- •1.1 Виникнення політології та етапи її формування
- •1.2 . Сучасний розвиток політології у світі та в Україні
- •1.3 Основні категорії політології, її об’єкт та предмет дослідження
- •1.4 Політологія та її зв’язок з іншими суспільними науками
- •2.1. Влада як суспільний феномен.
- •2.2. Наукові концепції політичної влади.
- •2.3 Джерела та ресурси політичної влади. Методи її реалізації
- •2.4 Типологія політичної влади
- •2.5. Політична влада в Україні, її особливості та риси
- •3.1 Поняття політичної діяльності, її суть та зміст
- •3.2Типологія політичної діяльності
- •3.3. Функції політичної діяльності
- •3.4 (1). Поняття політичних відносин, їх форми та типологія
- •4.1.Поняття політичної системи та її струкура
- •4.2 Концепції політичної системи Істона, Алмонда, Дойча
- •4.3 Типологія політичних систем
- •4.4 Політична система сучасної України
- •5.1 Поняття політичного режиму, типологія політичних режимів
- •5.2(1)Характерні риси та ознаки тоталітарного, авторитарного та демократичного політичного режиму
- •6.1 Поняття держави та її наукові концепції
- •6.2. Роль держави в політ. Організації суспільства
- •6.3 Правова та соціальна держава
- •6.4 Держава і громадянське суспільство, їх взаємодія
- •6.5(1) Форми державного правління та державного устрою
- •6.6. Актуальні проблеми розбудови сучасної української держави
- •7.1. Поняття політичної партії
- •7.2 Сучасні концепції політичних партій
- •7.3. Історія виникнення політичних партій.
- •7.4.Типологія політичних партій
- •7.5.Політичні партії в сучасній Україні
- •7.6.Партійні системи та їх типологія
- •7.7. Виборчі системи та їх типи
- •8.1. Поняття політичної еліти.
- •8.2. Сучасні концепції політичної еліти.
- •8.3. Типологія політичних еліт.
- •8.4. Поняття політичного лідерства та його типологія.
- •8.5. Політична еліта та політичне лідерство в сучасній Україні.
- •9.1 (1) Поняття демократії та її сучасні концепції
- •9.2.Критерії та принципи демократичної організації суспільства
- •9.3.Виборчі системи та парламентаризм.
- •9.4. Проблеми становлення та розвитку демократії в Україні
- •10.1(1) Поняття, генезис та основні ознаки громадянського суспільства
- •10.2 Передумови виникнення та структура громадянського суспільства
- •10.3 Типи взаємодії громадянського суспільства та держави
- •10.4 Проблеми встановлення громадянського суспільства в Україні
- •11.1Лібералізм як політико-ідеологічна доктрина.
- •11.2.Історія виникнення та розвитку:неолібералізм,соціальний лібералізм.
- •11.3.Політико-економічні принципи сучасного лібералізму.
- •11.4.Ліберальна ідеологія в Україні та її представники.
- •11.5 Консерватизм як політико-ідеологічна доктрина. Основоположники ідеології консерватизму. Сучасний консерватизм
- •11.6.Консерватизм в Україні, та його представники.
- •11.7.Комуністична та соціал-демократична ідеологія: програмні засади,теорія та практика.
- •11.8 Комуністична та соціал-демократична ідеологія в Україні
- •12.1 Поняття політичної культурита її концепції
- •12.2.Структура політичної культури та її складові елементи.
- •12.3(1) Типологія політичної культури.
- •12.4(1) Політична культура України: минуле та сучасність.
- •13.1Поняття нації та її наукові концепції.
- •13.2.Національні відносини у політичному житті суспільства
- •13.3.Ідеологія націоналізму та її представники в Україні.
- •13.4. Проблеми становлення та розвитку української нації
- •14.1.Поняття міжнародних відносин та їх наукові концепції.
- •14.2. Суб’єкти міжнародних відносин та їх типологія
- •14.3. Закономірності розвитку міжнародних відносин на сучасному етапі
- •14.4 (1) Україна як суб’єкт міжнародних відносин.
- •15.1 Політична думка Стародавнього світу
- •15.2. Політичні ідеї епохи Середньовіччя
- •15.3(1) Розвиток політичних вчень Нового часу
- •16.1.Політична думка Київської Русі
- •16.2(1).Політичні вчення періоду Гетьманської держави
- •16.3(1).Політична думка Нового часу
3.3. Функції політичної діяльності
Функції суб’єктів політичної діяльності за Колодієм:
І – безпосередні суб’єкти політики (політичні лідери, владні структури, керівні органи політичних організацій).
