Додаток в

Період року

Категорія робіт

по енерговитратах

Температура,

°С

Відносна

вологість,

%

Швидкість руху повітря,

м/с

Оптим.

Припуст.

Оптим.

Припуст.

Оптим.

Припуст.

Холодний

Легка –Iа

22 – 24

21 – 25

40 – 60

75

0,1

0,1

Легка –Iб

21 – 23

20 – 24

40 – 60

75

0,1

0,2

Середньої важкості – IІа

18 – 20

17 – 23

40 – 60

75

0,2

0,3

Середньої важкості – IІб

17 – 19

15 – 21

40 – 60

75

0,2

0,4

Важка – III

16 – 18

13 – 19

40 – 60

75

0,3

0,4

Теплий

Легка –Iа

23 – 25

22 – 28

40 – 60

55

0,1

0,1 – 0,2

Легка –Iб

22 – 24

21 – 28

40 – 60

65

0,2

0,1 – 0,3

Середньої важкості – IІа

21 – 23

18 – 27

40 – 60

65

0,3

0,2 – 0,4

Середньої важкості – IІб

20 – 22

16 – 27

40 – 60

65

0,4

0,2 – 0,5

Важка – III

18 – 20

15 – 26

40 – 60

65

0,4

0,2 – 0,6

Характеристика

зорової

роботи

Найменший об’єкт

розрізнення

мм

Розряд зорової роботи

Підрозряд зорової роботи

Контраст об’єкта

розрізнення з

фоном

Характеристика

фону

Штучне освітлення Е,[лк ]

КПО

e_,[%]

при при-

родно-

му освіт-

ленні

КПО

e_,[%]

при суміщено -

му освітленні

При системі комбінованого освітлення

При системі загального ос-вітлення

Всього

У т.ч. від загального

При верхньому або комбінованому

При боковому

При верхньому або боковому

При боковому

Високій точності

Більш 0,3

до 0,5

III

а

Малий

Темний

2000

200

500

-

-

3

1,2

б

б

Малий

Середній

Середній

Темний

1000

750

200

200

300

200

в

в

в

Малий

Середній

Великий

Світлий

Середній

Темний

750

750

600

200

200

200

300

200

200

г

г

г

Середній

Великий

Великий

Світлий

Світлий

Середній

400

400

400

200

200

200

200

200

200

Середньої

точності

Більше 0,5 до 1

IV

а

Малий

Темний

750

200

300

4

1,5

2,4

0,9

б

б

Малий

Середній

Середній

Темний

500

500

200

200

200

200

в

в

в

Малий

Середній

Великий

Світлий

Середній

Темний

400

400

400

200

200

200

200

г

г

г

Середній

Великий

Великий

Світлий

Світлий

Середній

-

-

200

Малої точності

Більше 1,0 до 5

V

а

б

б

в

в

в

г

г

г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

400

-

-

-

-

-

-

-

-

200

-

-

-

-

-

-

-

-

300

200

200

200

200

200

200

200

200

3

1

1,8

0,5

Світильники, призначені для загального освітлення (за умовами їх експлуатації)

Тип світильника

Тип ламп

- Вибухонебезпечних приміщень класів 0, 1, 20, 21, пожежонебезпечних зон класів П – I і П – II

Н4Т4Л

НСП – 23

РСПО2В

ЛБ – 80, ЛБ – 65

Г – 215 – 225 – 200

ДРЛ 80, ДРЛ 125

- Вибухонебезпечних зон, де застосовується електрообладнання (в приміщеннях і зовнішніх установках нафтової, нафтохімічній і ін. галузях промисловості)

РСП1 1В

ГСП1 1В

ЖСП1 1В

ДРЛ 125,

ДРЛ 250

- Промислових і сільськогосподарських приміщень із важкими умовами навколишнього середовища, а також громадських приміщень

ЛСПО 1В

ЛП036

ЛБ – 40,

ЛТБ – 65,

ЛХБ – 40

- Промислових приміщень вибухонебезпечних зон класів 20, 21 і пожежонебезпечних зон класів П –I і П –II

ЖСПО 2В

ЖСПО 6В

ДНАТ 70

ДНАТ 100

- Промислових приміщень із агресивним середовищем

ЖСПО 4В

ГСПО 4В

РСПО 4В

ДНАТ

ДРИ

ДРЛ

- запилених і вологих промислових приміщень

НСП 20,

РСП 20,

ЖСП 20

ДРЛ 400

ДРЛ 700

ДНАТ 250

- Високих виробничих приміщень вибухонебезпечних зон класів 1, 21 і пожежонебезпечних зон класів П –I і П –II

НСП 22

Г – 215 – 225 – 500

- Промислових приміщень із нормальними і важкими умовами праці

РВП – 14В,

ГВП – 14В,

ЖВП – 14В

ДРН 250

Види трудової діяльності, приміщення, робочі місця

Рівні звукового тиску дБ в октавних смугах зі

середнє геометричними частотами, Гц

Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку, дБА

31,5

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Крайні частоти в октавних смугах, Гц

22

45

45

90

90

180

180

360

360

720

720

1440

1440

2880

2880

5760

5760

11520

22 – 11520

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Види трудової діяльності

1.Творча діяльність, конструювання, програмування, викладання і навчання, лікарська діяльність і т. п.

