- •1)Основні поняття та визначення у бжд)
- •11)Суть концепції прийнятного(доступного )ризику
- •12)Класифікація джерел небезпеки
- •1) Фізичні:
- •3) Біологічні:
- •13)Небезпечні та шкідливі фактори
- •14)Екстримальні природні явища :землетруси,повені урагани,зсуви їх вплив на людину
- •15)Надзвичайні ситуації техногенно характеру
- •16)Аварії,з викидом сильнодіючих отруйних речовин
- •17)Пожежі і вибухи техногенного характеру
- •18)Транспортні та гідродинамічні аварії
- •19)Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •20)Комбіновані небезпеки
- •21)Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру
- •22)Війни ,тероризм
- •23)Екологічні небезпеки порушення озонового шару,парникові ефекти ,кислотні дощі
- •24)Поведінка людини в умовах соціально-політичних надзвичайних ситуаціях
- •25)Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •28)Захист людини від дії небезпечних отруйних речовин
- •29)Визначення класу небезпеки хімічних шкідливих речовин
- •30)Аварії з викидом небезпечних біологічних речовин
- •31)Насліки аварії з викидом тіологічних небезпечних речовин
- •32)Захист людей при аваріях на транспоті
- •33)Наслідки пожеж та вибухи на обьєктах ,захист людини
- •34)Ситуації кримінального характеру
- •35)Засоби самозахисту в ситуаціях кримінального характеру
- •36)Небезпечні ситуації повсякденного життя
- •37)Небезпека від припаратів побутової хімії,запобігання небезпеки
- •38)Небезпека від медикаментних перпаратів,правила запобігання небезпеки
- •39)Особливості діяльності людини-оператора
- •40)Яку людину називають оператором?
- •41)Аналізатори людини
- •42)Склад аналізатора
- •43)Якими органами чутливості де подразнення характеризуються аналізатори?
- •44)Слухововий аналізатор та його склад
- •45)Слуховий аналізатор
- •82.Мета та завдання егрономіки.
- •89.Що розуміють під факторами існування життєдіяльності людини
35)Засоби самозахисту в ситуаціях кримінального характеру
Форма самозахисту є крайньою необхідністю. Вона може здійснюватися шляхом нанесення певної шкоди нападаючому, якщо небезпека від його дій не може бути усунута іншими засобами.
Це можливо здійснити різними шляхами:
— застосуванням фізичної сили (найпоширеніша форма), тобто рукопашного бою;
— застосуванням спеціальних засобів (газовий пістолет, газовий балончик);
— застосуванням спеціально тренованої собаки.
36)Небезпечні ситуації повсякденного життя
. Безпека життєдіяльності (БЖД) – це нова науково-практична дисципліна про шляхи формування системи комфортної та безпечної взаємодії людини з довкіллям. Головне завдання цієї науки полягає у розробці методів виявлення, ідентифікації та прогнозування шкідливих факторів довкілля, а також вивчення їх несприятливого впливу на людину, біосферу та довкілля у самому широкому розумінні цього слова. Цілком зрозумілим є те, що в межах цієї науки розробляються заходи і способи захисту людей і об’єктів народного господарства в умовах виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та під час війни.
БЖД як наука грунтується на знаннях інженерної психології, фізіології людини, охорони праці, екології, цивільної оборони. БЖД вимагає світоглядно-професійного підходу до вирішення зазначених вище завдань. Цілком зрозумілими стають такі завдання перед курсом БЖД, як:
- усвідомлення пріоритетної цінності людини над усіма іншими цінностями,
- ідентифікація небезпечних і шкідливих чинників довкілля та створення безпечних умов життєдіяльності людей у державі;
- проектування нової техніки і технологій відповідно до сучасних вимог екології та безпеки їх експлуатації з урахуванням стійкості функціонування об’єктів народного господарства та технічних систем;
37)Небезпека від припаратів побутової хімії,запобігання небезпеки
Під час використання хімікатів у своїй квартирі захищайте органи дихання, принаймні, пов'язкою, а в разі використання лаків, клеїв та «сильних» розчинників — респиратором чи протигазом, руки захищайте резиновими рукавицями.
Усе, що перете, чистите, миєте, використовуючи засоби побутової хімії, ополіскуйте достатньою кількістю проточної води. Залишки цих речовин на білизні, панелях, посуш тощо у вигляді мікрочасточок: потрапляють до органів дихання та травлення і можуть спричинити алергії, поступово провокувати розвиток хронічних захворювань, порушення обміну речовин тощо.
Чи не найболючішим є питання утилізації залишків хімікатів, попередження к потрапляння у природу — у грунт, водойми — адже понад 500 сторонніх інгредієнтів уже є у нашій питній воді. Зрозуміло, що це питання має вирішуватися не тільки владними структурами та відповідними установами, багато чого можемо зробити ми самі. Наприклад, не зживати залишки хімікатів у каналізацію, просто на траву та на землю біля гаражів, на дачних ділянках тощо, не скидати посуд із залишками хімікатів на купи сміття
