
Міністерство освіти і науки України
Херсонський політехнічний коледж
Одеського національного політехнічного університету
Самостійна робота № 13
Херсон – 2011
Тема: КУЛЬТУРА ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ
У цій самостійній необхідно розкрити питання:
Гуманізм як ідеологія Відродження
Розвиток науки і техніки
Італійське мистецтво
Проторенесанс
Раннє Відродження
Високий Ренесанс
Література
Театр
Відповісти на запитання:
1. Що означає термін «Відродження»? Дайте характеристику основних етапів Відродження.
2. У чому виявляється зв’язок між античністю та культурою Відродження?
3. У чому полягають особливості та відмінності середньовічного та ренесансного світосприйняття?
4. У чому полягає значення епохи Відродження для розвитку сучасного західноєвропейського суспільства?
5. З іменами яких художників пов’язаний розквіт мистецтва в Італії? Що було характерним для їхньої творчості?
6. Що ви можете сказати про таке явище, як титанізм?
7. Які характерні риси ренесансного світосприйняття? Яке місце в ньому належить людині та суспільству?
8. Що означають такі поняття та терміни: секуляризація, гуманізм, титанізм, інквізиція, автодафе, абсолютизм, мануфактура, ренесанс, індекс, «Молот відьом», антропоцентризм, універсальність, пантеїзм?
9. Яке значення мали винаходи епохи Відродження для подальшого розвитку людства?
Творче завдання:
1. Заповнити таблицю (Див. с. 11).
Теми рефератів
1. Гуманізм як ідеологія Відродження.
2. Роль античної спадщини в культурі Відродження.
3. Цілісний образ людини в мистецтві Ренесансу.
4. Праця Н. Макіавеллі «Государ».
5. Винаходи епохи Відродження, їх політичне та світове значення.
6. Феномен інквізиції в ренесансній культурі.
7. Титанізм та його світоглядне значення.
Рекомендована література
Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса. — М., 1990.
Історія світової та української культури / За ред. В. Греченко. — К., 2000.
Рабле Ф. Гаргантюа и Пантагрюэль. — М., 1992.
Лосєв І. В. Історія і теорія світової культури. — К., 1995.
Культура епохи відродження
1. Гуманізм як ідеологія Відродження
Епоха Відродження – період в історії культури Західної Європи, який почався в Італії в кінці XIII ст., зайняв у більшості європейських країн XIV-XVI ст., а в Іспанії та Англіїтривав до початку XVII ст. Термін «Відродження» першим почав вживати Джорджо Вазарі – італійський художник XVI ст., він хотів підкреслити цією назвою особливий інтерес свого часу до античності, відновлення її традицій.
За своїм характером епоха Відродження (або Ренесанс) є перехідною. З нею пов'язаний важливий перелом в культурному розвитку: кінець панування середньовічної культури і початок формування культури Нового часу.
Нова епоха принесла новий світогляд. Ідейний зміст культури Відродження, що відобразився в наукових, літературних, художніх, філософських творах, склав гуманістичне світобачення. Гуманізм такої своєрідної культурної епохи, як Відродження, мав цілий ряд особливостей:
світський характер. Систему нових поглядів визначають як антропоцентризм («антропос» грецькою – людина). Людина, а не божество стоїть в центрі світогляду гуманістів. Ідеал гуманістичної культури – всебічно розвинена людська особистість, здатна насолоджуватися природою, любов'ю, мистецтвом, досягненнями людської думки, спілкуванням з друзями.
індивідуалізм. Не походження людини, а її розум і талант, заповзятливість повинні забезпечити їй успіх, багатство, могутність.
в науці замість умоглядності, далеких від дійсності логічних побудов виникає дослідне природознавство і, як результат цього, здійснюється величезний крок уперед у пізнанні навколишнього світу і самої людини, виникає спеціалізація у науці;
об'єктом вивчення стає і саме людське суспільство, починаються пошуки шляхів його справедливого устрою;
утворюються сучасні національні європейські літератури і професіональний театр;
унікальним є історичний феномен ренесансного мистецтва, яке дало людству найвеличніші твори.