- •1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •3. Еволюція форм грошей. Причини та значення демонетизації золота.
- •4. Поняття неповноцінних грошей та характеристика їх різновидів - паперових і кредитних грошей. .Переваги кредитних грошей перед паперовими.
- •5. Різновиди сучасних кредитних грошей. Характеристика банкноти, "класична" і сучасна банкнота. Депозитні та квазігроші.
- •6.Функції (зошит)Якісні властивості грошей.
- •7.Роль грошей у розвитку економіки: кількісний та якісний аспекти.
- •15. Грошова маса : сутність, склад та фактори зміни обсягу і структури.
- •17Швидкість обігу грошей, її сутність, порядок визначення, фактори впливу та роль в макроекономічній стабілізації.
- •21Сутність, особливості функціонування та інструменти грошового ринку.
- •22. Інституційна модель грошового ринку.
- •23Структура грошового ринку за окремими критеріями. Характеристика та взаємозв'язок окремих сегментів ринку.
- •29. Сутність, призначення та основні елементи грошової системи.
- •30 Характеристика основних видів грошових систем та їх еволюція.
- •32..Державне регулювання грошового обороту як складова економічної п-ки, його задачі, методи та наслідки.
- •33. Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання грошового обороту. Дискусії щодо переваг та недоліків кожної з них.
- •34. Суть, цілі та інструменти гр.-кредитної п-ки.
- •37 Причини інфляції. Монетаристський та кейнсіанський підходи щодо визначення причин інфляції.
- •38. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •39. Особливості інфляції в Україні.
- •40 Державне регулюваня інфляції: основні напрямки та інструменти.
- •41. Сутність, цілі та види грошових реформ.
- •42. Особливості проведення грошової реформи в Україні.
- •43.Поняття валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти, її суть, види, значення, передумови.
- •44. Валютний ринок: суть та структура, чинники, що визначають кон'юнктуру валют. Ринку.
- •45. Функції та операції валютного ринку.
- •46. Валютний курс: сутність, роль та фактори, що визначають його динаміку та рівень.
- •47. Ек. Основи, режими та методи регулювання валютних курсів. Режим валютного курсу в Україні.
- •71. Сутність позичкового проценту, його функції та чинники, що впливають на рівень проценту.
- •62. Роль кредиту в розвитку економіки.
- •63. Розвиток кредитних відносин в Україні в перехідний період до ринкових відносин.
- •64. Сутність, призначення та види фін. Посередництва.
- •65. Поняття банку, місце банків на грошовому ринку.
- •66. Функції та роль банків.
- •67. Сутність, принципи побудови та функції банківської системи.
- •68. Особливості розвитку та побудови банк. Системи в Україні.
- •69. Небанківські фін.-кредитні установи, їх види, та особливості функціонування в Україні.
- •60. Центральні банки: сутність, призначення, правовий статус, організаційна структура.
- •71. Діяльність центрального банку як банку банків.
- •72,73. Походження та розвиток центр. Банків. Створення Європейської системи центр. Банків.
- •74. Становлення та основні напрями діяльності Нац. Банку Укр.
- •78. Пасивні операції комерційних банків.
- •79. Активні операції комерційних банків.
- •80. Банківські послуги.
37 Причини інфляції. Монетаристський та кейнсіанський підходи щодо визначення причин інфляції.
Дослідники причин інфл. визнають можливість їх формування на боці грошей (монетарні причини) і на боці товарів (витратні причини). У найбільш загальному вигляді причини інфляції можна вивести з формули відомого "Рівняння І. Фішера" M*V=Q*P. Тобто зростання цін може бути викликаним зростанням маси грошей (М), швидкості обігу грошей (V), скороченням фізичного обсягу в-ва (Q). Найбільш результативним чинником вплитву на динаміку рівня цін є зміна маси грошей в обороті. Вирішальним чинником інфляції є нарощування S грошей.
Це покладено в основу гр. теорії інфляції, якої дотримується монетаристська школа. Монетаристи вважають, що збільшення S грошей визначається гр.-кр. п-кою д-ви. Монетарна п-ка може стати інфляційною у випадку спрямування її на монетизацію бюджетного дефіциту за рахунок емісії грошей.
Кейнсіанці погоджуються, що інфляція розвивається лише при тривалому зростання S грошей, можливому за ліберальної гр.-кред п-ки. Вони не заперечують, що дія затратних чинників інфляції може привести до безперервного і швидкого зростання цін лише за умови швидкого і тривалого зростання S грошей. Відмінність в тому, що ліберальну гр.-кред п-ку вони вважають передумовою інфляції, а першопричиною - чинники, пов’язані зі збуренням витрат і пропозицій.
38. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
Ек. наслідки проявляються через вплив інфл. розвиток в-ва, торгівлю, кредитну і гр. системи, д-вні фінанси, валютну с-му і на платіжний баланс к-ни. Негативними наслідками є: 1)можливий занепад і застій в-ва в результаті перекидання грошей в галузі зі швидким зростанням цін, 2)скорочення к-ловкладень і затухання нaково-технічного прогресу, 3)звуження ринку збуту як результат скорочення платоспроможного D; 4)порушуються кредитні відносини та гр. обіг.
Інфляція може спричинювати нові інфляційні чинники і посилює руйнівний вплив на грошовий обіг. Натуралізація обміну прискорює інфляційне знецінення грошей, оскільки звужується матеріальна основа їх обігу, а також спричинює розрив традиційних господарських зв’язків, уповільнює товарооборот, викликає додаткові витрати обігу. Виникає "голод" на грошові знаки, зростає потреба в великих купюрах, падає курс національної валюти відносні валют країн, де інфляція відсутня або розвивається нижчими темпами.
У соціальній сфері інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх. Зростання товарних цін як прояв інфляції безпосередньо сприяє збільшенню прибутків підприємців і зменшує реальні доходи робітників, службовців та інших верств населення, які змушують купувати товари за зростаючими цінами. Але підприємці не тільки продають, а й купують товар за зростаючими цінами, а працівники не тільки купують товари, а й продають свою робочу силу, ціна на яку теж в період інфляції зростає. Тобто, усе залежить від здатності того чи іншого ек суб’єкта чи їх групи захистити свої доходи, домогтися їх адекватного зростання, що визначається монопольним становищем їх на ринку товарів або праці, політичною організованістю та силою профспілок тощо.
Негативним соціальним наслідком є також загальна невпевненість підприємців і всіх працівників у перспективі свого ек. становища, загострення соціальних суперечностей, посилення групового егоїзму.