
Міністерство освіти і науки України
Херсонський політехнічний коледж
Одеського національного політехнічного університету
Самостійна робота № 12
Херсон – 2011
Тема: КУЛЬТУРА ЦИВІЛІЗАЦІЙ АМЕРИКИ
У цій самостійній необхідно розкрити питання:
Періодизація історії культури доколумбової Америки
Релігійні уявлення
Наукові знання
Писемність і література
Освіта
Архітектура та образотворче мистецтво
Теми рефератів
Культура майя
Культура ацтеків
Мистецтво доколумбової Америки
Рекомендована література
Історія світової культури / За ред. проф. Л.Т. Левчук. – К., 1994.
Вечірко Р. Українська та зарубіжна культура. – К., 2003. – 367 с..
Левчук Л. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1997. – 449 с.
Бичко А. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури. – К, 1992.
Історія світової та української культури: Підручник для вищ. закл. освіти / В. Гречанко та ін. – К.: Літера ЛТД, 2002.— 464 с.
Культурологія. Навчальний посібник / За ред. Т. Гриценко. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 392 с.
Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / За ред. М. Заковича. – К., 2007. – 567 с.
Кордон М. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. – К., 2010. – 584 с.
Культурологія: теорія та історія культури: Навч. посіб. / Заред. І. Тюрменко, О. Горбула. – К., 2004.
Лобас В. Українська і зарубіжна культура. – К., 2000.
Полікарпов В. Лекції з історії світової культури: Навч. посіб. – К., 2002.
Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К., 1996.
Культура цивілізацій америки
Культура доколумбової Америки сформувалася в умовах, коли народи доколумбової Америки перебували в географічній ізоляції протягом декількох тисячоліть. Внаслідок цього, хоч культура і розвивалася за загальними законами, але для неї було характерне відставання у часі від основних світових цивілізацій, повільніший розвиток. Європейськаколонізація фактично зруйнувала й знищила індіанські цивілізації і привела до їх забуття, що викликало необхідність заново їх відкривати.
Походження предків латиноамериканців надалі залишається загадкою. В основному сучасні дослідники вважають, щоАмерика не належала до центрів антропогенезу, а її первинне населення проникло сюди ще в кінці палеоліту з Північно-Східної Азії 30-25 тисяч років тому внаслідок декількох хвиль переселення. Предки американських індіанців заселили величезні простори і розпалися на велику кількість мовних сімей та ізольованих груп. У науці багато суперечок викликає питання про можливі зв'язки Америки з іншими частинами світу в доколумбовий період.
Причинами переселення до Америки могли бути зміни клімату, виснаження місцевих життєвих ресурсів, зростання чисельності населення у сприятливі кліматичні періоди.
Періодизація історії культури доколумбової Америки
Палеоіндіанський період (XXV–VIII тисячоліття до н. е.). характеризується розвитком кам'яних знарядь праці віднуклеусів, скребачок, гостроконечників з односторонньою обробкою до оброблених з обох боків кременевих клинків з довершеною і ретельною віджимною ретушшю, які мають поздовжні вузькі жолобки вздовж обох поверхонь. Люди об'єднані в невеликі кочові групи з нестаціонарними (сезонними) стоянками. Займалися збиранням, полюванням спочатку на дрібних, а потім і великих тварин.
З VIII до середини II тисячоліття до н. е. – архаїчний період. Основу господарства, як і раніше, складали полювання і збирання, проте знаряддя праці удосконалювалися: використовувалося шліфування каменю, з'явилися ступи і зернотерки. Зародилося землеробство, хоча основна частина рослин залишалася у дикому стані. Була винайдена тканина, яка виготовлялася з бавовни. Небіжчиків піддавали кремації або муміфікували. З'явився оригінальний спосіб приготування гарячих страв: варити їжу укошиках, виготовлених з дерева, кори і шкір. Такий посуд заповнювався водою, в яку дерев'яними щипцями опускали заздалегідь розжарені на вогні камені.
Період між II тисячоліттям до н. е. і I ст. н. е. – формативний (протокласичний) Він характеризується остаточним переходом до осідлого способу життя, що зумовлено появою інтенсивних форм землеробства. Споруджувалися зрошувальні канали, дамби, греблі. Осідле життя привело до винайдення і розвитку кераміки, а також до формування мистецтва скульптури, появи перших пірамід. Швидко розвивалися різні ремесла, почався активний процес класового розшарування, формування основ наукових знань. Внаслідок важливих господарських і культурних змін стала можливою масова колонізація нових земель, утворилися великі центри суспільного життя.
Подальший, так званий класичний період (I–IX ст. н. е.) характеризувався появою і розвитком ранньокласових держав. Матеріальну основу суспільств складало інтенсивне підсічно-вогневе і поливне землеробство, вирощувалися різні сорти кукурудзи, кабаків, гарбузи, томати, бавовник, тютюн тощо. У ранньокласових державах нещадно експлуатувалася основна маса населення – землероби-общинники, держави вели нескінченні війни з метою захоплення здобичі і рабів. Крім світської знатінадзвичайною могутністю відзначалися жерці. Основною політико-адміністративною одиницею були міста-держави або об'єднання міст-держав, серед яких виділялися Теотіуакан, Шочікалько, Тахін, Тікаль, Паленке, Копан та інші. Етнічний склад цих утворень практично невідомий. Значного поширення набрала деспотична форма правління і тісно пов'язане з нею обожнювання царя та царської влади. Розвивалося ремісниче виробництво. Індіанцям цього періоду були відомі золото, срібло, мідь, які піддавались складній техніці обробки для виготовлення прикрас і знарядь праці. Великого значення набули наукові знання. Мистецтво стало знаряддям соціальної боротьби.
У післякласичний період (X – початок XVI ст.) переважна більшість величезних міст-держав припинили своє існування, формувалися нові політичні і культурні центри. Утворилися царство ацтеків з центром в місті Теночтітлан (сучасне місто Мехіко), рабовласницька деспотична держава інків Тауантінсуйу, майя-тольтекська держава зі столицею Чічен-Іца, а потім Майяпан як найбільші державні утворення. Міжусобні війни привели до утворення ряду дрібних міст-держав, що ворогували між собою. Стали виразно проявлятися ознаки процесу деградації культури, який був посилений хвилею повстань та епідемій.
Період колоніальної експансії. У кінці XV – на початку XVI століть територія Латинської Америки стає об'єктом колоніальної експансії ряду європейських держав внаслідоквеликих географічних відкриттів. Колоніальні захоплення супроводжувалися пограбуванням, поневоленням і винищуванням корінного населення, знищенням його культурних цінностей. Намагаючись зміцнити своє панування на захоплених землях, колонізатори посилено насаджували свої релігії (головним чином католицизм) і мови. Так званий період конкісти продовжився до кінця XVIII – першої чверті XIX сторіччя, коли в ході визвольної боротьби виникли національні латиноамериканські держави.
На початку XIX столітті в Європі під впливом звітів, мемуарів і щоденників відомих мореплавців та дослідників зародилася індіаністика як комплекс наук, які вивчають історію, літературу, мови, фольклор, мистецтво, етнічні особливості, соціально-економічні проблеми індіанців Америки доколумбового періоду і сучасності.