарки, лісозахисні зони, водойми, сільськогосподарські угіддя, які разом з парками і скверами селітебної території формують систему відкритого простору

18. Виникнення зони потенційних руйнувань міст у фронті повітряної ударної хвилі можливе при тиску: 30 кПа і більше, а також сейсмічний вплив, що спричиняє руйнування будівель, споруд, комунікацій