2. Особливості особистості наркозалежної людини.

Окрім зовнішніх факторів, які здійснюють вплив на процес консультування

необідно знати, ще й особливості характеру і поведінки тих категорій клієнтів, з

якими працюєш.

Існують різноманітні фактори, які підвищують ризик звернення до

наркотиків та інших психотропних речовин. Виділяють 4 групи факторів, які

сприяють розвитку аддиктивної поведінки загалом і наркоманії зокрема.

• Моральна незрілість особистості: негативне ставлення до навчання,

відсутність суспільної активності і соціально значимих установок; вузьке коло і

нестійкість інтересів, відсутність захоплень і духовних запитів; невизначеність у

питаннях професійної орієнтації, відсутність установки на трудову діяльність,

втрата «перспективи життя», небачення шляхів розвитку своєї особистості;

терпимість до пияцтва, наркотиків.

• Порушене соціальне мікросередовище: неповна сім'я; зайнятість батьків;

відсутність братів і сестер; спотворені сімейні відносини, що призводять до

неправильного освоєння соціальних ролей, неправильне виховання; ранній (12-13

років) початок самостійного життя і передчасне звільнення від опіки батьків;

легкий і неконтрольований доступ до грошей і нерозуміння того, як вони

дістаються; алкоголізм чи наркоманія когось з близьких родичів або близьких

людей.

• Індивідуально-біологічні особливості особистості: наявність спадкових

психічних, алкоголізм батьків, важкі соматичні захворювання і нейроінфекції в

ранньому дитинстві; органічні ураження мозку, розумова недорозвиненість,

психологічний інфантилізм.

• Індивідуально-психологічні особливості і нервово-психічні аномалії

особистості: низька стійкість до емоційних навантажень, підвищена тривожність,

Агресивність і нетерпимість імпульсивність, схильність до ризикованої

поведінки, недостатня соціальна адаптація, неврози і психопатії, нездатність до

міжособистісного спілкування

Незважаючи на причини, які призвели людину до вживання наркотиків,

подальші етапи розвитку залежності є спільними для усіх, хто продовжує вживати

наркотики.

Стадії розвитку наркотичної залежності7

1. Синдром зміненої реактивності. Епізодичне вживання наркотику

змінюється регулярним, циклічним або систематичним, оскільки організм звикає

до наркотику, вбудовує його в свої обмінні процеси. Звикання організму до

наркотику супроводжується зростаючою переносимістю все більших і більших

доз. Так, толерантність до опіатів може зростати до 100-300 початкових доз.

Зникнення захисних реакцій при передозуванні. Здоровий організм захищає себе

від інтоксикації - блювотним рефлексом (при алкогольному ексцесі), сверблячкою

(при отруєнні опієм), гикавкою, підвищенням потовиділення, слюновиділенням,

почуттям нудоти і т.п. Звикаючи поступово до інтоксикації, організм перестає

себе захищати. Підвищення дози не дає очікуваного результату.

II. Синдром психічної залежності. Полягає в тому, що людина, яка звикла

вживати ту чи іншу психоактивну речовину (тим більше наркотик), втрачає

здатність відчувати задоволення від життя і навіть просто відчувати

психологічний комфорт, якщо дія наркотика припиняється. Синдром психічної

залежності включає: нав'язливий потяг до наркотику, здатність досягати стану

психічного комфорту лише в стані наркотичної інтоксикації. Нав’язливий потяг є

основною причиною безуспішного лікування наркоманії і причиною рецидивів.

Ш. Синдром фізичної залежності. Прагнення до наркотизації витісняє всі

інші вітальні потяги людини. Людина здатна досягати стану фізичного комфорту

тільки в стані наркотичної інтоксикації. При припиненні дії наркотика виникає

абстинентний синдром («ломка»).

На пізніх етапах розвитку наркоманії індивідуальні відмінності між

особистостями наркоманів стираються і вони всі стають однаковими. Різні

наркомани схожі як в плані зовнішнього вигляду, так і в способі вираження

думок, у ставленні до життя.

