3.1. Методики та організація дослідження

У теоретичній частині роботи ми розглядали особливості розвитку в старшому дошкільному віці таких психічних структур та процесів, які визначають поняття інтелелтуального розвитку, а саме - сприйняття, увага, пам'ять та мовлення.

Головним завданням нашого експерименту була спроба виявити взаємозв'язок між складовими інтелектуальної готовності до шкільного навчання.

Експериментальна частина дослідження була організована на базі ДНЗ №12 смт. Тересва, Тячівського району Закарпатської області. Віковий склад випробовуваних 5-6 років. Загальна кількість 15 дітей. Для визначення взаємозв'язоку між складовими інтелектуальної готовності до шкільного навчання: відчуття, сприйняття, пам'яті, уваги, мислення і мовних здібностей, що знаходяться в тісному взаємозв'язку свого розвитку, ми використовували наступні методики:

• методика на виявлення здібності до диференційованого сприйняття "Знайди квадрат".

• методика для оцінки стійкості уваги "Переплетені лінії".

• методика для оцінки зорової короткочасної пам'яті "Картинки".

• серія завдань для дослідження зв'язної мови з "Тестової методики діагностики усної мови Т. А.Фотековой".

Форма проведення експерименту – групова.

Етапи дослідження:

1. Дослідження здатністі до диференційованого сприйняття.

2. Дослідження стійкісті уваги.

3. Дослідження зорової короткочасної пам'яті.

4. Дослідження зв'язної мови.

5. Якісний аналіз отриманих результатів.

Етап 1. Дослідження здібності до диференційованого сприйняття

Для цього дослідження ми використовували методику "Знайди квадрат".

Мета: дослідження здібності до диференційованого сприйняття.

Завдання: виявлення здібності до диференційованого сприйняття.

Результати дослідження :

Проведене нами дослідження показало, що в групі досліджуваних з 15 чоловік високий рівень наявності здібності до диференційованого сприйняття мають 11 чоловік (73%), середній рівень мають 4 людини (27%).

Етап 2. Дослідження стійкості уваги

Для цього дослідження ми використовували методику "Переплетені лінії". Методика проводилася по двох групах досліджуваних.

Мета: дослідження стійкості уваги.

Завдання: виявлення рівня стійкості уваги.

Результати дослідження :

Проведене нами дослідження показало, що в групі досліджуваних з 15 чоловік високий рівень стійкості уваги мають 9 чоловік (60%), середній рівень мають 6 чоловік (40%).

Етап 3. Дослідження зорової короткочасної пам'яті

Для цього дослідження ми використовували методику "Картинки".

Мета: дослідження зорової короткочасної пам'яті.

Завдання: виявлення рівня зорової короткочасної пам'яті.

Результати дослідження :

Проведене нами дослідження показало, що з 15 чоловік високий рівень зорової короткочасної пам'яті мають 3 людини (20%), середній рівень мають 12 чоловік (80%).

Етап 4. Дослідження рівня сформованості зв'язної мови.

у дітей старшого дошкільного віку.

Для цього дослідження ми використовували серію завдань із зв'язної мови "Тестової методики діагностики усної мови Т. А.Фотековой".

Мета: виявити особливості зв'язної мови у дітей старшого дошкільного віку.

Завдання:

1. Вивчити зв'язну мову дітей шостого року життя.

2. Визначити рівень успішності виконання завдань методики по діагностиці зв'язної мови дітей.

Ця методика призначена для виявлення особливостей мовного розвитку дітей. Для оцінки виконання завдань використовується бально-рівнева система.

Дослідження зв'язної мови складалося з двох завдань.

Завдання 1: Складання розповіді по серії сюжетних картинок "Їжачок" (три картинки).

Дітям пропонувалася наступна інструкція: подивися на ці картинки, постарайся розкласти їх по порядку і склади розповідь.

Оцінка вироблялася за декількома критеріями.

Критерій смислової цілісності : 5 балів - розповідь відповідає ситуації, має усі смислові ланки, розташовані в правильній послідовності; 2,5 балу - допущено незначне спотворення ситуації, неправильне відтворення причинно-наслідкових зв'язків або відсутність сполучних ланок; 1 бал - випадання смислових ланок, істотне спотворення сенсу, або розповідь не завершена; 0 балів - відсутній опис ситуації.

Критерій лексико-граматичного оформлення висловлювання : 5 балів - розповідь оформлена граматично правильно з адекватним використанням лексичних засобів; 2,5 балу - розповідь складена без аграмматизмов, але спостерігаються стереотипність граматичного оформлення, одиничні випадки пошуку слів або неточне слововживання; 1 бал - зустрічаються аграмматизмы, далекі словесні заміни, неадекватне використання лексичних засобів; 0 балів - розповідь не оформлена.

Критерій самостійності виконання завдання : 5 балів - самостійно розкладені картинки і складена розповідь; 2,5 балу - картинки розкладені із стимулюючою допомогою, розповідь складена самостійно; 1 бал - розкладання картинок і складання розповіді з навідних питань; 0 балів - невиконання завдання навіть за наявності допомоги.

Завдання 2: Переказ прослуханого тексту.

Дітям пропонувалася наступна інструкція: Зараз я прочитаю тобі невелику розповідь, слухай його уважно, запам'ятовуй і приготуйся переказувати.

Ми використовували коротку розповідь "Собака Пушок".

Оцінка вироблялася за тими ж критеріями, що і для розповіді по серії картинок: критерій смислової цілісності , критерій лексико-граматического оформлення , критерій самостійності виконання.

У кожному з двох завдань підсумовувалися бали за усіма трьома критеріями. Для отримання загальної оцінки за усю серію бали за розповідь і переказ складалися і представлялися в процентному вираженні.