Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
до екзамену з тифлопсихології (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
113.15 Кб
Скачать

Особливості розвитку здібностей інвалідів по зору.

Здібності – це своєрідні властивості людини, її інтелекту, які проявляються у навчальній. Трудовій. Науковій та ін. діяльності і є необхідною умовою успіху.

Природжені передумови в розвитку здібностей називаються задатками.

Але для розвитку здібностей потрібні знання, вміння, навички.

Здібності бувають загальні і спеціальні за їх діапазоном. За видами розрізняють здібності репродуктивні і творчі. За рівнем розвитку: обдарованість, талант, геніальність.

Корекційне виховання, спрямоване на формування у людей з інвалідністю таких компенсаторних новоутворень особистості, в основі яких лежать вищі потреби самовдосконалення, самоактуалізації в творчій діяльності, а також озброєння їх правильними способами задоволення таких потреб (зокрема, вміннями на високому рівні виконувати різні види художньо-естетичної діяльності) може дуже багато зробити у справі соціально-психологічної реабілітації особистості інвалідів. Про це свідчать багаточисельні приклади високих досягнень людей з тими або іншими глибокими порушеннями фізичного або психічного розвитку у різних галузях мистецтва і літератури.

Інтроспективний аналіз власних переживань інвалідів-митців, результати якого ми збирали шляхом спеціальних бесід-інтерв’ю з ними, доводять, що в процесі художньої творчості для них характерні ті психічні стани і прояви, які, згідно з теорією А.Маслоу, є умовами самоактуалізації особистості. А саме: самовіддане заглиблення у справу, вміння прислухатися до себе, мати і поважати власну думку, здатність відчувати граничні переживання (момент екстазу). У меншій мірі проявляються у інвалідів, які займаються художньою творчістю (за матеріалами їх інтроспективних свідчень) такі важливі для самоактуалізації особистісні характеристики, як конформізм, намагання бути найкращим у даній галузі, здатність до об’єктивного самоаналізу своєї особистості і результатів творчості з виділенням певних недоліків і ставленням до них як до об’єктів самокорекції. Очевидно, що у психолого-педагогічному супроводі процесу розвитку творчих здібностей людей з інвалідністю на спеціальне формування зазначених рис особистості слід звернути належну увагу, оскільки досить часто відповідні прогалини у особистісному ставленні пов’язані з проявами так званих псевдокомпенсаторних утворень у психіці, у характері інваліда за механізмом так званого “психологічного захисту”.

Залучення до активної творчості, зокрема художньої, надає чудові можливості задіяти у вихованні особистості людини з інвалідністю, крім згаданих вище, інших “метапотреб” (за А.Маслоу), присвятити своє життя цінностям істини, краси, добра; альтруїстичну потребу, тобто бути корисним людям; потребу у постійному виборі в альтернативних ситуаціях того рішення, яке веде до духовного зростання, прогресу, найважливішу потребу, яка інтегрує, поглиблює та інтелектуалізує всі інші – потребу бути активним і відповідальним суб’єктом власної життєдіяльності.

Враховуючи величезне компенсаторно-реабілітаційне значення залучення людей з інвалідністю до художньої творчості, розвитку їх естетичних уподобань та здібностей, цій проблемі приділяється значна увага в різних галузях наукової та практичної корекційної педагогіки.

Ефективний психолого-педагогічний супровід розвитку творчих здібностей інвалідів передбачає реалізацію таких основних принципів цієї роботи:

  • безперервність і наступність естетичного виховання на всіх вікових етапах розвитку і соціалізації особистості, від молодшого дитинства до юнацького, молодіжного, дорослого віку);

  • корекційна спрямованість естетичного виховання з використанням його можливостей для поліпшення процесів розвитку і соціалізації особистості, зокрема для профілактики виникнення небажаних характерологічних і поведінкових новоутворень;

  • різноманітність форм, змісту і засобів естетичного виховання з їх індивідуалізованою диференціацією та комплексним використанням різних видів мистецтв;

  • психолого-педагогічна діагностика художньої обдарованості різних категорій дітей і дорослих з інвалідністю. Раннє виявлення і розвиток їх творчих здібностей, спеціальна мотивація творчої діяльності;

  • професійно компетентне кадрове забезпечення психолого-педагогічного супроводу розвитку творчих здібностей інвалідів;

  • створення матеріалів, оригінальних умов для участі інвалідів у творчості, для широкої соціальної презентації і популяризації їх творчих досягнень.