80

71

61

54

49

45

42

40

38

50

2.Адміністративно-управлінська діяль-ність, вимірювальні і аналітичні роботи в лабораторіях, конструкторських приміщеннях

93

79

70

63

58

55

52

50

49

60

3.Робота, яка потребує постійного слухового контролю, робота оператора, диспетчера

96

83

74

68

63

60

57

55

54

65

4.Робота, яка потребує зосередженості, в кабінетах спостереження і дистанційного керування, лабораторіях із шумним обладнанням

103

91

83

77

73

70

68

66

64

75

5.Виконання всіх видів робіт (за виключенням п. п. 1 – 4) у виробничих приміщеннях і на території підприємства

107

95

87

82

78

75

73

71

69

80

Види поля

Допустимі параметри поля

Допустима по-верхнева щільність потоку

енергії Вт/м²

Електрична складова Е, В/м

Магнітна складова Н, А/м

Напруженість електромагнітного поля

60 кГц до 3 мГц

50

5

3 кГц до 30 мГц

20

-

30 кГц до 50 мГц

10

0,3

50 кГц до 300 мГц

5

-

300 кГц до 300 гГц

-

-

10

Електромагнітне поле оптичного діапазону в ультрафіолетовій частині спектру

УФ-С(220-280 мм)

0,001

УФ-В(280-320 мм)

0,01

УФ-А(320-400 мм)

10

в видимій частині спектру:

10

400-760 мм

10

в інфрачервоній частині спектру

0,76-10 мкм

35-70

Напруженість електричного поля відео терміналів

20 кВ/м

Рівні

Кількість іонів в 1 см³ повітря

n⁺

n^–

Мінімально необхідні

400

600

Оптимальні

1500 – 3000

3000 – 5000

Максимально допустимі

50000

50000

Позначення класів виробничих приміщень

Характеристика приміщень за ступенем небезпеки ураження електрострумом

1

2

1.Приміщення без підвищеної небезпеки

Характеризуються відсутністю умов, що створюють підвищену(п.2) або особливу небезпеку(п.3)

2.Приміщення із підвищеною небезпекою

Характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку:

а) вологості (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75 %) або струмопровідного пилу;

б) струмопровідної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної, цегляної і ін.)

в) високої температури (вище +35 °С);

г) можливості одночасного дотику людини до тих, що мають з’єднання із землею металоконструкціям будівель, технологічним апаратам, механізмам і т. п., з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання – із іншою

3.Особливо небезпечні приміщення

Характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку:

а) особливої вологості (відносна вологість повітря близька до 100 %: стеля, стіни, підлога і предмети у приміщенні покриті вологою);

б) хімічно активним або органічним середовищем (руйнуючим ізоляцію і струмопровідні частини електрообладнання);

в) одночасно двох або більше умов підвищеної небезпеки (п. 2).

Території розміщення зовнішніх електроустановок за небезпекою ураження людей електричним струмом прирівнюються до особливо небезпечних приміщень

Категорія приміщення

Характеристика приміщень по вибухопожежній і пожежній небезпеці

1

2

Вибухопожежонебезпечна категорія

А

Приміщення, пов’язані з застосуванням горючих газів, легкозаймистих рідин з температурою спалаху не більше 28 °С, у такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при займанні яких у приміщенні розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху, який перевищує 5 кПа; приміщення, в яких застосовуються речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні перевищує 5 кПа

Вибухопоже-жонебезпечна категорія

Б

Приміщення, в яких знаходяться горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини із температурою спалаху більше 28 °С, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при займанні яких у приміщенні розвивається надлишковий тиск вибуху, що перевищує 5 кПа

Пожежонебезпечна категорія

В

Приміщення, в яких знаходяться пальні і важкозаймисті рідини, тверді горючі і важкозаймисті речовини і матеріали (у тому числі пил і волокна), речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони є в наявності не відносяться до категорій А і Б

Пожежонебезпечна категорія

Г

Приміщення, в яких знаходяться негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум’я; горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізували як паливо

Категорія

Д

Приміщення, в яких знаходяться негорючі речовини і матеріали в холодному стані

Класифікація

Характеристика класифікації пожежонебезпечних зон

Пожежонебезпечна зона класу П-І

Простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина, яка має температуру спалаху більше + 61 °С

Пожежонебезпечна зона класу П-ІІ

Простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна

Пожежонебезпечна зона класу П-ІІа

Простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали

Пожежонебезпечна зона класу П-ІІІ

Простір поза приміщенням, в якому знаходяться горюча рідина, яка має температуру спалахнення понад + 61 °С, або тверді горючі речовини

Класифікація

Вибухонебезпечна зона класу

Характеристика класу вибухонебезпечної зони

Газо-

пароповітряне

сере-довище

Вибухонебезпечна зона класу 0

Простір, у якому вибухонебез­печне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу.

Вибухонебезпечна зона класу 0 згідно з вимогами даного розділу може мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання

Вибухонебезпечна зона класу 1

Простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи (тут і далі нормальна робота – ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів)

Газо-повіт-ряне

середовище

Вибухонебезпечна зона класу 2

Простір, у якому вибухонебез­печне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катас­трофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резерву­арів значної місткості) не повинні розглядатися під час проектування електроустановок

Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газопаропо­вітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості

Пило-повіт-ряне

середовище

Вибухонебезпечна зона класу 20

Простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і(або) простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно це має місце всередині приміщення, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий час

Пило-повіт-ряне

середовище

Вибухонебезпечна зона класу 21

Простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації

Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового запов­нення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пилоповітряної суміші

Пило-повіт-ряне

середовище

Вибухонебезпечна зона класу 22

Простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися не часто й існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші у разі аварії

Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утво­рення.