
- •Господарське законодавство
- •1.1. Поняття господарського права. Предмет та методи господарського права.
- •1.2. Поняття господарського законодавства.
- •1.3. Господарська діяльність та господарські відносини.
- •1.5. Участь держави у сфері господарювання.
- •1.6. Конституційні основи правопорядку у сфері господарювання.
- •2.1. Підприємництво як вид здійснення господарської діяльності.
- •2.1.1. Поняття та зміст підприємництва.
- •2.1.2. Принципи підприємницької діяльності.
- •2.1.3. Суб’єкти господарювання.
- •2.1.4. Умови здійснення підприємництва.
- •2.1.5. Державна підтримка підприємництва.
- •2.3.1. Законодавство про підприємства. Поняття підприємства. Види підприємств.
- •2.3.3. Державна реєстрація підприємств. Органи державної реєстрації.
- •2.3.4. Юридичні підстави припинення діяльності підприємства
- •2.4.2. Види господарських товариств та їх характеристика відповідно до закону.
- •2.4.3. Поняття, види та правовий статус акціонерних товариств (ат).
- •2.4.4. Правове регулювання створення та діяльності товариства з обмеженою .•. Відповідальністю (ТзОв).
- •2.4.5. Порядок створення товариства з додатковою відповідальністю (ТзДв).
- •2.4.6. Командитне товариство.
- •2.4.7. Повне товариство.
- •2.5.1. Некомерційне господарювання.
- •2.5.4. Політичні партії.
- •2.5.5. Благодійні організації та інші фонди.
- •3.4. Гарантії та захист майнових прав субєктів господарювання.
- •9.1.1. Банківська система України.
- •9.1.2. Порядок створення банків.
- •9.1.3. Правова основа діяльності Національного банку України.
- •9.2.2. Порядок відкриття рахунків в банках.
- •9.2.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу.
- •10.3. Біржові угоди.
9.1.3. Правова основа діяльності Національного банку України.
Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України Про Національний банк України від 20 травня 1999 року (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, №29, ст.238), Законом України Про банки і банківську діяльність .
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, №5-6, ст.ЗО) та іншими нормативними актами.
9.2. Правове регулювання кредитно-4г розрахункових відносин.
9.2.1. Кредитування субєктів господарювання.
Господарський кодекс України (ст. 346) регулює порядок кредитування субєктів господарювання.
Для одержання банківського кредиту позичальник надає банкові такі документи:
клопотання (заяву), в якому зазначаються характер кредитної угоди, мета використання кредиту, сума позички і строккористування нею;
техніко-економічне обгрунтування кредитного заходу тарозрахунок економічного ефекту від його реалізації;
інші необхідні документи.
Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного субєкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту.
Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
У сфері господарювання можуть використовуватися банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний та інші форми кредиту.
Кредити, які надаються банками, розрізняються за:
♦ строками користування (короткострокові до одного року,середньострокові до трьох років, довгострокові понадтри роки);
способом забезпечення;
ступенем ризику;
методами надання;
строками погашення;
іншими умовами надання, користування або погашення.
Контроль за виконанням умов кредитного договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням позички в порядку, встановленому законодавством, здійснює банк.
У разі, якщо позичальник не виконує своїх зобовязань, передбачених кредитним договором, банк має право зупинити подальшу видачу кредиту відповідно до договору.
Банки здійснюють кредитні операції в межах кредитних ресурсів, які вони утворюють у процесі своєї діяльності. Вони можуть позичати один в одного на договірних засадах ресурси, залучати та розміщувати кошти у формі депозитів, вкладів і здійснювати взаємні операції, передбачені їх статутами.
У разі недостатності коштів для здійснення кредитних операцій і виконання взятих на себе зобовязань банки можуть одержувати позички у Національного банку України. Кредитні ресурси Національного банку України становлять кошти статутного та інших фондів, інші кошти, що використовуються як кредитні ресурси відповідно до закону.
Загальні умови використання кредитних ресурсів визначаються Господарським кодексом України та іншими законами.