- •1)Основні поняття та визначення у бжд)
- •11)Суть концепції прийнятного(доступного )ризику
- •12)Класифікація джерел небезпеки
- •1) Фізичні:
- •3) Біологічні:
- •13)Небезпечні та шкідливі фактори
- •14)Екстримальні природні явища :землетруси,повені урагани,зсуви їх вплив на людину
- •15)Надзвичайні ситуації техногенно характеру
- •16)Аварії,з викидом сильнодіючих отруйних речовин
- •17)Пожежі і вибухи техногенного характеру
- •18)Транспортні та гідродинамічні аварії
- •19)Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •20)Комбіновані небезпеки
- •21)Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру
- •22)Війни ,тероризм
- •23)Екологічні небезпеки порушення озонового шару,парникові ефекти ,кислотні дощі
- •24)Поведінка людини в умовах соціально-політичних надзвичайних ситуаціях
- •25)Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •28)Захист людини від дії небезпечних отруйних речовин
- •29)Визначення класу небезпеки хімічних шкідливих речовин
- •30)Аварії з викидом небезпечних біологічних речовин
- •31)Насліки аварії з викидом тіологічних небезпечних речовин
- •32)Захист людей при аваріях на транспоті
- •33)Наслідки пожеж та вибухи на обьєктах ,захист людини
- •34)Ситуації кримінального характеру
- •35)Засоби самозахисту в ситуаціях кримінального характеру
- •36)Небезпечні ситуації повсякденного життя
- •37)Небезпека від припаратів побутової хімії,запобігання небезпеки
- •38)Небезпека від медикаментних перпаратів,правила запобігання небезпеки
- •39)Особливості діяльності людини-оператора
- •40)Яку людину називають оператором?
- •41)Аналізатори людини
- •42)Склад аналізатора
- •43)Якими органами чутливості де подразнення характеризуються аналізатори?
- •44)Слухововий аналізатор та його склад
- •45)Слуховий аналізатор
- •82.Мета та завдання егрономіки.
- •89.Що розуміють під факторами існування життєдіяльності людини
18)Транспортні та гідродинамічні аварії
Транспортні аварії поділяються на аварії (катастрофи): на залізничному транспорті (товарних поїздів, пасажирських поїздів, поїздів метрополітену); на автомобільному транспорті; на судах (пасажирських, вантажних); на авіаційному транспорті (авіаційні катастрофи в аеропортах і населених пунктах та поза ними); на транспорті з викидом (загрозою викиду) СДОР, РР і БНР; на міському транспорті; транспорті в які потрапили керівники держави та народні депутати.
Пожежі (вибухи) поділяються на пожежі (вибухи): в спорудах, на комунікаціях та технологічному обладнанні промислових об’єктів; на об’єктах розвідки, видобування, переробки, транспортування і зберігання легкозаймистих, горючих і вибухових речовин; на транспорті; в шахтах, підземних та гірничих виробітках; в будівлях та спорудах громадського призначення; на радіаційних, хімічних та біологічних небезпечних об’єктах.
Наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК (гранично допустимі концентрації): в ґрунті; у поверхневих водах; в повітрі; в питній воді; у підземних водах.
Гідродинамічні аварії (катастрофи) при: прориву гребель (дамб, шлюзів тощо) з утворенням проривного потоку або з утворенням хвиль прориву та катастрофічного затоплення; спрацюванні водосховищ у зв’язку з загрозою прориву гідроспоруди.
Фактори ураження джерел техногенних надзвичайних ситуацій класифікують як по генезису, так і по механізму дії. Генезис – це виникнення і наступний розвиток факторів ураження. Фактори ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій за генезисом розділяють на фактори: прямої дії або первинні; побічної дії або вторинні.
19)Аварії з викидом радіоактивних речовин
Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.
На підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії:
• 1957рік — аварія в Уїндскейлі (Північна Англія) на заводі по виробництву-плутонію (зона радіоактивного забруднення становила 500кв.км);
• 1957рік — вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська, СРСР (радіаційне забруднення переважно стронцієм-90 території, на якій мешкало 0,5 млн осіб);
• 1961 рік — аварія на АЕС в Айдахо-Фолсі, США (в реакторі стався вибух);
• 1979 рік — аварія на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі, США (сталося зараження великих територій короткоживучими радіонуклідами, що призвело до необхідності евакуювати населення з прилеглої зони).
Однак найбільшою за масштабами забруднення навколишнього середовища є аварія, яка сталася 1986 р. на Чорнобильській АЕС. Внаслідок грубих порушень правил експлуатації та помилкових дій 1986 рік став для людства роком вступу в епоху ядерної біди. Історія людства ще не знала такої аварії, яка була б настільки згубною за своїми наслідками для довкілля, здоров'я та життя людей. Радіаційне забруднення величезних територій та водоймищ, міст та сіл, вплив радіонуклідів на мільйони людей, які довгий час проживають на забруднених територіях, дозволяє назвати масштаби Чорнобильської катастрофи глобальними, а ситуацію надзвичайною.