Особливості поведінки наркозалежної людини:

• Орієнтація на пошук, виготовлення й вживання наркотику

• Симптом «заперечення»

• Об’єднання у субкультурні групи

• Імпульсивність і нестійкість поведінки

• Саморуйнівна або ризикована поведінка

• Схильність до маніпулювання, брехливість, егоїзм

• Відчуження від дійсності

3. Консультування як метод соціальної роботи із споживачами

наркотиків

Завдання соціального консультування з особами, які вживають наркотичні

засоби:

• попередження спроб вживання наркотиків

• заохочення і мотивування клієнтів до відмови від вживання

• заохочення і мотивування клієнтів до зниження вживання наркотиків та

ризиків, пов’язаних з їх вживанням

• надання підтримки і допомоги у подоланні залежності

• супровід процесу лікування та реабілітації

Організації, які надають послуги консультування:

1. Заклади системи ОЗ8

- наркологічні заклади

- центри детоксикації

- програми замісної терапії

- центри ресоціалізації наркозалежних

2. Мережа закладів ЦСССДМ

- служби соціально-профілактичної роботи

- мобільні та стаціонарні консультативні пункти “Довіра”

- телефони “Довіри”

- групи само- та взаємодопомоги

- центри соціально-психологічної допомоги

- школи для співзалежних

3. Громадські, приватні благодійні, релігійні організації

- програми соціально-психологічної допомоги

- центри соціальної реабілітації

- терапевтичні спільноти

- групи само- та взаємодопомоги

- консультативні центри

Ефективність вирішення проблеми наркоманії залежить не лише від того,

скільки людей зможуть скористатися послугами закладів по роботі з

наркозалежними, але й від якості допомоги. Тому існують певні принципи, яких

необхідно дотримуватись у консультуванні наркозалежних для підвищення якості

послуг, що надаються.

Принципи консультування наркозалежних:

• ненав’язливість і добровільність (клієнт почуватиметься більш вільно і

відкрито, кращі можливості для встановлення довірливих відносин, послуга більш

дружня до користувача, цільова група поширює позитивні відгуки про послугу,

якщо клієнт не готовий змінити поведінку зараз, існує більша ймовірність, що він

звернеться пізніше)

• конфіденційність та анонімність (будь-яка інформація, яку повідомляє

наркозалежний не може бути передана його родичам, знайомим, державні чи

приватні структури. Конфіденційна інформація може бути використана лише у

професійних цілях за згодою клієнта. Відповідно до законодавства України, під

принцип конфіденційності не підпадає інформація, що стосується участі клієнта у

виготовленні, розповсюджені, продажі наркотиків та залуження до наркоманії

неповнолітніх). Про це необхідно попередити клієнта на початку бесіди.

• позитивного підходу (безумовна повага до клієнта, відсутність критики та

осуду, щирість, відсутність установки на перевиховання клієнта, установка на

прийняття і розуміння клієнта) необхідність відмічати позитивні риси клієнта,

позитивні зрушення у роботі)

• безпеки (безпека є важливою як для клієнта (його інформація), так і для

консультанта (особиста власність чи власність закладу, фізичний простір)

• пов’язаність з іншими видами допомоги. (консультування передбачає не

лише надання інформації про вплив наркотиків, наслідки їх вживання,

мотивування від відмови чи формування вмінь безпечного вживання наркотиків,

але й конкретні дії по вирішенню проблеми. Часто наркозалежні мають потребу у

вирішенні таких супутніх проблем як відсутність даху над головою, роботи, 9

проблеми із здоров’ям (особливо Віл), проблеми із законом. Тому важливим

компонентом консультування є надати доступ до інших послуг

Правила консультування наркозалежних:

• не акцентувати увагу на своїй спеціальності

• не починати/продовжувати розмову, якщо людина знаходиться у стані

ейфорії, «ломки», або ж проявляє занепокоєння

• надавати допомогу без вимоги відмови від наркотиків, проявляти

толерантність

• найважливішу інформацію повторювати на початку та в кінці бесіди

• не задавати запитання через просту цікавість

• не переходити на зрозумілий для СІН сленг

• не жаліти та не піддаватися на провокації

• чітко визначити потреби СІН в даній ситуації та можливості консультанта

їх задовільнити

• направляти СІН в ті заклади, де консультації спеціалістів безкоштовні

• акцентувати увагу на ризику інфікування ВІЛ та правилах безпечного

виготовлення наркотику