Функції:
Прийняття політичних рішень;
Подолання конфліктів;
Консолідація суспільства;
Організаційна діяльність;
Боротьба за самозбереження.
ІІ – вторинні суб’єкти політики (політичні партії, масові політичні рухи, громадсько-політичні організації, групи тиску).
Функції:
Формування цінностей і мети зацікавлених груп;
Вироблення програм;
Участь в боротьбі за владу;
Здійснення тиску на владні структури.
ІІІ – базові первинні суб’єкти політики (нації, класи, соціально-територіальні і соціально демографічні спільноти, етнічні та релігійні групи).
Функції:
Самоусвідомлення через визначення власних інтересів;
Формування громадсько-політичних структур;
Надання їм підтримки через масові акції та інші форми участі.
Різновиди політичного функціонування:
Діяльність глави держави, уряду;
Депутатська діяльність;
Муніципальна діяльність;
Партійний менеджмент;
Діяльність політологів і ідеологів.
3.4 (1). Поняття політичних відносин, їх форми та типологія
У процесі спільної політичної діяльності індивіди і соціальні спільності вступають у певні відносини. Такі взаємовідносини соціальні суб’єкти здійснюють через організаційні структури. Усі політичні структури з’єднуються в єдине ціле вертикальними і горизонтальними політичними відносинами.
Сутність політичних відносин становить питання про політичну владу, використання її в інтересах кожної з соціальних груп, держави, суспільства в цілому.
Зміст цивілізованих політичних відносин становить заснована на ненасильницьких методах взаємодія суб’єктів політики з метою свідомого використання політичної влади, реалізації політичних інтересів і потреб.
Характерні особливості політ відносин: надзвичайну різноманітність; глибоку зумовленість соціально- економічними відносинами і культурним рівнем суспільства; визначеність політичними інтересами і політичними потребами; регулювання по вівдношенню до всіх інших видів суспільних відносин, в які вступають суб’єкти..
Типологія політ відносин:
1)за характером соціальних суб’єктів – міжнародні; міжнаціональні; між соціальними групами; між особами (індивідами, лідерами);
2)за організацією соціальних суб’єктів політики – міждержавні; міжпартійні; між громадськими об’єднаннями; державно-партійні; між державою і громадськими об’єднаннями; між партіями і громадськими об’єднаннями;
3) за характером відносин між суб’єктом і об’єктом політики – відносини панування, підкорення; партнерські;
4)за характером упорядкованості – координаційні; субординаційні;
5)за характером різних сфер політичної влади – законодавчі, управлінські, судові.
6)Та інші.
Форми політ відносин:
Політична позиція – порівняно стійка сукупність взаємодій та взаємозв’язків політичних суб’єктів, що формує спосіб їхньої спільної діяльності. Вона знаходить свій вияв у різних політичних цілях і настановах, ціннісних орієнтаціях, ідеалах, фіксується у політичних програмах, основних правових документах.
Політичне співробітництво – форма політичних відносин, що відображає спільні дії суб’єктів політики, які не суперечать цілям кожного з них.
Політичний компроміс є формою політичних відносин, за якої розв’язання конфлікту і досягнення на цій основі угоди відбувається шляхом взаємних поступок сторін.
Конкуренція у політиці – форма політичних відносин виражена у змаганні в процесі здійснення політичної діяльності між соціальними групами, окремими особами – політичними лідерами або індивідами, політичними партіями та іншими організаціями для досягнення поставленої мети.
Політична консолідація – форма політичних відносин, що виражає об’єднання суб’єктів політики з метою досягнення загальних цілей на основі спільних принципів взаємовідносин.
Протилежна форма політичних відносин – політичний конфлікт, яка характеризується зіставленням політичних інтересів і зіткненням політичних сил, що протиборствують і дії яких спрямовані на досягнення несумісних цілей, насамперед у сфері влади і власності.
3.4 (2). Політична боротьба - це форма політичних відносин між суб’єктами політики, спрямованих на досягнення міцних позицій у системі владарювання, впливу на владу шляхом реалізації своєї політичної волі. До гострих форм належать: насильницькі методи вирішення політичної ситуації, збройна боротьба, громадянська війна та ін.