2. Основні органи і інституції єс

1. У чому полягає зміст інституційної побудови організації діяльності єс?

Європейський Союз – це не держава й не міжнародна організація, що має на меті замінити існуючі держави, але це об’єднання країн які мають спільні цілі. Європейський Союз побудований за інституційною системою, яка є винятковою в світі.

«Інституційний трикутник» виробляє політику та закони (директиви, законодавчі акти та рішення), чинні на всій території ЄС. Саме Комісія пропонує нові законопроекти ЄС, але Парламент і Рада затверджують їх. Європейський Суд слідкує за втіленням європейського законодавст­ва, а Суд Аудиторів (чи Рахункова Палата) перевіряє фінансування діяльності Союзу.

У сукупності перелічені інститути та інші органи, на підставі яких дане угруповання здійснює свою компетенцію, сформували механізм Європейського Союзу. Структуру організаційного механізму ЄС слід позначити як дворівневу. Перший (базовий) рівень складає інституційний механізм, до другого (інші органи) характерно різноманіття організаційно-правових форм і загальних умов діяльності. З 1993 року саме інститути Європейських Співтовариств визнані керівними органами Євросоюзу у цілому.

2. Перерахуйте органи, за допомогою яких єс виконує свої обов’язки?

Існує три головні законотворчі інституції ЄС:

- Європейський Парламент (European Parliament), який представляє громадян ЄС і безпосередньо ними вибирається;

- Рада Європейського Союзу (Council of the European Union), яка представляє країни-члени ЄС;

- Європейська Комісія (European Commission), яка представляє інтереси Союзу в цілому.

Роботу головних законотворчих інститутів доповнюють ще дві інституції – Суд Європейського Союзу (European Court of Justice) та Суд Аудиторів (European Court of Auditors), а також іншими органами ЄС.

П'ять інших органів ЄС, які доповнюють систему:

• Комітет з економічних і соціальних питань представляє громадян­ське суспільство і обидві сторони виробництва;

• Комітет регіонів представляє регіональні та місцеві органи влади;

• Європейський Центральний Банк відповідає за європейську моне­тарну політику;

• Європейський Інвестиційний Банк фінансує проекти ЄС;

• Європейський Омбудсмен захищає громадян і організації ЄС від порушень в адмініструванні.

Крім цих органів було засновано ще 19 спеціалізованих агенцій, які займаються, зокрема, технічними, науковими та питаннями управління.

Кожен орган діє відповідно до своїх повноважень, закріплених за ним договором. Надзвичайно важливим інститутом у системі інститутів Європейського Союзу є Європейська Рада (European Council), хоча вона й не має статусу органу співтовариства.

3. Розкрийте повноваження європарламенту та загальні сфери його діяльності.

Європейський парламент здійснює дорадчі та контрольні повноваження. Він порушує питання про вотум недовіри у зв'язку з діяльністю Європейської комісії. Він має бюджетні повноваження, повноваження на надання згоди в разі укладання угод про вступ до Європейського Союзу чи про асоційоване членство, повноваження в законодавчій сфері (ухвалення правових актів у сфері внутрішньої політики та права неможливе без консультацій з парламентом), повноваження на отримання інформації, на затвердження складу нової Європейської комісії і на призначення президента комісії, а також право вибору незалежного омбудсмена.

Повноваження Європейського парламенту в сфері контролю, законодавчої діяльності, призначення на ключові посади постійно розширювались у ході внесення змін до договору (під час ухвалення Єдиного європейського акта, Маастрихтського та Амстердамського договорів та інших правових документів поза чинним договорами, зокрема угоди про співробітництво між інститутами парламенту, Ради та Єврокомісії).

Виділяють чотири класичні та типові сфери діяльності Європейського парламенту:

1) політична, що складається з трьох основних складових: політичної законодавчої ініціативи, права на співучасть у законотворчій діяльності та контролю за здійсненням виконавчих повноважень структурними підрозділами Ради і Єврокомісії;

2) обрання та формування керівних органів ЄС. Ця сфера діяльності забезпечує реалізацію парламентських повноважень при призначенні на керівні посади. На першому етапі формування Єврокомісії її президент та весь корпус комісарів мають пройти процедуру затвердження в парламенті. Також передбачено право Європейського парламенту на обрання омбудсмена. Проте призначення членів правління Європейського центрального банку та Європейської рахункової палати здійснюється лише шляхом консультацій з парламентом;

3) системотворча. У межах цієї сфери здійснюється не лише перегляд договорів, а й зміна процедур ухвалення рішень та перерозподіл сфер компетенції між Європейським Союзом і країнами-членами;

4) забезпечення зворотного зв'язку. Йдеться про зв'язки між депутатами Європейського парламенту та їх виборцями, а також про зв'язки між Європейським парламентом і парламентами країн-членів Європейського Союзу, асоційованими членами співтовариства та третіми країнами.